29. Державне регулювання ринкової економіки.

Державне регулювання економіки-цілеспрямований вплив державних олрганів на економіку з метою забезпечення її ефективного функціонування в певному режимі.

Основними напрямками державного регулювання економіки є:

-правове регулювання-держава створює правову основу економічної діяльності всіх суб*єктів економіки, тобто встановлює «правила економічної гри», за якими грають фірми , споживачі і сама держава.

-фінансове регулювання- полягає у зосередженні грошових коштів у державному бюджеті і витрачає їх на вирішення загальноекономічних і соціальних проблем. Цілі на які держава виділяє бюдж кошти мають, як правило, комплексний х-ер і вимагають вирішенню сукупності економічних і соціальних проблем. Для цього приймаються держ програми, які розраховані на к-ка років.

-кредитна політика- має за мету регулювання процентних ставок банків, як кредитних так і депозитних. Це завдання вирішується через центральний банк країни. Головна його ф-ія в цій області – це контроль за банківськими резервами, тобто за тією частиною депозитів, яку банки залишають для поточного обслуговування клієнтів.

-грошова політика- проводиться насамперед через регулювання к-ті паперових грошей в обігу.

-соціальне регулювання- держава регулює соціал фактори суспільного розвитку: соц забезпечення, освіту, медецину, житлову сферу. Держава стала одним із суб*єктів поряд з підприємцями і профспілками регулювання труд відносин. Об*єктами регулювання є величина заробітної плати, тривалість роб часу, час відпусток, порядок звільнення з роботи, розмір пенсій та ін.

-індикативне планування-розробка показників розвитку економіки і соц фери

-інвестаційна політика-пов*язана з амортизацією. Витрати засобів праці регулюються як правило державою.

Основними принципами держ регулювання економіки є:

-держава повинна фінансувати лише ті виробництва, які нецікаві приватному бізнесу.

-державне підприємство повинне не конкурувати, а допомагати розвитку приватного бізнесу.

-державне втрручання в економіку повинно максимально набувати ринкових форм.

Отже, сучасна ринкова економіка є державнорегульованою. Більш того держава перетворилася в гаранта стабільності та цивілізованості ринкової економіки.

30. Конкуренція і монополія у ринковій економіці

Конкуренція – це економічне суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг за завоювання ринку та отримання більшого прибутку. Без конкуренції ринкові відносини практично неможливі. Конкуренція виникає за певних умов: 1) наявності на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців будь-якого ресурсу або продукту; 2) свободи для покупців і продавців виступати на тих чи інших ринках або залишати їх. 3) свободи виробляти ту чи іншу продукцію, обирати постачальників, розпоряджатися прибутками та вирішувати інші господарські проблеми. 4) пропозиція товарів повинна перевищувати попит. В умовах дефіциту товарів конкуренції не буде, бо тоді розкуповується все. Суть конкуренції проявляється в тому, що вона, з одного боку, створює такі умови, за яких покупець має великий вибір товарів, а продавець — великі можливості для їх реалізації. З іншого боку у в обміні беруть участь дві сторони, кожна з яких ставить свій інтерес вище за інтерес партнера. У результаті і продавець, і покупець при укладанні угоди повинні йти на взаємний компроміс при визначенні ціни, інакше угода не відбудеться, і кожен з них зазнає збитків. Неодмінною умовою конкуренції є економічна свобода і незалежність суб'єктів ринкових відносин. Ця незалежність проявляється, по-перше, в можливості самостійно приймати рішення про виробництво або купівлю товарів чи послуг; по-друге, в можливості самостійно вибирати ринкових партнерів. У процесі конкуренції суб'єкти господарювання взаємно контролюють один одного, причому здійснюється це переважно краще, ніж будь-яким державним органом. Конкуренція є також важливим інструментом регулювання пропорцій суспільного виробництва. Конкуренція зумовлює позитивні і негативні наслідки. Позитивним у конкуренції є таке: 1) вона сприяє розвитку НТП і впровадженню його у виробництво; 2) примушує економити ресурси, сприяє зниженню витрат виробництва і цін; 3) стимулює покращення якості продукції та обслуговування споживачів; 4) сприяє вирівнюванню норм прибутку. Негативні наслідки: 1) конкуренція створює умови для безробіття, банкрутства окремих підприємств, призводить до розорення дрібних виробників, посилює майнове розшарування і нерівність; 2) веде до посилення диференціації доходів і створює умови для їх несправедливого розподілу; 3) сприяє виникненню економічних криз; 4) є важливим фактором посилення монополізації економіки. Монополія — господарська угода, що суттєво впливає на тсан виробництва і ринку товарів і послуг. Монополії можуть бути заснованими на угоді самостійних підприємств (картелі, синдикати), обєнанні підприємств в єдине самостійне акціонерне підприємство (трест), обєднанні самостійних підприємств різних галузей для координаці своєї діяльності (концерн, холинг, фінансова група). Картелій- монопольна угода при якій фірми-учасники домовляються про умови продажу продукції (ціни, ринки збуту), проте зберігають комерційну, виробничу і юридичну самостійність. Синдикат- монопольна угода при якій фірми організовують спільний збут, проте зберігають виробничу, юридичну і частково комерційну самостійність. Трест- моноп.обєднання , при якому фірми однієї або кількох галузей повністю втрачають виробничу та комерційну самостійність і виконують рушення правління цього обєднання. Концерн- монопольне обєднання промислових, транспортних, торгівельних та фінансових фірм, які залишаються юридичними особами, але їх діяльність повністю контролюється головною компанією.

31.Позитивні і негативні наслідки конкуренції конкуренція несе в собі одночасно як позитивні так і негативні наслідки й дії. З одного боку, вона виступає як зовнішня примусова сила, що спонукає її учасників у процесі дбання про свої власні мікрогоспо- дарські інтереси сприяти суспільному прогресу.

Позитивні наслідки конкуренції:

-сприяє розвитку НТП

-примушує економити ресурси, сприяє зниженню цін

-веде до покращення якості продукції й обслуговувуння споживачів

-вирівнює норму прибутковості і рівень зарплати в усіх сферах економіки.

Проте, як будь-який суспільний процес, конкуренція має й нега­тивні наслідки:

-створює умови для безробіття, інфляції та банкрутства окремих підприємців

-веде до збільшення диференціації доходів і створює умови для їх несправедливого розподілу

-сприяє виникненню економічних криз

-виступає важливим фактором монополізації економіки.