2.3. Мотивація і контроль зед

Мотивація як функція управління являє собою процес спонукання до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей підприємства (організації). Мотивація необхідна для продуктивного виконання роботи. Сучасні теорії мотивації засновані на результатах психологічних досліджень.

Змістовні теорії мотивації (Маслоу, МакКлелланда, Геруберга) засновані на визначенні переліку і структури потреб людей. Потреби - усвідомлена відсутність чого-небудь. Вони традиційно поділяються на первинні (закладені генетично) і вторинні які зв'являються в процесі пізнання і придбання життєвого досвіду). Потреби задовольняються винагородами. Винагорода - це те, що людина вважає цінним для себе. Винагороди бувають зовнішніми (грошові виплати, просування по службі) та внутрішніми (почуття успіху, причетності) й отримуються за допомогою самої роботи.

Функція контролю, тобто процесу забезпечення організацією своїх цілей, на міжнародному рівні також має свої особливості.

Контроль - це процес забезпечення досягнення цілей організації. Основними завданнями контролю є:

• усунення непевності в діяльності організації;

• попередження кризових ситуацій;

• підтримка успіху.

Процес контролю включає визначення стандартів, порівняння досягнутих результатів зі стандартами, вибір відповідної поведінки. Контроль як постійний процес буває попереднім, поточним і заключним. Для того, щоб контроль зміг виконати своє справжнє призначення, тобто забезпечити досягнення цілей організації, він повинен мати кілька характеристик:

• бути стратегічно спрямованим, тобто відбивати головні пріоритети організації;

• орієнтуватися на результати, а не на дії;

• відповідати справі, тобто об'єктивно вимірювати й оцінювати те, що дійсно важливо;

• бути своєчасним;

• бути гнучким, простим і економічним.

Під час здійснення підприємством ЗЕД функція контролю набуває додаткового ступеня складності. Оскільки при виході на міжнародний рівень кількість цілей у підприємницькій діяльності значно збільшується, то контроль у цьому випадку ускладнюється. Менеджери винні не тільки встановлювати стандарти, вимірювати результати і вживати коригувальні заходи, але при цьому долати бар'єри, пов'язані з проблемами комунікації. Подібні проблеми можуть виникати через географічне розташування, мовні та культурні розходження.

Менеджерам, що здійснюють контроль на міжнародному рівні, можна використовувати такі прийоми, як:

• періодичне проведення нарад з відповідним персоналом закордонних відділень і філій;

• візити керівництва до закордонних філій і компаній;

• призначення на роботу в закордонні філії менеджерів із центрального керівництва;

• надання детальної звітності від закордонних відділень;

• здійснення бюджетно-фінансового контролю.

Нарешті, багатонаціональні підприємства (організації) повинні застосовувати і нефінансові заходи контролю, до яких відносяться відстеження:

• частки продукції фірми на ринку;

• продуктивності праці;

• іміджу підприємства в країні перебування;

• морального рівня співробітників;

• взаємовідносин з профспілками;

• відносин з урядом країни-партнера.