39.41 Взаємозв'язок політичної модернізації та економічного зростання.

Под экономической модернизацией понимаются структурные, технологические и институциональные изменения в национальной экономике, направленные на повышение ее глобальной конкурентоспособности. Стояти осторонь інтеграційних процесів, які сьогодні охоплюють всю планету, ще не вдалося жодній країні. Хочемо ми чи ні, але крім внутрішньополітичних ритмів, наше життя все більше підпорядковується глобалізованим ритмам, хвилям інтернаціоналізації та інтеграції. Попри всю відірваність значної частнини української економіки від глобальних ринків та автаркічність економічної поведінки уряду й національного капіталу, Україна змушена більш активно шукати відповіді на виклики глобалізації (вступ до СОТ, доступ до міжнародних ринків капіталів), вирішувати дилему про те, кому врешті-решт „делегувати” частину економічного суверенітету - Росії з її проектом ЄЕП чи об`єднаній Європі, що розширюється, напрацьовувати національну модель співпраці та взаємодії з транснаціональним капіталом. І уряд, і корпоративний сектор в Україні лише починають розуміти, що здатність синхронізувати себе з процесами, які пов’язані з глобальними та регіональними вимірами, вміння „вбудовувати” свої внутрішньополітичні плани та проекти в глобальні геостратегічні контексти визначає не лише конкурентоздатність економіки країни, але і створює умови для підтримання внутрішньополітичного консенсусу та збереження власної національної ідентичності. Зазначені питання є актуальними сьогодні для України як ніколи. Адже ні держава, ні бізнес, ні українське суспільство ще не готові до того, щоб продемонструвати сеанс „одночасної гри” на майданчиках, на яких діють принципово різні правила: на традиційних театрах геополітичної гри, у багатовимірному простірі геоекономіки, у світі геокультури. Врешті, застарілі уявлення про національно-державну іділію в умовах кризи „міжнародного порядку” стають просто небезпечними, оскільки можуть призвести Україну до „шоку глобалізації”. У той же час, навряд чи можна серйозно говорити про осмислену участь України в інтеграційних проектах (ЕС чи ЄЕП). Ні серед політичної еліти, ні в суспільстві в цілому досі немає відповіді на питання – а навіщо Україні взагалі входити в те чи інше інтеграційне об`єднання. Замість реального визначення у багатовимірному світі нових загроз та можливостей, Україна і далі блукає „у трьох соснах”: · І влада, і опозиція намагаються залучити зовнішньополітичних гравців на поле внутрішньополітичної конкуренції, нехтуючи при цьому національними інтересами і звужуючи „коридор можливостей” для країни в майбутньому; · Продовжується самовиснаження у боротьбі за східний та західний вектор економічної інтеграції, в той час коли обидва вектори є лише похідними від включення країни в процеси інтернаціоналізації та глобалізації; · Перехід від економічної автаркії, що була обумовлена специфікою первинного накопичення капіталу, до фронтальної інтернаціоналізації всіх сторін життєдіяльності держави, економіки, соціуму, наполегливо підмінюється вибором між „Сходом” та „Заходом”. Взаємовідносини Індії із Заходом впродовж останніх трьох століть чудово демонструють відмінності між двома процесами — модернізації та вестернізації, — які часто вважають синонімічними. Насправді ж модернізація не вимагає обов’язкової вестернізації, що можна спостерігати на прикладі сучасної Японії. Модернізація призводить до змін у поглядах на матеріальний світ, в той час як вестернізація спричиняє зміни у космологічних переконаннях про те, як потрібно жити. Подібно до Китаю і на відміну від Японії, Індія вперто опиралася пов’язаним із модернізацією змін своїх древніх поглядів на світ.

40. Роль,політичної комунікації в політичній модернізації. Суспільство в якому вирішальну роль відіграють ІКТ, що істотно змінюють всі сфери жіття, диктують їм зразки поведінки, відображають і формують громадську думку. Суспільство що істотно змінюють всі сфери життя, модернізуючи у тому числі і політичну комунікацію називаються суспільством інформаційним. В нинішніх умовах рівнем інформатизації перевіряється і оцінюється ступінь зрілості суспільства, розвитку країни,а також готовність державної влади до фун-ня. Сучасні інформаційні технології прискорять темпи політичних змін Використання в політичній сфері інтернету сприяє розширенню можливостей політичної участі-опосередкованій політичній комунікації що відповідають реальним потребам становлення інформаційного суспільства:1інтернет забезпечує високу швидкість доступу до необхідної політичної інформації;2сприяє більшій масовій участі громадян в ухвалені рішень, полегшує спілкування виборця з владою;3створює технологічні передумови для поступового зменшення нерівності політичних можливостей громадян;4нові способи комунікації дозволяють досягти повної прозорості влади і гласності її рішення, доступності населеню всіх державних нормативних актів; збільшує політичну участь. Таким чином, необхідно відзначити що інтернет підвищує політичні можливості пересічних громадян, перетворюючи їх в акторів політичного поцесу.