- •Раціональне використання природних ресурсів, охорона довкілля та гарантування екологічної безпеки – мета екологічної політики держави.
- •Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи. Становлення екологічного права.
- •Предмет екологічного права. Поняття та види екологічних правовідносин.
- •Поняття і види об’єктів екологічного права. Співвідношення об’єктів природи та природних ресурсів у системі екологічного права.
- •Екологічні системи, природні комплекси, ландшафти як об’єкти правового регулювання використання та охорони.
- •Особливості правового регулювання
- •7. Навколишнє природне середовище як інтегрований об’єкт екологічного права.
- •8. Життя і здоров’я громадян в системі об’єктів охорони екологічного права.
- •9. Методи екологічного права. Імперативи та пріоритети екологічного права.
- •10. Принципи екологічного права.
- •11. Функції екологічного права.
- •12. Поняття та система екологічного права. Співвідношення екологічного, природоресурсного та природоохоронного права. Співвідношення екологічного права та законодавства.
- •13. Місце екологічного права у національній системі права.
- •14. Екологічне право як комплексна галузь права, наука та навчальна дисципліна.
- •15. Система навчального курсу “Екологічне право”.
- •16. Поняття джерел еп та їх види
- •17. Ку як основне джерело еп
- •18. Зу «Про охорону нпс» як інтегроване джерело еп
- •19. Природоресурсні закони і кодекси як диференційовані джерела еп
- •20. Природоохоронні закони України як комплексні джерела еп
- •21. Підзаконні нпа як джерела еп
- •22. Екологічні стандарти в системі джерел еп
- •23. Джерела права екологічної безпеки
- •24. Міжнародно-правові акти у системі джерел еп
- •25. Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.
- •26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян
- •27. Право громадян на участь у прийнятті екологічно виважених рішень. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів
- •28. Право громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів
- •29. Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян
- •30. Загальні та спеціальні обов’язки громадян у галузі охорони нпс
- •31. Поняття і види гарантій реалізації економічних прав гр.. Та додержання екологічних обов’язків
- •32. Правові форми захисту екологічних прав гр-н
- •33. Поняття та основні ознаки права власності на природні ресурси
- •34. Об’єктивне та суб’єктивне право власності на природні ресурси
- •35. Об’єкти та суб’єкти права власності на природні ресурси
- •36. Зміст права власності на природні ресурси
- •37. Правові форми права власності на природні ресурси
- •38. Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •39. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси.
- •40. Поняття та види права природокористування.
- •41. Принципи права природокористування.
- •42. Пріоритети права природокористування.
- •43. Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.
- •44. Особливості права орендного природокористування.
- •4. 6. Права і обов'язки суб'єктів орендних правовідносин природокористування
- •45. Об’єкти та суб’єкти права природокористування.
- •46. Зміст права природокористування.
- •47. Права та обов’язки суб’єктів права природокористування.
- •49. Значення договорів у виникненні права природокористування.
- •50. Форми і методи охорони і захисту прав суб’єктів правовідносин природокористування.
- •51. Поняття, ознаки і зміст екологічного управління
- •52. Види та форми екологічного управління
- •53. Система екологічного управління
- •54. Державне екологічне управління.
- •55. Самоврядне екологічне управління.
- •56. Громадське екологічне управління.
- •57. Система органів державного екологічного управління та їх компетенція.
- •58. Поняття та види функцій екологічного управління.
- •59. Міжгалузеві та галузеві функції екологічного управління.
- •60. Екологічне програмування та прогнозування.
- •61. Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Стратегічна екологічна оцінка.
- •63. Організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту.
- •64. Екологічне ліцензування.
- •65. Екологічний контроль та моніторинг.
- •66. Екологічне інформаційне забезпечення.
- •67. Державний облік та ведення державних реєстрів екологічно небезпечних видів діяльності та об’єктів.
- •68. Екологічна сертифікація. Інші функції екологічного управління.
