Заняття 18

Одлазак на посао. Синтаксичний зв’язок іменників жін. р. з числівниками. Вид дієслова. Утворення дієслів доконаного виду. Позначення часу у сербській мові.

Одлазак на посао

”Дечиjа клиника у коjоj радим – прича Милан Милошевич – налази се у Новом Београду. Jа стануjем у Београду, у општини Врачар, у краjу коjи се зове Црвени крст. Од куће до места где радим имам директан превоз. Аутобусом броj 83, коjи повезуjе Црвени крст са Земуном и пролази кроз Нови Београд, стижем на посао за пола сата. Откако постоjи нова линиjа не морам да користим два превозна средства. Раниjе сам ишао на посао до центара тролеjбусом или аутобусом. Од центара сам пешачио пет минута до Бранкове улице и тамо преседао на аутобус 36 коjи иде на Нови Београд. Сада jе све далеко jедноставниjе. Од куће полазим обично у шест, шест и десет. Идем пешице до аутобуске станице коjа се налази недалеко од моjе куће. Улазим у аутобус 83. Пошто имам месечну карту за превоз, у аутобусу не купуjем карте.

Уjутру, кад већина света иде на посао, у аутобусима jе прилична гужва. Срећа jе што на овоj линиjи саобрађаjу зглобни аутобуси коjи могу да приме велики броj путника.

На станици код робне куће ”Меркатор”, у Новом Београду, излазим из аутобуса и до клинике идем пешице. Ако уjутру случаjно не пођем на време, онда на посао идем своjим колима. У Институт обично стижем десет – петнаест минута пре седам. У седам почиње моj радни дан.

Вежбе

1. Дайте відповіді на питання, використовуючи слова в дужках..

Како идете на посао? (аутобус) А како се враћате? Како идете у центар града? (метро) Како са проспекта Кутузова можете стићи на Арбат? (тролеjбус) Како путуjете изван града? (воз или аутобус).

2. Замість крапок вставте потрібні прийменники.

Аутобус иде ... мосту. Аутобус иде ... моста. Аутобус иде ... парка. Аутобус иде ... трга.

3. Напишіть твір ”Моjа улица”, використовуючи подані слова і вирази:

велика, мала, широка, дугачка, уска улица;

лепа, тиха, бучна, прометна улица;

жив саобрађаj у улици, забрањен саобрађаj;

улицом иду аутобуси, пролази трамваj;

стамбене зграде, продавнице; на углу улице, са обе стране улице;

има (нема) зеленила, дрвећа;

пред кућом, испред зграде.

Синтаксичний зв’язок іменників жін. Р. З числівниками

Іменники жіночого роду та слова, які з ними узгоджуються, з числівниками два, три, четири, обе уживаються у формі Наз. в. множини: две лепе девоjке, четири модерен зграде.

У сполученні з числівниками, починаючи з п’яти, іменники жін. р., як і чол., уживаються у формі Род. в. множини: пет нових школа, десет црвених застава.

У сполученні з числівниками, починаючи з двадцяти, узгодження здійснюється за останнім компонентом числівника: двадесет и jедна прочитана књига, тридесет и две школске библиотеке, педесет шест народних приповедака.

Вид дієслова. Утворення дієслів доконаного виду.

Більшість сербських дієслів належать до одного із двох видів (доконаного чи недоконаного).:

читати прочитати

кретати кренути

куповати купити

седати сести

одлазити отићи

Частина дієслів сербської мови, як і української, є двовидовими, тобто мають одну й ту ж форму для вираження як доконаного, так і недоконаного виду: чути ”чути і почути”, честитати ”вітати і привітати”, телефонирати ”телефонувати і зателефонувати”.

Основним засобом творення форм доконаного виду є префікси: ићи ”іти, їхати” – изићи, прећи, ући; радити – урадити, писати – написати, гледати – погледати, читати – прочитати, питати – запитати. Форми доконаного виду можуть утворюватися також за допомогою суфікса -ну-: метати – метнути, махати – махнути, викати – викнути, лупати – лупнути.

Інколи видові форми дієслів розрізняються тільки наголосом: разгледати ”оглядати” – разгледати ”оглянути”.

Дієслова доконаного виду теперішнього часу, крім основного значення, можуть також називати дії, які виконуються регулярно чи послідовно одна за іншою: На предавањима Саша проведе цело преподне. На ручак некад оде сам, некад са Гораном. После рада редовно прошета Кнез-Михаjловом улицом, погледа излоге књижара, купи у киоску новине.

Вежбе

1. Утворіть словосполучення з поданими числівниками й іменниками, числівники запишіть словами.

а) 22, 26, 31 (дан), 2, 12, 24, (месец), 4, 7, 12, (недеља), 3, 5, 100 (година);

б) 20, 21, 38 (путна торба), 52, 67, 101 (стара књига), 39, 31, 33 (оловка), 41, 72, 55 (народна песма).

2. Перепишіть текст, підкресліть дієслівні присудки, поясніть, яким видом дієслова вони виражені Перекладіть текст українською мовою..

Сваког дана изађем из куће око седам сати. Одем до аутобуске станице, уђем у аутобус, купим карту т возим се до последње станице. Онда изађем из аутобуса и пођем пешице према факултету. Обично дођем десет – петнаест минута пре почетка часа. Кад између часова имам паузу, често одем до парка да прошетам или свратим у пошту да бацим писмо.

3. Зверніть увагу на способи позначення часу у сербській мові:

– Колико jе сати? (Колико jе часова?)

– Сада jе 10.00 десет (сати, часова)

10.05 десет и пет (десет сати ипет минута)

10.30 пола jеданаест (десет и тридесет)

10.40 двадесет до jеданаест (десет и четрдесет)

13.00 jедан сат, тринаест (сати, часова)

20.45 петнаест до девет (двадесет и четрдесе и рет)

21.00 девет увече (двадесет иjедан час)

9.00 девет уjутру.

Прочитайте час, позначений цифрами: 1.05, 5.20, 11.30, 3.50, 12.45, 2.15, 4.30, 4.40, 4.55, 9.40, 20.45, 22.30, 24.00.

4. Напишіть твір ”Моj радни дан”.