49.Економічна рівновага і циклічність.

Ринкова економіка розвивається циклічно. Економічне зростання змінюється спадом виробництва, розвиток змінюється депресією. З 1825 року капіталістична система господарства з певною періодичністю переживає кризи, які виявляються у надвиробництві товарів і неможливості їх реалізації, що спричиняє спад виробництва, зростання армії безробітних, погіршення життєвого рівня населення тощо.

Класичний економічний цикл містить 4 фази: криза, депресія, пожвавлення і піднесення.

Вихідною фазою циклу є криза. Як правило, ця фаза починається з грошово-кредитної сфери а торгівлі. Відбувається падіння курсу цінних паперів, починається біржова паніка. Нагромаджуються запаси товарів у торгівлі, і створюється передумови для кризи збуту. Затоварення приводить до скорочення виробництва. Зменшується попит на робочу силу, зростає безробіття. Доходи ще більше зменшуються , падає купівельна здатність.

Другою фазою є депресія, або стагнація. Для неї характерне припинення падіння обсягів виробництва, ціни відносно стабілізуються. Поступово зменшуються товарні запаси. Збільшується маса вільного грошового капіталу. Пропозиція починає урівноважуватися з попитом. Створюються сприятливі умови для технічного оновлення основного капіталу, оскільки рівень цін і відсоткової ставки відносно невисокий.

Наступною фазою є пожвавлення, яка починається із зростання виробництва і закінчується досягненням ним найвищого до кризового рівня. Збільшується попит на споживчі товари, а через нього і на інвестиційні товари. Підвищується заробітна плата і доходи підприємців. Скорочується безробіття внаслідок зростання попиту на робочу силу.

Завершальною фазою циклу є піднесення. Суттєво зростає попит. Зростає зайнятість робочої сили, підвищуються ціни на товари і послуги. Збільшується попит на кредитні ресурси, і, відповідно, зростають відсоткові ставки. Істотно активізується нове будівництво та інвестиційні процеси. Все це, врешті-решт, приводить до так званого «перегріву економіки, посилює диспропозиції і завершується новим спадом ділової активності, тобто починається новий цикл.

50.Економічний цикл і його фази.

Неминучість економічних криз в умовах ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва, проявляється в їх періодичності. Отже, можна сказати, що сучасна світова економіка розвивається циклічно, тобто від однієї економічної кризи до іншої. Цей період розвитку від кризи до кризи отримав назву економічного або промислового циклу.

Від тривалості циклу, виділяють: а)малі цикли. - короткочасні коливання ділової активності, що продов­жуються 3-4 роки; б)середні цикли - терміном 7-11 років; в )великі цикли, періодичність яких становить 40-60 років; т)вікові циклічні коливання.

Усі кризи різняться між собою, бо кожна з них історично неповторна й індивідуальна. Проте майже для всіх середніх циклів характерним є походження через чотири фази.

Визначальною фазою економічного (промислового) циклу є криза. Кризою завершується один цикл і починається новий.

Основними напрямами прояву економічної кризи є:

1. Перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом на них. Під час кризи значна частина товарів виявляєть­ся надлишковою й не може бути реалізованою. Проте перевироб­ництво не є абсолютним, а відносним, тобто надлишок товарів існує не щодо потреб суспільства, а щодо його платоспроможного

попиту.

2. Різке падіння цін внаслідок перевищення пропозиції това­рів над попитом на них.

3. Різке скорочення обсягів виробництва. Рушійним мотивом підприємництва є прибуток. Але під час кризи, коли ціни на товари падають, відбувається значне зниження норми прибутку. Звичайно, за таких умов підприємці не розширюють, а скорочу­ють виробництво.

4. Масові банкрутства підприємств. Під час кризи, як було

показано, товари не реалізуються або реалізуються за низькими цінами; тому певна частина підприємців (особливо дрібних) виявляється неспроможною сплачувати свої боргові зобов'язання

й банкрутує.

5. Значне зростання безробіття й зниження заробітної плати.

6. Потрясіння кредитної системи. Промислова криза поро­джує грошово-кредитну кризу, що проявляється в різкому скороченні комерційного й банківського кредиту, масовому вилученні вкладів і банкрутстві банків, падінні курсу акцій та облігацій, підвищенні норми процента і т.д.

Схема 141

Криза змінюється депресією (тупцювання на місці), харак­терними рисами якої є :

1. Поступове зменшення товарного надлишку в результаті відновлення й реалізації товарів.

2. Призупинення різкого падіння цін. Під час депресії, особ­ливо на початку, ціни ще продовжують знижуватися, але вже не так різко, як під час кризи, а в подальшому їх падіння припиня­ється.

3. Припинення спаду виробництва. Під час депресії обсяги виробництва дещо збільшуються, але ще не досягають до кризо­вого рівня.

4 Падіння позичкового процента.

Наступними фазами промислового циклу є пожвавлення й піднесення. Як пожвавлення, так і піднесення характеризуються зростанням виробництва.

Найбільш важливою з цих двох фаз є фаза піднесення, основними рисами якої є:

1. Швидке зростання виробництва.

2. Значне підвищення товарних цін.

3. Скорочення розмірів безробіття.

4. Підвищення заробітної плати.

5. Кредитна експансія, тобто розширення розмірів кредиту, що надається банками. Під час промислового піднесення попит на позичковий капітал починає обганяти пропозицію, що викликає зростання норми процента.