Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори на еколог.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.55 Mб
Скачать

69. Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.

Під природними ресурсами розуміють природні тіла, явища і процеси, які людина використовує в своїй діяльності.

Природні ресурси дуже різноманітні, як і можливості їх застосування в господарстві і побуті, вони є складовою частиною матеріально-технічної бази суспільного виробництва.

Оскільки звичайно під природними ресурсами розуміють природні тіла, явища та процеси, що експлуатуються для задоволення потреб окремих людей і суспільства загалом, їх можна віднести до категорії речей. Однак таке розуміння поняття в сучасних умовах є надто вузьким. Адже з розширенням потреб суспільства все частіше в ролі природних ресурсів виступають не лише природні об'єкти, які є джерелами сировини і палива, а й властивості природи, які не мають речового змісту. Наприклад, цінним ресурсом стають чиста вода і повітря; набувають статусу ресурсу естетичні властивості ландшафту.

Природні ресурси - категорія історична, їх використання пов'язане з розвитком технології виробництва.

В умовах нашого суспільства розподіл і перерозподіл природних ресурсів (виробничої і іншої діяльності) – закономірний процес. Держава, здійснюючи такого роду діяльність, переслідує власні інтереси, а також сприяє задоволенню потреб різних підприємств, установ, організацій і громадян в ресурсах природи. Оскільки розподіл і перерозподіл природних ресурсів – досить складний процес, що вимагає спеціальних пізнань, органи державного управління залучають до цього процесу різні міністерства, держкомітети і відомства, підприємства, установи і організації. Істотну роль тут грають органи експертизи. Подібне залучення необхідне для здобуття вичерпних даних про природний об'єкт, визначення мети його використання, необхідності і доцільності передачі його від однієї особи іншому. В окремих випадках органи відомчого управління в порядку і на умовах, наданих їм державою, самі здійснюють розпорядливі функції. Це так зване внутрішньогосподарське управління природними ресурсами. Розподіл і перерозподіл ресурсів природи у загальних рисах можна було б визначити, по-перше, як встановлення мети і характеру їх використання і, по-друге, як фактичне надання або вилучення ресурсів для тих або інших потреб. Діяльність першого роду включає, наприклад, устрій земельної території, лісовпорядження, складання Генеральних схем, територіальних схем охорони природного середовища. Сюди ж слід віднести визначення і закріплення законодавчим шляхом категорій земель, лісів, вод, видів тварин (рідких, зникаючих), тобто в даному випадку відбувається правова індивідуалізація природних ресурсів, в процесі якої визначаються загальна мета і характер, умови експлуатації природних ресурсів. Таким чином, створюються доцільні, з екологічної і економічної позицій, передумови використання природних з екологічної і економічної позицій, передумови використання природних ресурсів. В процесі здійснення такого виду діяльності створюються умови, значною мірою застережливі порушенню вимог в області охорони середовища, права власності держави на природні ресурси, прав і законних інтересів пріродопользователей. Ми не випадково звертаємо увагу на дану обставину, бо всі функції державного управління, а дана функція особливо, переслідують мету запобігання порушенням в цій сфері екологічних відносин. Ігнорування ж охоронного аспекту функцій управління може заподіяти істотну екологічну і економічну шкоду. Так, незадовільний устрій лісових масивів, неправильне визначення мети використання можуть привести до виснаження лісів, втрати їх захисних властивостей, погіршення місця існування тварин. Все це не може не позначитися негативно на інтересах держави і суспільства, стані природного довкілля.