2. Оцінювання вартості діючого підприємства

Процес оцінювання вартості діючого підприємства (Bisiness Valuation) передбачає чітке визначення предмету оцінки даного об’єкту підприємства (фірми, корпорації). У цей час існує стійка концепція вартості, зафіксована у Міжнародних стандартах фінансової звітності й, більшою мірою, у Міжнародних стандартах оцінки, яка стала загальновизнаною

Найбільш уживаними принципами при оцінюванні вартості підприємства є такі:

- принцип достовірності оцінок;

- принцип альтернативності оцінок;

- принцип порівняльності оцінок;

- принцип повноти оцінок;

- принцип перспективності оцінок;

- принцип мінливості оцінок;

- принцип максимальної корисності.

1. Ринкова вартість (market value) – найбільш поширена форма оцінки вартості підприємства. Це – розрахункова грошова величина, за якої на дату оцінки об’єкта після відповідного маркетингу передбачається перехід підприємства (бізнесу, корпоративних прав або активів) унаслідок угоди між добровільним покупцем та продавцем за умови, що кожна із сторін діяла компетентно, розважливо й без примусу. Ринкова вартість визначається без врахування трансакційних витрат і набуває форми оціненої вартості, тобто такої, котра обчислюється професіональним оцінювачем, а будучи зафіксованою в балансі підприємства, стає переоціненою сумою (revalued amount). Вона має такі прояви:

при продажі підприємства на фондовому ринку ринкова вартість проявляється через категорію «ринкова вартість фірми» (market value of firm), під якою розуміють ринкову вартість акціонерного капіталу (market value of equity), тобто ціну простої акції корпорації, помножену на кількість акцій в обороті, оскільки підприємство можна розглядати як існуючий або майбутній бізнес, функціонування якого пов’язане із внесенням інвестицій, або як набір акцій;

при реорганізації підприємства шляхом його розподілу використовується категорія «вартість при розподілі (breakup value), під якою розуміють грошову суму, очікувану від розподілу багатопрофільного бізнесу на кілька підприємств і продажу їх окремо;

при ліквідації підприємства його вартість набуває форми ліквідаційної вартості (liquidation value) тобто грошової суми, яку можна одержати від розподілу підприємства на певні активи й продажу їх окремо. Ліквідація не виключає також продажу підприємства як цілісного майнового комплексу або його акцій.

2. Відтворювальна вартість (reproduction value) – вартість заміни машин, обладнання (основного капіталу) на такі ж , або на інші, більш продуктивні з інноваційним поновленням технологій. Відтворювальна вартість – один із орієнтирів оцінки вартості активів діючого підприємства з позиції його конкурентоспроможності, здійснюваних за методом порівняння технологічного оснащення, що є і того, яким має бути підприємство в уяві.

3. Заставна вартість (Collateral Value) – вартість активів, які підприємство виставляє у заставу в якості забезпечення позики або кредиту. Під вартістю застави часто розуміють максимальний обсяг кредиту, який може бути наданий під заставу активів. Кредитори звичайно встановлюють вартість застави нижче, ніж ринкова ціна активів, щоб убезпечити себе на випадок невиконання зобов’язань. Тому фактично розмір довільного зниження оцінки активів підприємства кредиторами залежить від схильності їх до ризику, отже визначається суб’єктивно.

4. Орендна вартість (Rent Value) – величина орендної плати, за яку може бути зданий об’єкт в оренду (договірне строкове використання орендарем) на дату оцінки при типових ринкових умовах, якщо:

а) на дату оренди об’єкт вільний і готовий до здачі в оренду, при цьому орендодавець і орендар достатньо обізнані з характеристиками об’єкта, діють розумно і без примусу;

б) строк експозиції об’єкта достатній для доступу певної кількості потенційних орендарів, необхідної для узгодження величини орендної ставки та укладення договору оренди;

в) стан ринку, динаміка ставок орендної плати та інші умови є типовими на дату оцінки об’єкта оренди;

г) при визначенні вартості оренди не враховуються пропозиції занадто завищених або, навпаки, занижених орендних ставок потенційними орендарями, які мають інтерес до об’єкту оренди.

5. Ліквідаційна вартість (Liquidation Value) - розраховується як обґрунтована вартість продажу активів за відрахуванням загальної суми зобов’язань та витрат на продаж. Виділяють впорядковану і примусову ліквідацію. Використовується тільки в обмежених цілях. Іноді використовується для визначення вартості активів неперевірених, невідомих компаній, для проведення аналізу кредитоспроможності за допомогою розрахункових коефіцієнтів.

6. Інвестиційна вартість (Investment Value) – вартість об’єкта для конкретного інвестора чи групи інвесторів, що ґрунтується на його інвестиційних вимогах та уподобаннях. Включає приріст прибутку, який буде одержаний в результаті інвестицій, спрямованих на реалізацію ноу-хау, планів реорганізації та інших нововведень передбачуваних власником. Тобто розрахунок інвестиційної вартості заснований на суб’єктивній оцінці дисконтних видатків і доходів інвестора, які він сподівається одержати від цього об’єкта в перспективному інвестиційному проекті.

7. Балансова вартість (Book Value) – варіант ринкової вартості, означає очікування виробництва підприємством грошових потоків на основі активів, зафіксованих балансом цього підприємства. Використовується для оцінки окремих підрозділів підприємства при визначенні його вартості при реструктуризації, причому підприємство сприймається як цілісна система, що складається із функціональних підрозділів, а не набір активів та зобов’язань. Складається з первісної вартості за мінусом амортизації.

8. Страхова вартість (Insurance Value)- вартість власності, що визначається положеннями страхового контракту чи полісу.

9. Фіскальна вартість – (Fiscal Value) – встановлюється на основі нормативних актів з оподаткування. Актуальна при оподаткуванні нерухомості.

10. Реструктуризаційна вартість (Breakup Value) – загальна оцінка підприємства, яку можна отримати, розділивши багатопрофільне підприємство на окремі підприємства та продавши їх порізно. Є варіантом ліквідаційної вартості. Припускається, що сумарна вартість окремих частин (які можуть функціонувати самостійно) більша від вартості підприємства в цілому.

Всі відомі способи розрахунків вартості підприємств рекомендується зводити до двох основних груп:

• статистичні методи – використовуються ціни ринку на аналогічні підприємства (ринковий підхід) або вартість підприємства та витрати по їх створенню (витратний підхід);

• динамічні методи – використовуються один чи декілька факторів, які репрезентують ймовірність грошових надходжень (дохідний підхід, метод теорії опціонів).

Вартісно-орієнтована оцінка бізнесу суб’єкта підприємництва включає інтегральний вираз ефективності основних чинників (інвестиційного, фінансового стану, бізнес-процесів, інтересів клієнтів, персоналу, суспільства тощо) на основі поєднання ієрархічної корпоративної та особистісної систем показників, а також дозволяє стимулювати внесок в успіх бізнес-елементів підприємства: центрів відповідальності, управлінського персоналу і окремого працівника у зростання вартості підприємства.