23. Джерела права екологічної безпеки

Конституція, Закони «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», «Про відходи», «Про поводження з радіаційними відходами», «Про пестициди і агрохімікати», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про основи національної безпеки України» «Про охорону НПС» тощо. Підзаконні НПА: Концепція, Основні напрями і т. д.

24. Міжнародно-правові акти у системі джерел еп

Належність міжнар.договорів до джерел права У. випливає з ст..9КУ, де чинні міжнар.договори згода на обов’язковість яких надана ВРУ є частиною національного зак-ва.Міжнар.договір це укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб’єктом між нар.права договір, який регулюється міжнар.правом, .Чинні міжнародні договори реєструються в МЗС, а за його поданням й у Секретаріаті ООН, ці договори включаються до єдиного державного реєстру нормативних актів і друкуються у відповідних офіційних друкованих збірниках.. Якщо міжнародним договором, який набрав чинності в установленоу порядку, встановлені інші правила ніж ті що передбачені у акті зак-ва України, то застосовуються правила міжнародного права.У цьому випадку У. виходить з принципу пріоритетності норм міжнародного права перед нормами національного зак-ва.

25. Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.

Судова практика, не будучи джерелом екологічного права, водночас відіграє позитивну роль у правильному його застосуванні й зміцненні законності у сфері екологічних відносин. Особливе значения тут має передбачене Законом України «Про судоустрій» (2001) право Пленуму Верховного Суду України і Пленуму Вищого господарського суду України надавати судам роз'яснення з питань застосування законодавства при розгляді відповідних справ на основі узагальнення судової практики. Пленуми Верховного Суду України та Вищого господарського суду України за роки незалежності неодноразово приймали постанови про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення екологічного, земельного, лісового законодавства тощо. Ці постанови не містять нових правових норм, а надають тлумачення чинних законів і підзаконних актів. Вони орієнтують суди на одноманітне застосування законів судами України. Певною мірою це компенсує застосування судового прецеденту, властивого для англосаксонської системи права.

26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян

Загальна декларація прав людини перший документ, що проголосив основні права та свободи людиниюНайбільш повно екологічні права л-ни знайшли відображення в Конвенції ООН про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються нпс. В У. вперше закріплення екологічних прав та обов’язків відбулося з прийняттям ЗУ «Про нпс» в 1991 р., а з 1996 року екологічні права в У. належать до конституційних.

Поняття екологічних прав громадян - сукупність юридичних можливостей і засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

- Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

- Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

- право на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів

- кожен має право на обєднання в громадські природоохоронні формування

- Право на одержання екологічної освіти

- право на оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів держ. Влади, органів мс, їх посадових осіб.

Іншими законами передбачені наступні права: право на охорону здоровя, право на безпечні для здоровя та життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання.

Екологічні права громадян мають два аспекти:

об'єктивне право - сукупність правових норм, що утворюють комплексний міжгалузевий інститут екологічного права;

суб'єктивне право - сукупність повноважень фізичних осіб у галузі екології.

Екологічні права громадян - забезпечені системою права юридичні можливості особи реалізувати у передбачених законодавством формах надані повноваження в галузі екології. Вони:

• належать кожній особі, тобто персоніфіковані;

• види екологічних прав передбачаються системою екологічного законодавства;

• форми реалізації екологічних прав громадян передбачаються і забезпечуються системою соціально-правових гарантій;

• порушені екологічні права громадян підлягають поновленню, а їх захист здійснюється в судовому та іншому порядку.

Екологічні права – це закріплені в законі і гарантовані правом сукупність юридичних можливостей та засобів, які дають змогу задовольнити потреби та інтереси громадян у галузі охоронм нпс, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.

Класифікація:

1. за рівнем правового регулювання – основн(закріплені в КУ)і та інші(закріплені в ЗУ).

2. за суб’єктами реалізації – галузеві та міжгалузеві

3. за видами регульованих відносин – еколого-політичні, економічні, соціальні, культурні

4. за формою реалізації – індивідуальні та колективні

5. за ступенем визначеності суб’єктів – абсолютні і відносні

6. за ступенем реалізації екологічних прав – майнові та немайнові

Ст..66 КУ закріпила обвязок кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані їм збитки.

Загальні обов’язки передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»:

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;

• здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природовикористання;

• не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

• вносити плату за спеціальне природокористування;

• сплачувати штрафи за екологічні порушення.

Спеціальні зобов'язання громадян, передбачені системою екологічного законодавства, які випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування та реалізації громадянами екологічно небезпечної діяльності:

Спеціальні обов’язки поділяються на майнові і немайнові.

Обов'язки майнові:

• своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;

• ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення;

• проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього природного середовища (забруднення, засмічення тощо).

Обов 'язки немайнові:

• одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

• передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу;

• надавати органам екологічного контролю відомості про характер екологічно небезпечної діяльності;

• здійснювати первинний облік використання природних ресурсів, викидів та скидів у навколишнє природне середовище;

• погоджувати свою діяльність з іншими суб'єктами, якщо вона спроможна потенційно шкодити здоров'ю людини і природним ресурсам;

• оволодівати екологічними знаннями і практичними навичками щодо їх реалізації;

• виконувати розпорядження органів екологічного контролю тощо.

Порушеннч встановлених у зак-ві обов’язків тягне застосування заходів юридичної відповідальності до винних осіб.