141. Структурно-функціональне забезпечення процесу формування національної екологічної мережі.

Включення територій та об’єктів до переліків територій та об’єктів екомережі здійснюється з урахуванням їх значення з точки зору екології, ботаніки, зоології та ландшафтознавства. У першу чергу до переліків включаються території та об’єкти, що мають загальнодержавне значення з точки зору ландшафтного та біорізноманіття.

Включення територій та об’єктів екомережі до відповідних переліків здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення науково обґрунтованого формування, збереження та використання екомережі, поліпшення збереження та відновлення ландшафтного та біорізноманіття, прискорення створення банків даних та географічних інформаційних систем проводяться відповідні наукові дослідження згідно з програмами, що затверджуються в установленому законом порядку.

Розроблення проектів таких програм забезпечується в установленому порядку спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності за участю Національної академії наук України, відповідних центральних органів виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.

Проектування екомережі здійснюється шляхом розроблення регіональних схем формування екомережі Автономної Республіки Крим та областей, а також місцевих схем формування екомережі районів, населених пунктів та інших територій України. Регіональні та місцеві схеми формування екомережі затверджуються відповідними радами після їх погодження із територіальними органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності.

Зведена схема формування екомережі України є складовою частиною Генеральної схеми планування території України і затверджується Верховною Радою України. Виконання Зведеної схеми формування екомережі України, а також регіональних та місцевих схем формування екомережі забезпечується на основі Загальнодержавної програми розвитку екомережі, що затверджується Верховною Радою України, та регіональних і місцевих програм з питань розвитку екомережі, що затверджуються відповідними радами.

Зведена схема формування екомережі України, регіональні та місцеві схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі є основою для розроблення усіх видів проектної документації при здійсненні землеустрою, розробці містобудівної документації, а також здійсненні господарської та іншої діяльності.

142. Особливості правового режиму окремих складових національної екологічної мережі.

Ядром єдиної територіальної системи, що формує екомережу, визначено ключові території, до яких насамперед належать території та об`єкти природ.-заповід.фонду та ін.території та об`єкти, віднесені законом до природних об`єктів особливої державної охорони. Виділення державою таких територій з повним чи частковим вилученням із господарського обігу та надання особливого правового режиму—намагання протидіяти де градаційним процесам..

Особливій держ.охороні підлягають території та об`єкти природ-заповід.фонду, а також інші об`єкти, що мають велику екологічну цінність, зокрема це унікальні та типові природні комплекси. Для віднесення територій та об`єктів до тієї чи іншої категорії необхідна наявність однієї з двої обов`язкових ознак: унікальність або типовість для відповідної природно-географічної та кліматичної зони. За ознакою унікальності виділяються пам`ятки природи, заповідні урочища, більша частина природних заповідників, курорти загальнодерж.значення та ін.

Природні території та об`єкти, що підлягають особл.охороні, формують єдину територіальну систему і складаються з територій та об`єктів природ.-заповід.фонду, курорт.та лікувал.-оздоровчих, рекреаційних, водохазисних, полезахисних та ін. територій. До «інших» відносяться ті об`єкти, особл.охорона яких не була передбачена в період прийняття закону «Про охор.НПС»--це рідкісні та зникаючі типові рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги, водно-болотні угіддя загальнодерж.та міжнародного значення. Усі ці території та об`єкти входять до складу єдиної нац.екомережі і є частиною її структурних елементів (в першу чергу ключових).

Об`єкти особл.держ.охорони—це найбільш цінні з природоохоронної, екологічної, наукової, естетичної, рекреаційної точок зору природні території та акваторії, яким внаслідок їх унікальності чи типовості державою надається особливий охоронний правовий статус.

Віднесення природних територій та об`єктів до тієї чи іншої категорії особливої державної охорони відбувається з урахуванням науково обґрунтованих нормативів. Відповідно до ЗУ «Про охорону земель»для запобігання надмірному антропогенному впливу на землі, у тому числі надмірній розораності сільськогосподар. Угідь, встановлюються нормативи оптимального співвідношення земел.угідь, серед яких законодавство виділяє й норматив оптимального співвідношення земель сільськогосп., природ-заповід. та ін.природоохорон.призначення. Але серед типів територій та об`єктів особливої пр.охорони центральне місце посідає природ.-заповід.фонд.