4. Вплив часу на визначення вартості грошей

Різномаїття завдань щодо визначення зміни вартості грошей у часі можна поєднати у 2 групи компаундирування та дисконтування.

Компаундирування - визначення майбутньої вартості грошей (від англ. FV, future value-майбутня вартість) процесс переходу від теперішньої вартості (PV) до майбутньої (FV). Схема простих процентів передбачає незмінність бази, з якої відбувається нарахування. Схема складних процентів передбачає їх капіталізацію, так як база, з якої відбувається нарахування, постійно зменшується:

1) вкладених одночасно на певний термін під певний процент (просте компаундирування);

2) вкладених рівними частинами через рівні проміжки часу під певний процент (FV ануїтетів або ренти):

а) компаундирування звичайної відсточеної ренти – це визначення FV ренти, вклади по якій проводяться в кінці кожного періоду;

б) компаундирування вексельної ренти – визначення FV ренти, вклади по якій проводяться на початку кожного періоду.

Дисконтування- визначення поточної (теперішньої) вартості грошей (англ.PV, present value-теперішня вартість):

1)отриманих у майбутньому одночасно (просте дисконтування);

2)отриманих у майбутньому через рівні проміжки часу:

а)в кінці кожного періоду – це визначення теперішньої вартості звичайних ануїтетів, або PV звичайної (відстроченої ренти);

б)на початку кожного періоду – це визначення PV вексельної ренти.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу:

- Позичковий капітал підприємства, його ознаки та складові.

- Фінансові кредити, їх види.

- Комерційні кредити.

- Вплив часу на визначення вартості грошей.

2. Побудувати структурно-логічну схему видів позичкового капіталу суб’єктів підприємництва.

3. Написати есе «Товарний кредит», «Факторинг як специфічний кредитний субститут».

Питання для самоконтролю

1. Чим викликана необхідність процедур укладання угод залучення банківських кредитів?

2. В яких випадках залучають кредити в іноземній валюті?

3. В яких випадках підприємству вигідно здійснити продажу дебіторської заборгованості?

4. В чому сутність поняття кредитоспроможності підприємства, її якісних і кількісних показників?

5. Які основні види забезпечення кредитів?

6. Який механізм погашення облігацій?

7. Що відноситься до основних переваг і недоліків фінансування на основі емісії облігацій?

Література

Нормативно-правові акти: 1,2,4,5,8,12

Наукова та навчально-методична література: 1,8,9,11,15,30,34

Тема 7. Фінансова діяльність на етапі реорганізації підприємства

Мета роботи: поглибити знання щодо фінансової діяльності на етапі реорганізації підприємства

План вивчення теми

1. Реорганізація як специфічний напрям фінансової діяльності підприємств.

2. загальні передумови реорганізації.

3. Характеристика основних форм реорганізації.

1. Реорганізація як специфічний напрям фінансової діяльності підприємств

Одним із інструментів фінансового оздоровлення підприємств є реструктуризація. Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, іншими нормативно-правовими документами передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації.

Реструктуризація підприємства – це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, зміну виробничої спеціалізації тощо, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентноспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. Керуючись даним визначенням, можна „розмежувати поняття „реструктуризація підприємства” та „реорганізація”. Поняття „реструктуризація” є ширшим, оскільки включає (поряд з іншими) і заходи, спрямовані на реорганізацію підприємства.

В залежності від характеру заходів, які застосовуються, виділяються такі форми реструктуризації: реструктуризація виробництва, реструктуризація активів, фінансова реструктуризація, корпоративна реструктуризація.

Найбільш складним видом реструктуризації є корпоративна реструктуризація. Вона пов’язана з реорганізацією підприємства.

Реорганізація - це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, заміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступником.

Основні причини реорганізації:

• істотне розширення діяльності підприємства, його розмірів;

• згортання діяльності;

• необхідність фінансової санації;

• необхідність зміни повноти відповідальності власників за зобов’язаннями підприємства;

• диверсифікація діяльності;

• податкові мотиви;

• необхідність збільшення власного капіталу (з метою покриття потреби в капіталі та підвищення рівня кредитоспроможності).

Реорганізація підприємства являється одним із напрямків санації підприємства-боржника, здійснюваний у різних формах до чи в процесі розгляду справи про банкрутство.

Реорганізація підприємства проводиться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, за рішенням власників, а у деяких випадках - за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або господарського суду.

Перед здійсненням реорганізації необхідно провести поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємств, що потребують реорганізації, та оцінити їх ринкову вартість, Як правило під час реорганізації засвідчуються приховані резерви підприємств.

Ключовим документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передатний або роздільний баланс (передатний складається у разі злиття чи приєднання підприємств, роздільний - при поділі чи виділенні).