- •Інтродукція (вступ)
- •Глава 1
- •§ 1. Нарис політичної історії Риму (зовнішня історія)
- •§ 2. Соціально-економічна структура Риму (внутрішня історія)
- •§ 3. Римська культура (цивілізація)
- •§ 4. Традиція римського права
- •§ 5. Періодизація
- •Глава 2 п ідвалини (підґрунтя) римського права
- •§ 1. Попередні зауваження
- •§ 2. Римська моральність. Релігія
- •§ 3. Юридичні підвалини римського права
- •§ 4. Філософська думка
- •§ 5. Філософсько-правові погляди Ціцерона
- •§ 6. Римська юриспруденція (правова думка)
- •Глава 1 римське право як правова система
- •§ 1. Поняття правової системи і системи права
- •§ 2. Поняття римського права
- •§ 3. Право в системі Римської античної цивілізації
- •§ 4. Поділ римського права
- •Глава 2 ф орми права
- •§ 1. Загальний огляд тенденції
- •§ 2. Звичаї
- •§ 3. Закони
- •3. Імператорські конституції.
- •§ 4. Едикти магістратів
- •§ 5. Консультації правознавців
- •§ 1. Загальні зауваження.
- •§ 2. Становище особи
- •§ 3. Речі (об'єкти римського права)
- •§ 4. Захист прав. Судочинство
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття рецепції римського права
- •§ 2. Форми рецепції римського права
- •§ 3. Види і типи рецепції римського права
- •Глава 2
- •§ 1. Передумови рецепції римського права у Візантійській імперії
- •§ 2. Систематизація Юстиніана
- •§ 3. Рецепції римського права у «післяюстиніанову добу»
- •Глава з
- •§ 1. Континентальний та англосаксонський типи рецепції
- •§ 2. Проторецепція
- •§ 3. Глосатори
- •§ 4. Вплив римського права на кодифікації XIX ст.
- •Глава 4 рецепція римського права в україні
- •§ 1. Загальні положення. Початок рецепції
- •§ 2. Римське право в Російській імперії
- •§ 3. Рецепція римського права в срср
- •§ 4. Римське право в незалежній Україні
- •§ 5. Школа рецепції римського права в Україні
- •Глава 1 г ромадяни риму
- •§ 1. Поняття римського громадянства
- •§ 2. Набуття римського громадянства
- •§ 3. Втрата римського громадянства та його обмеження
- •Глава 2 інші суб'єкти публічного права
- •§ 1. Юридичні особи публічного права
- •§ 2. Державець як виразник публічного інтересу в Римі
- •Глава 1
- •§ 1. Трансформації системи органів врядування у Стародавньому Римі
- •§ 2. Засади врядування у римській державі
- •Глава 2 елементи публічного правопорядку
- •§ 1. Грошова система і державна скарбниця
- •§ 2. Публічно-правові засоби поповнення державної скарбниці в ранньому Римі
- •§ 3. Становлення податкової системи (класичної доби)
- •Глава з
- •§ 1. Організація римського війська
- •§ 2. Статус воїнів
- •§ 3. Публічно-правові засоби забезпечення боєздатності армії
- •Глава 1
- •П ублічний порядок та врядування
- •У республіканському римі.