- •69. Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •70. Правова організація здійснення ресурсовпорядження.
- •71. Державний облік та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронювальних територій та об’єктів.
- •72. Правове регулювання ведення Червоної та Зеленої книг України.
- •73. Вирішення спорів у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
- •74. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології. 75. Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології.
- •76. Правові форми платежів (зборів) у галузі екології. Еколого-економічні правовідносини.
- •77. Нормативи платежів (зборів) та ліміти (квоти) у системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •78. Правові засади продажу квот на викиди парникових газів у контексті реалізації положень Рамкової конвенції про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї.
- •79. Система фінансування природоохоронних заходів.
- •80. Правові засади формування фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення.
- •81. Екологічне страхування та екологічний аудит в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •82. Правове стимулювання екологічно спрямованої діяльності.
- •83. Поняття відповідальності в екологічному праві.
- •84. Види та зміст відповідальності за екологічні правопорушення.
- •85. Підстави та умови виникнення відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства.
- •86. Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.
- •87. Особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •88. Проблеми застосування дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •89. Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
- •90. Правові форми еколого-правової відповідальності.
- •91. Особливості цивільно-правової відповідальності за екологічні правопорушення. Специфіка відшкодування збитків, заподіяних правомірними діями.
- •92. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства володільців джерел підвищеної небезпеки.
- •93. Правові засади способів компенсації шкоди за екологічним законодавством.
- •94. Правові форми профілактики екологічних правопорушень і злочинів.
- •95. Роль судових інстанцій у застосуванні норм про відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства
- •96. Право власності на земельні ділянки
- •97. Право землекористування.
- •98. Особливості правового режиму земель різних категорій.
- •99. Види відповідальності за земельні правопорушення.
- •100. Поняття надр та корисних копалин, їх класифікація.
- •101. Поняття та види надрокористування,
- •102. Особливості загального та спеціального надрокористування.
- •103. Порядок надання надр в користування.
- •104. Управління в галузі використання та охорони надр.
- •105. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •106. Поняття вод та водних об’єктів. Їх класифікація. Поняття та види водокористування.
- •107. Особливості управління в сфері використання та охорони вод.
- •108. Правосуб’єктність водокористувачів.
- •109. Відповідальність за порушення законодавства про використання вод.
- •110. Право власності та користування об’єктами рослинного світу
- •111. Особливості правосуб’єктності користувачів об’єктів росл.Світу
- •112. Управління в сфері використання об’єктів росл. Світу
- •113. Відповідальність за порушення законодавства про росл. Світ
- •114. Право власності та користування лісами
- •115. Порядок надання ліс. Ресурсів в користування
- •116. Особливості правосуб’єктності лісокористувачів
- •117. Відповідальність за порушення ліс. Зак-ва
- •118. Право власності та користування об’єкатми тваринного світу
- •119. Особливості правосуб’єктності користувачів об’єктів твар. Світу
- •120. Управління в сфері використ. Об’єктів тваринного світу
- •121. Відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ
- •122. Атмосферне повітря, повітряний простір, космос: поняття та співвідношення.
- •123. Стандартизація та нормування в сфері охорони атмосферного повітря.
- •124. Особливості управління в сфері використання та охорони атмосферного повітря.
- •125. Регламентація шумового, радіаційного та інших видів забруднень атмосферного повітря.
- •126. Відповідальність за порушення законодавства про атмосферне повітря.
- •127.Поняття та склад природно-заповідного фонду: законодавчі та наукові підходи.
- •Правові форми та види використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
- •Структурно-функціональне забезпечення організації, охорони і використання природно-заповідного фонду.
- •Правовий режим окремих територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Правовий режим заповідників і заказників
- •Правовий режим національних природних парків
- •Правові та економічні засоби збереження природно-заповідного фонду.
