Питання для самоконтролю

1. Що відноситься до внутрішніх джерел фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства ?

2. Яка роль самофінансування у формуванні фінансових ресурсів суб’єктів господарювання ?

3. За якими ознаками можна провести класифікацію самофінансування ?

4. В чому сутність тезаврації прибутку підприємства ?

5. Які існують види забезпечень ?

6. Які джерела використовуються при самофінансуванні з метою росту?

7. Як розрахувати величину Cash-flow прямим методом ?

8. Яка мета складання звіт про рух грошових коштів?

Література

Нормативно-правові акти: 1,2,4,5,6,8,12

Наукова та навчально-методична література: 1,8,9,11,15,30,34

Тема 5. Дивідендна політика підприємства

Мета роботи: поглибити знання щодо сутності дивідендів та дивідендної політики, її видів та факторів впливу на вибір форми виплати дивідендів

План вивчення теми

1. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики

2. Фактори дивідендної політики

3. Види дивідендної політики

4. Порядок нарахування та форми виплати дивідендів

1 .Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики

Більшість українських інвесторів вважає дивіденди одним із найважливіших індикаторів ефективності функціонування бізнесу.

П(С)БО 15 „Дохід” визначає дивіденди – як „частину чистого прибутку, розподілену між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства”. У цьому відношенні дивіденди виступають як плата за вкладений у бізнес капітал.

Таким чином, основною метою розробки ефективної дивідендної політики є встановлення необхідної пропорційності між поточним споживанням прибутку власниками і майбутнім його зростанням, яка максимізує ринкову вартість підприємства і забезпечує його стратегічний розвиток. Виходячи з цієї мети, поняття дивідендної політики можна сформулювати наступним чином: дивідендна політика - це складова частина загальної політики управління прибутком, яка полягає в оптимізації пропорцій між частинами, що споживаються та нагромаджуються з метою максимізації ринкової вартості підприємства.

Приймаючи рішення в галузі дивідендної політики, слід врахувати, що вони впливають на ряд ключових параметрів фінансово-господарської діяльності підприємства:

• величину самофінансування (чим більше прибутку виплачується у вигляді дивідендів, тим менше коштів залишається для здійснення реінвестицій);

• структуру капіталу (якщо приймається рішення про тезаврацію прибутку, то збільшується величина власного капіталу. Як наслідок, змінюється загальна структура капіталу, що впливає на його вартість);

• ціну залучення фінансових ресурсів (курс акцій прямо пропорційний дивіденду та обернено пропорційний процентній ставці за альтернативними вкладеннями капіталу на ринку);

• ринковий курс корпоративних прав (за низького ринкового курсу корпоративних прав емісія може взагалі не відбуватись, або з мінімальним курсом емісії. Внаслідок чого підприємство отримує мінімальний емісійний доход);

• ліквідність активів підприємства та інше.

В ході формування та реалізації дивідендної політики слід вирішувати такі основні завдання:

1. Виявлення основних факторів, які впливають на прийняття рішення щодо виплати дивідендів чи реінвестування прибутку.

2. Визначення оптимального співвідношення між розподіленням і тезаврованим прибутком.

3. Оцінку впливу рішення щодо порядку розподілу чистого прибутку на ринкову вартість корпоративних прав підприємства та його інвестиційну привабливість.

4. Визначення оптимальної для підприємства величини статутного і власного капіталу.

5. Узгодження стратегії виплати дивідендів із податковим законодавством.

6. Вибір найприйнятнішого методу та форми нарахування і виплати дивідендів.

7. Оцінку впливу дивідендної політики на вирішення конфлікту інтересів між власниками, кредиторами і керівництвом підприємства.