- •Історична довідка
- •§ 1. Народні збори
- •§ 2. Сенат
- •§ 3. Магістратура
- •Глава 2
- •§ 1. Принципат
- •Глава з
- •§ 1. Формування поняття публічного делікту (злочину)
- •§ 2. Засади карної відповідальності
- •§ 3. Класифікація злочинів
- •§ 4. Засади визначення міри покарання
- •§ 5. Види покарань
- •Глава 4 к арна юстиція
- •§ 1. Види карного процесу
- •§ 2. Судочинство у карних справах
- •Частина III
- •Особи (суб'єкти приватного права)
- •Глава 1
- •§ 1. Цивільна правоздатність та її обсяг
- •§ 2. Опіка і піклування
- •§ 3. Диференціація фізичних осіб як суб'єктів цивільного права
- •§ 4. Приватні корпорації
- •§ 5. Представництво
- •Глава 2
- •§ 1. Динаміка регулювання сімейних відносин
- •§ 2. Сім'я. Спорідненість
- •§ 3. Шлюб та його види
- •§ 4. Правові відносини подружжя
- •§ 5. Правові відносини батьків і дітей. Батьківська влада
- •§ 1. Позовний захист: поняття і види позову
- •§ 2. Судове рішення
- •§ 3. Позовна давність
- •§ 4. Спеціальні засоби преторського захисту
- •Розділ II речеве право
- •Глава 1 p ossessio (володіння)
- •§ 1. Поняття і види possessio
- •§2. Виникнення і припинення посідання
- •§ 3. Захист посідання
- •Глава 2 право власності
- •§ 1. Формування поняття про право власності у Стародавньому Римі
- •§ 2. Поняття і зміст права власності
- •§ 3. Спільна власність
- •§ 4. Набуття і втрата права приватної власності
- •§ 5. Захист права власності
- •Глава з п рава на чужі речі
- •§ 1. Виникнення, поняття і види прав на чужі речі
- •§ 2. Сервітути: поняття і види
- •§ 3. Емфітевзис і суперфіцій
- •§ 4. Право застави (заставне право)
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття зобов'язання та його роль у цивільному обігу
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 4. Виконання зобов'язань
- •§ 5. Наслідки невиконання зобов'язань
- •§ 6. Забезпечення зобов'язань
- •§ 7. Припинення зобов'язання, крім виконання
- •Глава 2 договори. Загальні положення
- •§ 1. Поняття і види договорів
- •§ 2. Умови дійсності договорів
- •§ 3. Зміст договору
- •§ 4. Укладення договору
- •§ 1. Вербальні контракти
- •§ 2. Літеральні, або ж лібральні (письмові) контракти
- •§ 3. Реальні контракти
- •§ 4. Консенсуальні контракти
- •§ 5. Інномінальні (безіменні) контракти
- •§ 6. Пакти та їх види
- •Глава 4
- •§ 1. Зобов'язання ніби з договорів
- •§ 2. Деліктні зобов'язання
- •§ 3. Зобов'язання ніби з приватних деліктів (квазіделікти)
- •Розділ IV спадкове право
- •Глава 1 загальні положення
- •§ 1. Основні поняття спадкового права
- •§ 2. Основні етапи розвитку
- •Глава 2 в иди спадкування
- •§ 1. Спадкування за заповітом
- •§ 2. Спадкування за законом
- •Глава з
- •§ 1. Прийняття спадщини
- •§ 2. Сингулярне наступництво
- •Словник
- •Персонали
- •Бібліографія
- •Хронологічна порівняльна таблиця розвитку стародавнього риму та римського права
- •Гай. Інституції (вибрані фрагменти) книга і. Про особи
- •Про поділ права
- •Книга и. Про речі
- •Про заповіти вояків
- •Про закон Фальцидія
- •Книга IV. Про позови
- •Частина і. Загальні положення
Книга IV. Про позови
1. Нам залишається поговорити про позови.
Якщо задати питання, скількох видів бувають позови, то найправильніше прийняти два види позовів: речеві та особисті.
Особистим буде той позов, який ми подаємо проти того, хто відповідальний чи за договором, чи за деліктом, тобто особистим позов буває тоді, коли ми формуємо позовну заяву таким чином, що відповідач повинен або передати, або зробити, або надати що-не- будь.
Речевий позов має місце тоді, коли ми заявляємо і стверджу ємо, що тілесна річ — наша, або розпочинаємо спір про те, що ми маємо яке-небудь право... тобто право вимагати від сусіда, щоб він ніяким чином не заважав формі...
Речеві позови називаються ще віндикаціями, а особисті позови, в яких ми висловлюємо вимогу дати що-небудь або зробити що-не- будь — кондикціями.
Іноді ми заявляємо позов з метою отримати річ, іноді — лише для покарання, ще в інших випадках — з тією та іншою метою.
11. Позови, які вживались у давнину, називалися leges actiones, через те, що були встановлені законами, бо в той час не застосовувалися преторські едикти, які ввели нові позови, або через те, що в позовних формах відтворювалися слова і вирази закону, і через те вважалися незмінними подібно до самих законів.
