140. Правові форми та види використання територій та об’єктів, які входять до національної екологічної мережі.

Пр.режим використання і охорони цих територій і об.визначається ЗУ «Про ОНПС», «Про прир.-заповід.фонд», «Про тварин.світ», «Про рослин.світ», «Про Черв.книгу України», «Про охорону земель», ЛК, ВК, постановами ВРУ, постан.КМУ та ін.

Включення територій та об’єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, до переліку територій та об’єктів екомережі не призводить до зміни режиму їх охорони та використання, визначеного відповідно до закону.

У разі необхідності зміни режиму охорони та використання території чи об’єкта екомережі, виходячи з вимог Зведеної схеми формування екомережі України, регіональних чи місцевих схем формування екомережі, відповідно до закону змінюється статус, тип, категорія або режим відповідної території чи об’єкта екомережі.

Режим охорони та використання буферних зон, сполучних і відновлюваних територій екомережі визначається згідно з відповідною схемою екомережі.

Правові форми та види використ. територій і об`єктів прир.-заповід.фонду, як центральної ланки екомережі, визначається ЗУ з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.. Конкретні вимоги до режиму окремих заповідних територій і об.у межах, визначених зак-вом, можуть встановлюватись положеннями про ці території чи об. Так, найбільш жорсткий режим обмеження (аж до повної заборони) господ.д-сті втсановлений для територій природ.заповідників і прирівняних до них заповід.зон біосферних заповідників і націон.прир.парків. На цих територіях заборон. будь-яка господ.д-сть та ін.д-сть, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природ.розвиток процесів і явищ.

В межах курортів з метою збереження природ.властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання їх забруднення, виснаження встановлюється округ санітарної (гірничо-санітар.) охорони, зовнішній контур якого збінгається з межею курорту. На території округу санітарної охорони забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення грунту, повітря, води тощо і негативно впливають на природні лікувальні ресурси та екол.стан природ.корисних копалин. Округ саніт.охорони поділяється на 3 зони (суворого режиму, обмежень і спостережень), які різняться своєю жорсткістю за можливістю здійснювати господ.д-сть.

Правовий режим водоохоронних зон визначається ВК. На території, зокрема заборонено: використання стійких та сильнодіючих пестицидів; влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки.

В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.