- •Юридична відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- •Поняття та склад рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Правові форми та види використання рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Структурно-функціональне забезпечення створення, охорони і використання рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Правовий режим окремих рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Правові та економічні засади охорони рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і курортів.
- •Юридична відповідальність за порушення законодавства про рекреаційні, лікувально-оздоровчі зони і курорти.
- •139. Поняття національної екологічної мережі, склад і класифікація природних територій та об’єктів, які входять до національної екологічної мережі.
- •140. Правові форми та види використання територій та об’єктів, які входять до національної екологічної мережі.
- •141. Структурно-функціональне забезпечення процесу формування національної екологічної мережі.
- •142. Особливості правового режиму окремих складових національної екологічної мережі.
- •143. Юридична відповідальність за порушення законодавства у сфері формування національної екологічної мережі.
- •144. Виключна (морська) економічна зона та континентальний шельф як складові навколишнього природного середовища та об’єкти правової охорони і використання.
- •145. Правові форми та види використання виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу.
- •146. Структурно-функціональне забезпечення охорони і використання виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу.
- •147. Правове регулювання наукових досліджень у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі.
- •148. Юридична відповідальність за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф.
120. Управління в сфері використ. Об’єктів тваринного світу
Держ. управління у галузі охорони, використ. і відтворення твар. світу зд. КМУ, РМ АРК, МДА, центральний орган вик. влади з питань охорони НПС, центральний орган виконавчої влади з питань ліс. господарства У в галузі ведення мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України, їх органи на місцях, інші держ.органи.
КМУ затверджує порядок видачі дозволів та встановлення лімітів на спец. використання твар. світу, порядок зд. полювання та ведення мислив., рибного господарства, держ.кадастру твар. світу, правила і об'єкти рибальства, порядок надання у корист.водоймищ з метою ведення рибного господарства, виконує інші повноваження.
Істотну роль у галузі управління тваринним світом виконує Мінприроди Ута його органи на місцях. У межах повноважень, визначених ЗУ «Про тваринний світ», органи Мінприроди України здійснюють координацію діяльності інших спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади у цій сфері, контроль за додержанням вимог фауністичного законодавства усіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами, моніторинг та облік тваринного світу. Вони ведуть Червону книгу України, розробляють та затверджують правила ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного світу, використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності, добування (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умов, виконують інші повноваження у межах своєї компетенції.
Самоврядне управління в галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу здійснюють місцеві ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених ЗУ «Про місцеве самоврядування».
Громадське управління в галузі викор., відтвор. та ох. твар. світу здійснюють Українське товариство мисливців і рибалок, Товариство військових мисливців і рибалок, товариство «Динамо» в межах, визначених їхніми статутами. Крім цих громадсь ких організацій, громадське управління у зазначеній галузі здійснюють Українське товариство охорони природи, Українська екологічна асоціація «Зелений світ», українське відділення Грінпіс та інші громадські організації, у тому числі регіонального рівня.
Основними напрямами діяльності органів управління в галузі використання, відтворення і охорони тваринного світу є: ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу; розподіл і перерозподіл тваринного світу; планування заходів у галузі охорони і використання тваринного світу; державний та громадський контроль за охороною і використанням тваринного світу; вирішення спорів, пов'язаних з використанням тваринного світу.
Відповідно до ст. 51 Закону для забезпечення охорони й організації раціон. Використ. твар.світу проводиться державний облік тварин та облік обсягів їх добування, а також ведеться державний кадастр тваринного світу, який містить систематизовану сукупність даних про географічне поширення видів (груп видів) тварин, їх чисельність і стан, характеристики середовища їх перебування і сучасного господарського використання та іншу необхідну інформацію. Відп. до пост. КМУ «Про затв. Полож. про держ. кадастр тваринного світу» держ. кадастр твар. світу включає дані держ. обліку тварин та облік обсягів їх добування за кільк. і якісними показниками, інші дані, необхідні для забезпеч. охорони твари. світу, планування, розміщення і спеціалізації мисливського господарства, рибного господарства, оцінки ресурсів і прогнозу стану тваринного світу, організації проведення заходів щодо регулювання чисельності окремих видів диких тварин.
