9. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (kоб.Кз).

Даний коефіцієнт доповнює попередній. Для його розрахунку необхідно розділити собівартість реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості:

(10.9)

Коефіцієнт показує, скільки оборотів необхідно підприємству для оплати наявної заборгованості.

10. Для аналізу оборотності кредиторської заборгованості, так само як і для аналізу дебіторської, використовують показник періоду обороту кредиторської заборгованості:

(10.10)

Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників підприємства.

При аналізі оборотності оборотних коштів необхідно також звернути увагу на тривалість операційного циклу підприємства і його складові, а також основні причини зміни тривалості виробничого, операційного й фінансового циклу. Необхідна оцінка співвідношення тривалості операційного циклу й періоду погашення кредиторської заборгованості, швидкості обороту дебіторської заборгованості, обґрунтованості сформованого строку зберігання запасів.

11. Виробничий цикл підприємства починається з моменту надходження матеріалів на склад підприємства й закінчується в момент відвантаження покупцеві продукції, що виготовлена з даних матеріалів. У його склад входить період обороту запасів сировини й матеріалів, період обороту незавершеного виробництва, період обороту запасів готової продукції.

12. Тривалість операційного циклу (То.Ц).

Тривалість операційного циклу більше тривалості виробничого циклу на час обороту дебіторської заборгованості. Операційний цикл починається з моменту надходження матеріалів на склад і закінчується в момент одержання грошей від покупців за готову продукцію.

По цьому показнику визначають, скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажі й оплати продукції підприємства. Іншими словами, протягом якого періоду кошти зв'язані в запасах. Розраховується тривалість операційного циклу в такий спосіб:

Т_о.ц = t_об.з + t_об.дз.. (10.11)

У більшості випадків підприємству необхідно прагнути до зменшення значення даного показника, тобто до скорочення тривалості операційного циклу.

13. Тривалість оборотності оборотного капіталу або тривалість фінансового циклу (Тф.Ц).

Фінансовий цикл починається з моменту оплати постачальникам даних матеріалів (погашення кредиторської заборгованості) і закінчується в момент одержання грошей від покупців продукції (погашення дебіторської заборгованості). Безсумнівно, зменшення тривалості фінансового циклу при збереженні балансу між рахунками кредиторів і дебіторів є позитивною характеристикою ефективності фінансового менеджменту на підприємстві, так як, підприємство має у своєму розпорядженні можливості зменшення періодів обороту запасів сировини й готової продукції.

Логіка розрахунку тривалості фінансового циклу зводиться до наступного: у відмінності від тривалості обороту дебіторської заборгованості, що повинна бути якнайменше, кожне підприємство зацікавлене в тім, щоб тривалість обороту кредиторської заборгованості була більше. Розглянуті вище положення дозволяють перейти до показника тривалості оборотності оборотного капіталу, що складається з наступних елементів:

Т_ф.ц = t_об.з + t_об.дз - t_об.кз . (10.12)

Якщо значення даного показника позитивне, то підприємство відчуває потребу в коштах. Негативне значення показника тривалості обороту оборотного капіталу свідчить про те, що підприємство має в безкоштовному користуванні чужі гроші.

14. Крім розглянутих основних коефіцієнтів ділової активності, часто розраховують також коефіцієнт оборотності основних засобів та інших необоротних активів (або фондовіддачу) (k_ф).

Значення даного показника рівняється частці від розподілу обсягу реалізованої продукції на середньорічну вартість основних засобів:

(10.13)

Підвищення фондовіддачі, крім збільшення обсягу реалізованої продукції, може бути досягнуте як за рахунок щодо невисокої питомої ваги основних засобів, так і за рахунок їх більше високого технологічного рівня. Її величина сильно коливається залежно від особливостей галузі і її капіталоємності. Однак загальні закономірності тут такі: чим вище фондовіддача, тим нижче витрати. Низький рівень фондовіддачі свідчить або про недостатній рівень реалізації, або про занадто високий рівень вкладень у ці активи.