36.Умови існування капіталу.Складові капіталу.

Капітал-це вартість за допомогою якої створюється додаткова вартість, шляхом експлуатації найманих робітників. Рух капіталу, зазначав Маркс, починається з грошей. Г...Т-РС, ЗВ...В...Т”...Г” основа економічної системи капіталізму є приватна власність і засоби виробнийтва. Приватна трудова власність за своєю природою не є капітвлістичною. Вона набуває капіталістичного характеру лише тоді, коли щастосовується для забезпечення власника гляхом привласнення ним неоплаченої найманої праці. Умови: 1.приватна власність на засоби виробництва,2.наймана праця,3.система експлуатації.  Складові: C+v+m. C — постіних капітал, v-змінний капітал, m-маса додаткової вартості.

37.Норма і маса додаткової вартості

Відношення додаткової вартості до змінного капіталу, виражене в процентах, називається нормою додаткової вартості. Якщо норму додаткової вартості позначити через m', то формула цього відношення буде така: m'=m/v*100. Норма додаткової вартості показує, в якій пропорції розподіляється нова вартість (v+m) між підприємцем і найманим працівником, яку частину робочого дня робітник працює на себе і яку на капіталіста. Змінний капітал відтворюється необхіднею працею впродовж необхідного робочого часу (НРЧ). Додаткова ж вартість створюється додатковою працею впродовж додаткового робочого часу (ДРЧ). Звідси зрозуміло, що відношення додаткової вартості до змінного капіталу=відношенню додаткової праці до необхідної праці: m'=m/v=ДРЧ/НРЧ а це означає, що норма додаткової вартості точно виражає ступінь експлуатації найманих працівників капіталістами.  Маса додаткової вартості-це її абсолютна величина. Між масою і нормою додаткової вартості існує функціональний звязок. Для того, щою взначити масц додаткової вартості, виробленої не одним, а всіма робітниками підприємства необхідно норму додаткової вартості помножити не на вартість однієї робочої сили, а на всю величину змінного капіталу. M=m/v*V. M-маса додаткової вартості, m-додаткова вартість, створена за день одни робітником, V-загальна сума змінного капітал, v-змінний капітал, що витрачається щоденно на купівлю однієї робочої сили.

38. Джерела зростання капіталу.

Джерела економічного зростання – приріст обсягу виробництва може бути досягнутий за рахунок трьох окремих джерел: приросту праці ; приросту капіталу ;технічних нововведень. Відповідно приріст обсягу виробництва за рік визначається внеском кожного фактора виробництва в економічне зростання. Приріст обсягу виробництва може бути досягнутий за допомогою залучення більшого обсягу ресурсів та продуктивнішого їх використання. Затрати праці залежать від:   кількості зайнятих (а вона, в свою чергу, залежить від кількості населення і відсотка працездатних);   тривалості робочого тижня (правові фактори, колективні договори). Продуктивність праці залежить від:   технічного прогресу (або сукупної продуктивності факторів виробництва, обсягу капіталовкладень, освіти, розміщення трудових ресурсів та ін.). Таким чином, реальний обсяг виробництва залежить від:   кількості зайнятих;

  середньої кількості відроблених годин;

  продуктивності праці. В економічно розвинутих країнах зростання продуктивності праці забезпечується на 70-80% за рахунок технічного прогресу. Економічний розвиток залежить від економічного зростання (характеру використання продуктивних сил суспільства) і суспільного способу виробництва (еволюції економічної системи). Найважливішими проблемами теорії економічного зростання є:

  відшукання джерел зростання;

  забезпечення довготривалої сталості;

  темпи оновлення та структура національного господарства;

  економічні наслідки технічного прогресу;

  підходи до вимірів факторів та результатів.