4.5. Порядок організації в Україні розрахунків в іноземній валюті

Цей порядок регламентується перш за все декретом Кабінету Міністрів України „Про систему регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 р. за №15-93 та Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 29.09.1994 р. за №185/94 – ВР.

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта, під якою розуміється як власне іноземна ва­люта, так і банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ.

При експорті продукції виручка резидентів в іноземній ва­люті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноваже­них банках у терміни виплати заборгованостей, зазначених у контрактах, але не пізніше як через 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а у випадку експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) – з мо­менту підписання акту або іншого документа, що засвідчує ви­конання робіт, послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочки поставки, в разі, коли така відстрочка перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового плате­жу або виставлення векселя на користь постачальника про­дукції (послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії НБУ.

Початком відліку строку розрахунків в іно­земній валюті при здійсненні резидентами України експорт­но-імпортних операцій є:

а) при експорті товарів – наступний календарний день після дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується;

б) при експорті робіт, послуг – наступний календарний день після дати підписання акту, який засвідчує виконання робіт, послуг, експорт прав інтелектуальної власності;

в) при імпорті:

♦ наступний календарний день після дати здійснення авансового платежу або виставлення векселя на ко­ристь постачальника продукції (робіт, послуг);

♦ при розрахунках у формі документарного акредитиву – наступний календарний день після моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповнова­жені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед не­резидентами, зобов'язані здійснити перерахування таких сум протягом п'яти днів з моменту зарахування їх на валютні ра­хунки резидентів. Порушення резидентами передбачених термінів тягне за собою стягнення пені за кожний день прост­рочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, пере­рахованої за офіційним поточним валютним курсом на день нарахування пені.

4.6. Порядок переказування коштів на користь нерезидентів

Підставою для переказування банкам коштів у національній та іноземній валюті на користь (на рахунок) нерезидентів як за дорученням резидентів юридичних осіб і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, так і на виконання власних зобов’язань, за договорами, які передбачають виконання робіт та надання послуг нерезидентами, вважаються такі документи, що на даються резидентом: 1) договір з нерезидентом; 2) документи, які свідчать про фактично надані послуги чи виконані роботи; 3) індивідуальна ліцензія НБУ на переказування за межі України валютних цінностей.

Порядок та умови видачі резидентам погодження НБУ на переказування коштів за межі України такий:

♦ Департамент валютного контролю НБУ (територіальне управління НБУ) розглядає отриманий від рецензента пакет документів для видачі погодження в порядку чер­говості його надходження (строк розгляду документів не має перевищувати 7 робочих днів з дати його надхо­дження);

♦ перевірка Департаментом правильності та повноти пла­тежу за видачу погодження;

♦ видача резиденту погодження або письмове повідо­млення його про відмову у видачі; погодження ви­дається лише зазначеній у ньому особі без права пере­давання його іншим особам;

♦ резидент пред'являє погодження до банку, через який має переказуватися валюта. Банк здійснює контроль за виконанням вимог погодження.

Підстави для відмови у видачі погодження:

♦ відсутність або невідповідність вимогам відповідним нормативним актам;

♦ порушення умов погодження;

♦ виявлення в документах, що були подані власником по­годження, недостовірної інформації.

Якщо погодження анулюється, то його оригінал підлягає поверненню до НБУ, а резиденту забороняється подальше пе­реказувати кошти на користь нерезидента в межах договору.