42.Зміст процесу суспільного відтворення.

Відтворення – це безперервне повторне виробництво матеріальних і духовних благ. Кожному суспільстві мають постійно відтворюватись такі елементи матеріального життя (його об’єкти):

• Матеріальні блага (засоби виробництва і предмети споживання);

• Послуги;

• Працівники;

• Природні умови існування людини;

• Економічні відносини.

В процесі свого розвитку нові економічні відносини з’являються, розвиваються, утворюють систему і в цій системі постійно вдосконалюється. Суттєві зрушення в системі існуючих економічних відносин відбуваються при появі нового суб’єкта відносин.

При послідовній появі і розвитку таких економічних суб’єктів як приватні капіталісти і наймані робітники, акціонерні товариства, монополії, державні під-ства, міжнародні корпорації…

При появі одночасно кількох суб’єктів стає необхідною заміна існуючої системи економічних відносин власності….

43. Просте відтворення, розширене відтворення.

Існують 2 основних типа відтворювання:

1. Просте – це відношення виробництва в незмінних масштабах, що до кількості і якості виготовленого продукту. Фактори виробництва при цьому залишаються незмінними кожному наступному виробничому циклі, весь додатковий продукт цілком використовується на особисте споживання

2. Розширений – це відновлення виробництва в кожному наступному циклі у зростному масштабі, що до кількості і якості виготовлення продукту. Для розширеного відтворення в кожному наступному циклі потрібні додаткові або більш якісні ресурси або фактори виробництва. При такому відтворенні фактори виробництва не залишаються незмінні: основним джерелом їх розширення або якісного поліпшення є додатковий продукт, який в такому процесі виробництва вже не може бути використаний цілковито на особисте споживання.

3. «Скорочуване» - коли об’єкти відтворення зменшуються кількісно і погіршуються якісно. Це скорочене відтворення спричиняє економічні кризи, політичні потрясіння, природні катастрофи і т. д.

44. Безробіття, причини і види

Безробіття — це незайнятість у виробництві та невиробничій сфері працездатного населення, що бажає мати роботу.

Безробіття зумовлене комплексом причин:

• структурними змінами в економіці;

• нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;

• постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми - НТР;

• пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;

• диспропорційністю розвитку економіки;

• обмеженістю попиту на товари і послуги тощо.

Розрізняють декілька форм безробіття:

1. Фрикційну форму трудового резерву, що є нормою для процесу суспільного відтворення і не суперечить принципу повної зайнятості. Фрикційне безробіття обумовлене перепадами ринкової кон'юнктури і розрізняється за своєю тривалістю.

2. Хронічне безробіття. В міжнародній практиці особливу увагу надають довгостроковому безробіттю (звичайно 12 місяців і більше), яке переходить в хронічне і для якого притаманна нерегулярність занять у частини громадян, падіння їх життєвого рівня. Хронічне безробіття пов’язане з втратою навичок до праці, а нерідко — з розпадом соціально—психологічних підвалин особистості.

3. Структурне безробіття. Виникає звичайно на основі науково-технічних зрушень, в наслідку яких робоча сила за своїми професійно—кваліфікаційними характеристиками перестає відповідати вимогам економіки і не може використовуватись.

4. Приховане безробіття. Ця форма безробіття виникає тоді, коли кількість працівників на виробничих ділянках перевищує об’єктивно необхідну.

5. Сезонне безробіття, що виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях (сільське господарство, будівництво, туризм тощо).