У хотелу

Марко и Силвиjа су већ неколико дана у Београду. Они су у хотелу. Хотел j у центру. У булевару револуциjе 12.

Пре подне Марко ради у редакциjи, а Силвиjа у болници. После подне учи српски jезик.

После подне.

Марко jе сам у соби. Седи и учи. Обично учи сат, два сваког дана. Телефон звони.

– Хало. Овде Никола. Шта радиш?

– Учим. Где си ти?

– У клубу. Овде су и моjи приjатељи. Дођи и ти.

– Где се налази таj клуб?

– У Београдскоj улици. На Славиjи.

– Добро. Долазим брзо.

– Где jе Силвиjа?

– У граду.

У граду

Силвиjа jе у граду. Жели да купи речник. Пре подне у продавницама ниjе гужва. Људи раде. Студенти су на факултетима. Ученици су у школама.

У продавницама.

– Изволите. Шта желите?

– Не говорим добро српски. Да ли ви говорите италиjански?

– Жао ми jе. Не говорим. Али ви добро говорите српски.

– На жалост, врло мало. Сада живим и радим у Београду и учим српски. Желим да купим речник.

– Ово jе добар српско-итапиjански речник. Изволите.

– Хвала лепо.

Заняття 7.

Короткі і повні прикметники. Назви кольорів. Кількісні і порядкові числівники.

Короткі і повні прикметники

Якісні прикметники у сербській мові мають повну (означену) і неповну (неозначену) форми.

Рід	Неозначена форма	Означена форма
	Однина Множина	Однина Множина
Чолвічий Жіночий Середній	Добар добри Добра добре Добро добра	Добри добри Добра добре Добро добра

Неозначена форма найчастіше вживається як іменна частина складеного присудка: Он jе добар. Дан jе леп. Време jе лепо.Означена форма найчастіше використовується як означення: Наш нови наставник jе Србин. Моjа жута свеска jе на столу. Означення може також виражатися неозначеною формою: Нов студент jе вредан.

Запам’ятайте назви кольорів

Бео, бела, бело білий

Сив, сива, сиво сірий

Плав, плава, плаво блакитний

Зелен, зелена, зелено зелений

Жут, жута, жуто жовтий

Црвен, црвена, црвене червоний

Црн, црна, црно чорний

Мрк, мрка, мрко бурий

Запам’ятайте: Какве боjе jе креда? – Она jе беле боjе.

Какве jе боjе креда? – Она jе беле боjе.

Каква Ое креда? – Она jе бела.

Кількісні і порядкові числівники

1 jедан, jедна, jедно први, -а, -о

2 два, две, два други, -а, -о

3 три трећи. –а, -е

4 четири четврти, -а, -о

5 пет пети, -а, -о

6 шест шести

7 седам седми

8 осам осми

9 девет девети

10 десет десети

11 jеданаест jеданаести

12 дванаест дванаести

13 тринаест тринаести

14 четрнаест четрнаести

15 петнаест петнаести

16 шеснаест шеснаести

17 седамнаест седамнаести

18 осамнаест осамнаести

19 деветнаест деветнаести

20 двадесет двадесети

21 двадесет и jедан двадесет први

30 тридесет тридесети

40 четрдесет четрдесети

50 педесет педесети

60 шездесет шездесети

70 седамдесет седамдесети

80 осамдесет осамдесети

90 деведесет деведесети

100 сто стоти

200 двеста двестоти

300 триста тристоти

400 четиристо четиристоти

500 петсто петстоти

600 шестсто шестстоти

700 седамсто седамстоти

800 осамсто осамстоти

900 деветсто деветстоти

1000 хиљада хиљадити

1001 хиљаду jедан хиљаду први

1000000 милион милионити

У сполученні з числівниками 2, 3, 4 іменники уживаються у формі Род. відм. однини: два филма, три села, две девоjчице.Прикметники приіменниках чол. і середн. родів мають прицьому закінчення -а : два нова филма, три далека села, двадесет четири одлична ђака. Прикметники у сполученні з іменниками жін. роду виступають у Род. відм. однини: две лепе девоjчице, сто три школске свеске. У сполученні з іншими числівниками уживається форма Род. відм. множини іменників і прикметників: пет добрих филмова, двадесет далеких села, осамнаест лепих девоjчица.

Вежбе

1. Дайте відповіді на питання.

Какве боjе jе небо? А какво небо jе данас? Какве су боjе облаци? Какве jе боjе снег? Каква jе трава? Шта jе зелене боjе? Какав jе месец?

2. Доповніть подані речення прикметником леп. Речення переведіть у множину.

Зразок: Оваj дан jе ... Оваj дан jе леп.

Ови дани су лепи.

3. Доповніть речення необхідними за змістом прикметниками: леп, велик, мали, весео, здрав, вредан, дугачак, широк.

Ваше дете jе ... . Моj син jе ... . То село jе ... . Таj пут ниjе ... . Ове улице су ... . Наше двориште ниjе ... . Твоjа писма нису ... . Таj студент ниjе ... .

4. Складіть словосполучення з поданих слів.

лак

тежак –посао, вежба, задатак, пример, предмет, питање

северни

jужни – пол, земља, природа, клима, биљка, море.

добар

лош – писац, књига, дело, песма, пут, расположење.

4. Переведіть подані речення у множину.