ЗО. Всі ці форми судочинства поступово вийшли з ужитку, бо через надмірну дріб'язковість колишніх юристів, яких вважали творцями права, справа була доведена до того, що найменше відхилення від припису чи обряду тягнуло за собою програш справи; тому законом Ебуція і двома законами Юлія було відмінено ці урочисті позови і введено судочинство за допомогою формул.
75. На випадок злочину, вчиненого синами і рабами, якщо вони, наприклад, здійснили крадіжку чи завдали образи, встановлені нок-сальні позови, за якими батькові чи власнику надається або прийняти на себе наслідки вчиненого злочину як винагороду, або видати винного головою...
82. Тепер ми повинні сказати, що заявляти позови ми можемо або від свого власного імені, або від чужого, як, наприклад, представника в процесі, уповноваженого, опікуна, тоді як під час панування старого судочинства заявляти позови від імені третьої особи не дозволялось, за винятком деяких випадків.
Всі суди базуються на приписах цивільного права або на преторській владі.
Цивільні (законні) суди — це ті, що відбуваються в самому місті Римі або в межах тисячі кроків від Риму між римськими гро мадянами і за сприяння одного судді.
На преторській владі базуються суди, що складаються із ре куператорів, і ті, які здійснюються за сприяння одного судді, коли
506
І
суддя чи одна із сторін, що сперечаються, належить до перегрінів. В тому самому становищі перебувають всі ті суди, які відбуваються в межах міста Риму як між римськими громадянами, так і між пере-гринами. Ці суди базуються на преторській владі, тому що вони мають силу до тих пір, поки зберіг свою владу той, хто призначив ці суди-
117. Заперечення (ексцепції) мають місце також у тих позовах, які не спрямовані на особу. Якщо ти, наприклад страхом чи злим наміром схилив мене дати тобі манципованим способом яку-небудь річ у власність і вимагатимеш її від мене, то мені дається заперечення, за допомогою якого ти усуваєшся, якщо я доведу, що ти змусив мене погодитись під впливом погроз чи обману.
У певних випадках претор чи проконсул застосовує свою владу для припинення спорів. Це передбачається тоді, коли спір іде між сторонами про посідання і ніби посідання; претор наказує чи забороняє що-небудь. Урочисті формули наказу, якими він корис тується в цьому випадку, називаються інтердиктами чи декретами, чи інтердиктами у вузькому розумінні слова.
Декретами вони називаються тоді, коли претор наказує ко- му-небудь зробити що-небудь, наприклад, повернути захоплену річ; інтердиктами — тоді, коли наказує утриматися від яких-небудь дії, наприклад, коли забороняє чинити насильство особі, що володіє правильно...
Однак якщо претор наказав що-небудь зробити чи заборо нив, то цим справа відразу не закінчується; сторони йшли до судді чи до рекуператорів, тут після наведення формул перевіряли, зроб лено чи не зроблено за едиктом претора те, що він наказав зро бити...
150. Коли дається інтердикт щодо землі чи будівлі, то за наказом претора бере гору той, хто володіє під час інтердикту, якщо тільки він не силою, не таємно, не прекарним способом не отримував володіння від супротивника; а навпаки, при інтердикті про рухому річ той отримує верх, хто володів нею протягом більш ніж половини останнього року й не насильно, не таємно, не прекарним способом.
154. Для відновлення порушеного володіння звичайно дається інтердикт у тому разі, якщо хто-небудь втратив володіння внаслідок насильства. Цим інтердиктом той, хто вигнав, примушується повернути посідання витісненому із своєї ділянки, якщо тільки останній не володів нерухомим майном того, хто вигнав не насильно, не таємно чи прекарним способом, я можу позбавити володіння без покарання.
(При перекладі використано латинський та російський тексти за виданням: Гай. Институции / Пер. с лат. Ф. Дадынского. —
М.: Юристь, 1997)
507
74 4 57 2 ! ?'"п :
ЗМІСТ ,!.■';v>;'; ' " - . " переднє слово ..^J?/.].\.\ :,.'...:,:..;.'...:.. з
ІНТРОДУКЦІЯ (ВСТУП) 6
Римське право як предмет вивчення сучасними правознавцями. Система викладання 6
Значення та мета вивчення римського права. . 9
Джерела вивчення римського права. Література з римського права. . 12
Традиція вивчення римського права в Україні 17