Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу:

- Основні види зовнішньоекономічних операцій у зовнішньоекономічній діяльності.

- Фінансові ризики та способи їх уникнення.

- Розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

- Державне регулювання зовнішньоекономічних операцій.

2. Побудувати структурно-логічну схему видів зовнішньоекономічних операцій.

3. Зробити вибірку законодавчої бази щодо регулювання діяльності суб’єктів підприємництва на зовнішньому ринку.

4. Написати есе «Політика протекціонізму Уряду України», «Тарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності», «Розрахунки в сфері зовнішньоекономічної діяльності».

Питання для самоконтролю

1. В чому сутність здійснення суб’єкт господарювання фінансової діяльності у сфері зовнішньоекономічних відносин?

2. Які завдання стоять перед фінансистом у процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій?

3. Чим характеризуються діючі форми безготівкових розрахунків у сфері міжнародних економічних зв'язків - банківський переказ, інкасо, документарний акредитив?

4. Яка роль зовнішньоекономічного контракту в забезпеченні фінансових інтересів підприємства в експортно-імпортних операціях?

5. Які основні об'єкти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства?

6. Ризики, пов’язані із здійсненням ЗЕД та способи їх уникнення.

7. Розкрити сутність фритредерства та протекціонізму: їх переваги та недоліки.

8. В чому полягає відмінність експорту від реекспорту.

9. Вплив оподаткування на ефективність зовнішньоекономічних відносин.

Література

Нормативно-правові акти: 1,5,7,8,12

Наукова та навчально-методична література: 1,8,9,11,15,30,34

Тема 11. Фінансовий контролінг на підприємстві

Мета роботи: поглибити знання щодо фінансового контролю на підприємстві.

План вивчення теми

1. Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролінгу.

2. Види фінансового контролінгу.

3. Система раннього попередження і реагування (СРПР).

4. Методи контролінгу.

1. Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролінгу

Слово контролінг виникло від англійського to control – контролювати, керувати, яке в свою чергу пішло від французького слова, що означає «реєстр, перевірочний список». Але в англомовних джерелах термін «контролінг» майже не використовується. У Великобританії та США укоренився термін «управлінський облік», хоча працівників, в обов’язки яких входить ведення управлінського обліку, там називають «контролерами». Власне термін «контролінг» використовується в Німеччині, звідти він і прийшов у Росію, а згодом і в Україну. Німці позначили ним якісно нове явище в теорії та практиці управління підприємством. Оскільки вітчизняна термінологія поки що не устоялась, в Україні використовується обидва терміни: контролінг та управлінський облік. Він передає характер цього сучасного явища в управлінні та включає до себе не тільки облікові функції, але і весь спектр управління процесом досягнення кінцевих цілей та результатів підприємства.

Контролінг – функціонально відокремлений напрям економічної роботи на підприємстві, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної інформативної функції в менеджменті для прийняття оперативних та стратегічних управлінських рішень.

Більшість фахівців під фінансовим контролінгом розуміють функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень фінансової діяльності підприємства, координації, внутрішнього консалтингу та загального інформаційного забезпечення керівництва підприємством. Іншими словами фінансовий контролінг – це спеціальна само регульована система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства (зокрема фінансового менеджменту) і включає в себе інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль та внутрішній консалтинг.

На підприємствах крім вище зазначених функцій повинні реалізовуватися наступні основні функції:

 методологічна (розробка системи ключових показників ефективності, методології планування й обліку, участь у розробці облікової політики, системи матеріального стимулювання);

 контрольна (від служби контролінгу потрібно в першу чергу забезпечити вірогідність облікових даних, не підмінюючи власне облік; якщо на підприємстві діє інтегрована інформаційна система керування, задача істотно спрощується);

 аналітична (аналіз відхилень, виявлення причин, розробка пропозицій та рекомендацій керівникам підприємства).

Виділяють три групи концепцій контролінгу, що пов'язані з його функціональним обґрунтуванням і інституціональним представленням: концепції, орієнтовані на бухгалтерський облік, інформацію і координацію.

Провідною метою фінансового контролінгу є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і забезпеченні ліквідності і платоспроможності підприємства.

Система контролінгу складається з певних елементів:

1. Види витрат. Види витрат використовуються для групування однорідних витрат за видами. Вони класифікуються як перемінні і постійні, первинні і вторинні. Якщо поділ витрат на перемінні і постійні обумовлений їхнім відношенням щодо обсягів виробництва (продажів; масштабів діяльності взагалі), то поділ на первинні і вторинні обумовлений двома моментами. По-перше, технічні моменти. По-друге, область виникнення витрат. Первинні витрати є вхідними витратами, тобто виникають у результаті взаємодії підприємства з контрагентами - постачальниками, підрядчиками, персоналом, органами влади і керування. Вторинні витрати виникають всередині підприємства, тобто є результатом взаємодії підрозділів підприємства і потоків витрат усередині підприємства.

1. Центри витрат. Центрами витрат можуть бути визначені підрозділи підприємства або його процеси. Наприклад, центрами витрат є підрозділи: бухгалтерія, відділ продажів, слюсарня.

1. Центри прибутку (місця виникнення прибутку, профіти-центри). У якості місця виникнення прибутку можуть бути визначені підрозділи, продукти/продуктові групи, ринкові сегменти, процеси і т.п., тобто та база, що найбільше відповідає задачам менеджменту.

Головні практичні інструменти контролінгу - це бюджетування й аналіз відхилень.

Задачі контролінгу полягають у тому, щоб шляхом підготовки і надання необхідної управлінської інформації орієнтувати керівництво на прийняття рішень і необхідні дії. Таким чином, основна задача контролінгу визначається як підтримка керівництва підприємства. Оптимізація фінансового результату при гарантованій ліквідності розглядається як головна мета контролінгу, для досягнення якої вирішуються основні задачі - формування цілеспрямованого комплексу заходів щодо досягнення головної мети.

З основної задачі контролінгу - інформаційного забезпечення і підтримки орієнтованого на результат керування підприємством відокремлюють спеціальні задачі, до яких відносяться:

• планування і контроль на підприємстві (особливо орієнтовані на результат планово-контрольні розрахунки);

• бухгалтерський облік як документування;

• підготовка і передача первинної, орієнтованої на результат інформації;

• формування систем, методики й організаційних структур контролінгу;

• нормування витрат;

• розробка заходів щодо поліпшення роботи на підставі інформації про відхилення від норм;

• прогнозування у ціноутворенні ;

• аналіз тенденцій розвитку підприємства;

• передбачення господарської і комерційної ситуації в залежності від зміни умов роботи;

• координація мети різних рівнів управління для досягнення загальної мети підприємства;

• відстеження фінансового стану підприємства.