То jе нови часопис, нова књига, ново дело. Тамо jе хладна зима, топло лето, коатко пролеће. Ово jе леп парк, чувени музеj, интересантна изложба, познато позориште.

5. Прочитаjте насткпні задачі. Слова, подані в дужках, поставте в потрібній формі. виішіть задачі і дайте відповіді сербською мовою.

а) Беба Кузма има jош 4 (зуб), а његова бака већ само 3 (зуб). Колико (зуб) имаjу бака т њен унук укупно?

б)Од сваких 2 575 (двоjкаш) jедан постаjе директор школе. Од колико двоjкаша треба да испадне 14 (директор) школа?

в) Пред одлазак у пензиjу строга учитељица jе изброjила да jе она за године самопожртвованог рада дала своjим ученицима 26 172 (двоjка), 11 583 (троjка), 4 884 (четворка) и 955 (петица). Колико jе укупно оцена дала строга учитељица своjим ученицима за године самопожртвованог рада?.

Заняття 8

Назви днів тижня, пір року, місяців. Складений присудок із прислівником. Позначення часу. Питальні слова коjи, како, колико.

Назви днів тижня, місяців, пір року.

Понедељак jануар август пролеће

Уторак фебруар септембар лето

Среда март октобар jесен

Четвртак април новембар зима

Петак маj децембар

Субота jун(и)

Недеља jул(и)

Запам’ятайте моделі речень

Коjи jе данас дан? Понедељак

Шта jе данас? Данас jе понедељак.

Какав jе данас дан? Ведар. Топао. Хладан.

Коjи jе сада месец? Септембар. Сада jе септембар.

Какво jе данас време? Хладно. Врло jе хладно.

Како jе данас напољу? Прилично jе свеже.

Складений присудок із прислівником

Какво jе време данас? Данас jе хладно.

Како jе данас? Хладно jе.

Ниjе хладно.

Топло jе.

Запам’ятайте моделі речень

Колико jе сати? Шест.

Колико jе сада сати? Jедан. Сада jе jедан сат.

Два (три, четири) сата.

Сада jе тачно пет (шест, ...) сати.

Колико дана има у недељи? Седам.

Колико месеци има у години? Дванаест.

Колико година имате? Осамнаест.

Имам дванаест година.

Вежбе

1. Доповніть речення прислівниками: топло, свеже, сунчано, кишовито. магловито.

Лети jе ... . У jесен jе често ... . Зими jе ... . У jануару jе врло ... . Jутрос jе ... . Данас jе лепо ... . У jулу jе обично ... .

2. Дайте відповідь на питання.

Коjи jе данас дан? Коjи jе сада месец? Какво jе данас време? Jе ли хладно? Када jн кишовито? Какво jе време лети? Волите ли зиму? Волите ли шуму у jесен? Какво jе онда лишће?

3. Дайте відповідь на питання.

Колико лана има у недељи? Наброjте дане унедељи. Коjи су ваши радни дани? Радите ли суботом? Коjи jе посљедњи дан у недељи?

4. Прочитайте і перекладіть текст.

Година има дванаест месеци. То су: jануар, фебруар, мари, април, маj, jун, jул, август, септембар, октобар, новембар, децембар. Година има четири годишња доба: пролеће, лето, jесен, зиму. Март, април и маj су пролећни месеци. Сада jе маj. Топло jе и сунчано.

5. Даjте відповідь на питання.

Колико месеци има jедна година? Како се они зову? Колико годишњих доба има у години? Коjи први месец у години? Какво jе време у jануару? Волите ли пролеће и зашто? Назовите jесење месеце. Какво jе време у jесен?

6. Дайте відповіді за зразком.

Зразок: Коjи данас датум? – Данас jе двадесети септембар.

18 вересня, 31 травня, 3 листопада, 2 грудня, 20 липня, 7 квітня, 19 лютого, 1 січня, 14 серпня, 27 червня, 12 березня.

7. Доповніть речення назвами місяців за зразком.

Зразок: Jа сам рођен у марту.

Ти си рођен ... . Ми смо рођени ... .

Он jе рођен ... . Ви с те рођени ... .

Она jе рођена ... Оне су рођени ... .

Њен син jе рођен ... . Они су рођени ... .

8. Прочитайте і перекладіть тексти.

Добро jутро. Тачно jе седам сати. Никола и Нада Поповић устаjу у шест и петнаест. Њихова кћерка Милица у шест и тридесет. А Милош у седам. Доручкуjу заjедно у седам сати. Никола и Нада раде од осам уjутро до три после подне. Обично ручаjу у три и тридесет. А вечераjу у осам сати.

Девет jе сати. Милош jе на факултету. Страни студент и он разговараjу пре часа:

• Ви сте странац? одакле сте?

• Из Грчке.

• Да ли сте из Атине или Солуна?

• Не. Jа сам из Одесе. То jе мали град близу Солуна. А одакле сте ви?

• Из Београда.

Нова другарица

Весна jе нова ученица. Она и Милица седе заjедно.

• Где стануjеш?

• Стануjем близу школе. Неколико минута пешке. А ти?

• Стануjем далеко и морам да устаjем рано.

• Дали ти слободна после часова?

• Не. Данас сам заузета. Треба да учим.

• Али сутра jе субота.

• Jесте. Али морам да научим неколико лекциjе из биологиjе.