Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду з формотворчими суфіксами

Відмінки	Однина
Н. Г. Д. Ак. В. И. Л.	име имена имену име име именом имену	кубе кубета кубету кубе кубе кубетом кубету	маче мачета мачету маче маче мачетом мачету

Відмінки	Множина
Н. Г. Д. Ак. В. И. Л.	имена имена именнима имена имена именима именима	кубета кубета кубетима кубета кубета кубетима кубетима	мачад мачади мачади мачади мачади мачади мачади

Коментарі до відмінювання

1. До цього типу відмінювання нвлежать іменники середнього роду, які утворюють форми непрямих відмінків (крім Ак. і В.) за допомогою формотворчих суфіксів -ен- (време, раме, раме, презиме і ін.) та -ет- (дете, момче, унуче, девоjче, сироче, jагње, прасе, теле, маче, мече, дрво, дугме, буре, парче і ін.)

2. Різниці при відмінюванні іменників- назв істот та іменників-назв неістот немає: Видим дрво, буре, уже. Видим момче, маче, пиле.

Особливості творення форм множини

1. Деякі іменники цієї відміни не мають правильних форм множини. Замість них уживаються збірні іменники із суфіксом -ад (момче – момчад, унуче – унучад, пиле – пилад), які змінюються за відмінками, як іменник момчад.

В іменників, які називають конкретні предмети, можливі форми з -ад, а також правильні: дугме – дугмад, дугмета; уже – ужад, ужета; кубе – кубад, кубета.

2. Різниці у відмінюванні іменників-назв і стот та назв-неістот немає: Видим дрво, буре, уже. Видим дете, маче, пиле.

Творення дієслів недоконаного виду

Дієслова недоконаного виду творяться від дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів –а-, -jа-, -ва-, -ива-: положити – полагати, скочити – скакати, родити – рађати, дати – давати, познати – познавати, посетити – посећивати і ін. Як форма недоконаного виду дієслова рећи уживається дієслово говорити.

Двовидові дієслова

Частина дієслів сер бської мови, як і української, мають одну і ту ж саму форму для обох видів: видети, чути, честитати, вечерати, доручковати, jести, ручати, везати, телефонирати, дипломирати, ангажовати, финансирати. Значення виду таких дієслів виявляється в контексті.

Они увек ручаjу у исто време. – Чим ручамо, идемо на посао.

Вежбе

1. Ставите рече из заграде у одговараjучи падеж.

1. Живела jе сама (са мало дете). 2. Често jе причала о (своjе унуче). 3. У кући смо имали (два пиле). 4. Даj (маче) млека. 5. Краву ое било тежко одвоjити од (теле). 6. Клупа jе стаjала испод (високо дрво). 7. У гнезду су дечаци нашди четири (крупно jаjе). 8. Отпала су ти jе два (дугме).

2. Од датих глагола свршеног вида изведите одговараjуће несвршеног вида, и обрнуто. Саставите 10 реченица са неким од глагола.

а) устати, остати, састати се, уредити, посетити, изненадити, доћи, изићи, обићи:

б) полагати, помагати, слагати се, одмарати се, стављати, постављати, представљати, заборављати.

3. Измените глаголски вид.

1.Петар jе извадио речи из речника и упмчао их у свеску. 2. Ми смо прикупили грађу за своjе семинарчке радове. 3. Положио сам таj испит прошлог месеца. 4. Пред испит сам поновио целокупно градиво. 5. После испита сам се одморио.

4. Ставите глагол у одговараjући облик императива.

1. (Узети – 2 ос. одн.) и за нас карте за биоскоп. 2. (Пођи – 2 ос. одн.) рание док има карата. 3. (Почети – 2 ос. мн.) већ jедном са радлм.