Тема 10. Технологія міжнародних інвестиційних операцій

10.1. Понятійний апарат інвестиційної діяльності

10.2. Інвестиційні інституції

10.3 Інвестиційна діяльність підприємства

10.4 Особливості іноземного інвестування в економіку України

10.5 Інвестиційний аналіз капіталовкладень

10.1 Понятійний апарат інвестиційної діяльності

Законом України "Про інвестиційну діяльність" визначені такі поняття:

1. Інвестиції – усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницького та іншого видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект. До таких цінно­стей належать:

♦ кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме і нерухоме майно;

♦ майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом і іншими видами інтелектуальних цінностей;

♦ сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної докумен­тації, звичок і виробничого досвіду, необхідного для ор­ганізації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованого ("ноу-хау");

♦ права користування землею, водою, ресурсами, будин­ками, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права;

♦ інші цінності.

Реальні інвестиції – це вкладення капіталу безпосередньо в засоби виробництва і предмети споживання. При цьому може бути використаний також позичковий капітал, у тому числі кредит банку. У такому разі банк теж стає інвестором, здійснює реальне інвестування.

Фінансовими інвестиціями є вкладення в цінні папери, а також розміщення капіталу в банках. У складі фінансових інвестицій можна виділити портфельні – вкладення в цінні папери. Також існують і так звані інтелектуальні інвестиції, що передбачають купівлю патентів, ліцензій, ноу-хау, підготовку і перепідготовку персоналу, вкладення в НДДК.Р.

У країнах із розвинутою корпоративною власністю практично всі довгострокові вкладення здійснюються за допомогою цінних паперів, насамперед акцій. Тому реальні інвестиції є насамперед сферою діяльності комерційних банків.

2. Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвес­тицій.

Інвестиційна діяльність може здійснюватися у формі:

♦ інвестування, здійснюваного громадянами, недержав­ними підприємствами, господарськими асоціаціями, об'єднан­нями і товариствами, а також суспільними і релігійними ор­ганізаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

♦ державного інвестування;

♦ іноземного інвестування;

♦ спільного інвестування коштів та цінностей громадяна­ми і юридичними особами України й іноземних держав.

Об'єктом інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, у тому числі основні фонди й оборотні кошти у всіх сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові внески, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Суб'єктами інвестиційної діяльності (інвесторами й учас­никами) можуть бути громадяни та юридичні особи України й іноземних держав, а також держави в особі урядів.

3. Інвестори – суб'єкти інвестиційної діяльності, що прий­мають рішення щодо вкладення власних, позикових і залуче­них майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвесту­вання.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, креди­торів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учас­ника інвестиційної діяльності. Права всіх інвесторів, незалеж­но від форми власності, є рівними, і розміщення інвестицій у будь-які об'єкти є їхнім невід'ємним правом, що охороняється законом.

4. Учасники інвестиційної діяльності – громадяни та юри­дичні особи України, інших держав, що забезпечують ре­алізацію інвестицій як виконавці або замовлень на підставі доручення інвестора. Інвестор визначає цілі, напрямки й обсяги інвестицій і за­лучає для їхньої реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі і шляхом ор­ганізації конкурсів і торгів. Держава і посадові особи не мають права втручатися в договірні відносини учасників інвес­тиційної діяльності понад свою компетенцію.

5. Інвестиційний цикл – комплекс заходів від моменту ух­валення рішення про інвестування до завершальної стадії інвестиційного проекту, зокрема науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, прийняття інвестиційних рішень, планування та проектування, підготовка до будівництва, будівництво, вихід на проектні показники і режим окупності вкладень.

6. Інвестиційний процес – сфера економічної діяльності, що включає розробку інвестиційної стратегії відповідно до інвестиційного середовища, аналіз фінансово-інвестиційного ринку, формування і управління інвестиційним портфелем, оцінку ефективності інвестиційної діяльності.

7. Інвестиційна політика – частина економічної політики держави, що визначає обсяг, структуру і напрямок капіталов­кладень, зростання основного капіталу (основних фондів) та їхнє відновлення на основі найважливіших досягнень науки і техніки.

8. Інвестиційне середовище – сукупність правових, еко­номічних і інституціональних умов, які визначають правила функціонування різних типів цінних паперів на ринку, умови їхньої купівлі і продажу, тенденції динаміки цін, а також особ­ливості руху капіталів і зміни щодо нерухомості.

9. Інвестиційний комплекс – це система підприємств і ор­ганізацій, що виконують у виробництві функцію створення необхідних нерухомих основних фондів, достатніх для діяль­ності підприємств і організацій всіх галузей народного госпо­дарства. До складу інвестиційного комплексу входять:

♦ інвестори – вкладники капіталу;

♦ підрядні будівельні підприємства і фірми, незалежно від форм власності, субпідрядні спеціалізовані ор­ганізації та будівельні кооперативи;

♦ проектні підприємства й архітектурні організації;

♦ промисловість будматеріалів, конструкцій та виробів;

♦ хімічна, металургійна, лісова, деревообробна промис­ловість у частині, пов'язаній з постачанням предметів для інвестиційного комплексу;

♦ машинобудівні підприємства, продукція яких призна­чена для створення нерухомих основних фондів і для будівництва виробництва;

♦ агреговані виробничі управлінські структури;

♦ інвестиційні банки;

♦ ринкова інфраструктура інвестиційного комплексу;

♦ органи державного регулювання ринкових відносин в інвестиційному комплексі.