11.Методи пізнання економічних явищ. Економічні закони

Економічний закон-це стійкий істотний причинно-наслідковий зв'язок і взаємозалежність явищ і процесів економічного життя.Він розкриває взаємозв’язок і внутрішню залежність багатьох явищ.Закони характеризуються: мають об’єктивний характер, проявляються через практичну діяльність людей.

Метод економічної теорії — це сукупність прийомів, за­собів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорїіі, закони функціонування та розвитку економічних си­стем.

Діалектика як метод —базується на ви­користанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому взає­мозв'язку та взаємозалежності, у безперервному розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є внутрішні суперечності явищ, єдність і боротьба протилежностей.

Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлен­ня основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища, очи­щених (абстрагованих) від всього другорядного, випадкового, не­істотного.

Індукція і дедукція. Індукція — це метод пізнання від окре­мого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищо­го ступеня. Дедукція — метод пізнання від загального до оди­ничного.

Історичний і логічний методи використовуються еконо­мічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідов­ності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до склад­ного, звільняючись при цьому від історичних випадковостей, зигзагів і подробиць, не властивих цьому процесові.

Економічне моделювання — це формалізований опис і кількісне вираження економічних процесів і явищ.

Економічний експеримент — штучне відтворення економіч­них процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятли­вих умов та подальшого практичного впровадження. Економічний експеримент дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість наукових теорій і рекомендацій, щоб попередити помилки та про­вали в економічній політиці держави.

12.Поняття власності. Типи, форми і види власності. Власність - це сукупність виробничих відносини між людь­ми з приводу привласнення ними об'єктів власності, в першу чергу засобів виробництва, які породжують право володіння, користування й розпорядження цими об'єктами та резуль­татами їх функціонування.

Суспільство використовує два основних типи власності - суспільний і приватний.

Суспільна власність характеризується спільним привласнен­ням засобів виробництва й виробленого продукту. Можна виділити два основних види цієї власності: а)власність народу в цілому, зокрема в Україні такою власністю поки що залишається земля; б)власність окремих колективів.

Реальними формами суспільної власності є загальнонародна, державна, кооперативна, акціонерна, власність господарських товариств, громадських організацій тощо.

Приватна власність характеризується тим, що засоби вироб­ництва, а отже, й вироблений продукт, належать приватним особам. Вони можуть привласнити продукт як своєї, так і чужої праці. Тому розрізняють два види приватної власності - трудову й нетрудову.

Трудова приватна власність основана на власній праці власни­ка або членів його сім'ї. Основною формою такого виду власнос­ті є дрібнотоварне фермерське, ремісниче, одноосібне господарст­во, де власник і робітник виступають в одній особі. Йому ж належить і вироблений продукт.

Нетрудова приватна власність основана на використанні най­маної (чужої) праці. Вона передбачає відокремлення власника від безпосередньої участі в процесі виробництва (працює найманий робітник), а безпосереднього робітника (найманого) - від засобів виробництва (бо вони йому не належать). Тобто, власник і робіт­ник - це різні особи. Цим закладаються основи малоефективної праці робітника, тому що продукт виробництва належить не йому а власникові засобів виробництва. Формами нетрудової приватної власності історично були рабовласницька, феодальна, приватнока­піталістична.