Держ. облік і ведення держ. кадастру твар. світу в межах своїх повноважень здійснюють центральні органи виконавчої влади з питань ОНПС, ліс. господарства і рибного господарства У.
До осн. функцій управління належить контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Завданням контролю у цій галузі є забезпеч. дотримання вимог фауністичного зак-ва всіма держ. органами, П.У.О. та громадянами. Такий контроль може бути державним, громадським і відомчим.
Органами, які здійснюють державний контроль у галузі, є: КМУ, Мінприроди У та його органи на місцях; місцеві органи держ. виконавчої влади, інші державні органи, ОМС тощо. Так, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію на екологічні інспекції покладено контроль за дотриманням правил, норм щодо використання і охорони тваринного світу, а також за дотриманням встановл. порядку обліку тварин та обліку їх використання.
У межах своєї компетенції ці органи уповноважені: ставити вимоги щодо усун. порушень фауністичного зак-ва; припиняти в установл. порядку використ. тваринного світу, яке ведеться з порушенням зак-ва; припиняти незаконні дії або анулювати дозволи та встановлювати обмеження на використання тваринного світу, утримання, реалізацію, вивезення з України і ввезення на її територію диких тварин; зупиняти тимчасово в установл. порядку роботи, під час яких порушуються правила, норми, інші вимоги зак-ва, до усунення порушень; здійснювати контроль за торгівлею мисливс. трофеями, виготовленням виробів з них; подавати позови про відшкод. збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення фауністичного зак-ва; мають інші права.
Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтвор. Твар. світу здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля відповідно до Положення, затвердженого наказом Мінприроди У. Здебільшого громадськими інспекторами охорони НПС виступають представники Українського товариства охорони природи, окремі громадяни, які реалізують свої екологічні права, визначені Законом «Про охорону НПС». Громадські інспектори мають посвідчення встановленого зразка, які видаються головними державними інспекторами обласних екологічних інспекцій терміном на З роки. Вони повинні сприяти контрольним перевіркам державних інспекторів, вчиняти самостійно окремі контрольні повноваження. Крім цього, у сфері мисливського та рибного господарства можуть діяти громадські мисливські інспектори та громадські інспектори рибоохорони.
Відомчий контроль в галузі охорони, використ. і відтвор. Твар. світу зобов'язані здійснювати ті органи, у віданні яких знаходяться П.,У.О, що використовують об'єкти твар. світу.
Відповідно до вимог ЗУ «Про ветеринарну медицину» щодо об'єктів твар. світу може зд. державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд з метою забезпеч. якості та безпечності продукції твар. походження, ветер. та епізоотичного благополуччя, карантину тварин тощо. Такий вид контролю в цій галузі забезпечують контрольні та наглядові органи Мінагрополітики України.
Моніторинг тваринного світу є системою спостережень, збирання, обробки, передавання та аналізу інформації про стан об'єктів тваринного світу, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
У межах своїх повноважень моніторинг тваринного світу здійснюють Мінприроди України, Держкомлісгосп України, інші органи держ. Вик. влади, а також П,У,О., діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану НПС та об'єктів тваринного світу.
Розподіл і перерозподіл тваринного світу як функція управління — не діяльність спеціально уповноважених державних органів управління, спрямована на забезпечення раціонального використання, відтворення об'єктів тваринного світу. Правовими формами розподілу і перерозподілу тваринного світу є: — передача або придбання об'єктів тваринного світу у власність; — надання спеціальних дозволів на спеціальне використання тваринного світу; — надання мисливських угідь і рибогосподарських водоймищ у користування; — вилучення мисл. угідь і рибогосподарських об'єктів, об'єктів твари. світу з користування.