- •Кримінально-процесуальне право. Джерела кримінально-процесуального права.
- •Історичні форми та типи кримінального процесу.Форма кримінального процесу України
- •Поняття та значення кримінально-процесуальної форми
- •Кримінально-процесуальні акти їх види
- •Поняття та види кримінально-процесуальних функцій
- •Поняття кримінального процесу. Стадії кримінального процесу
- •7) Поняття та система принципів кримінального процесу
- •Поняття та співвідношення у кримінальному процесі принципів публічності та диспозитивності
- •Поняття та значення принципу всебічного, повного та об’єктивного дослідження
- •Поняття, форми реалізації принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист
- •Кримінально-процесуальні відносини.Структура
- •Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- •Загальна характеристика суб’єктів,які наділені владними повноваженнями.
- •Суд як суб’єкт кримінального процесу
- •Прокурор у кримінальному процесі. Процесуальне становище прокурора на різних стадіях процесу
- •0Ргани дізнання, їх завдання та повноваження. Особа, що проводить дізнання.
- •Слідчий у кримінальному процесі, його завдання та повноваження. Процесуальна самостійність слідчого.
- •Процесуальне становище обвинуваченого.
- •Процесуальне становище підозрюваного
- •Процесуальне становище потерпілого і його представника
- •Процесуальне становище захисника. Порядок запрошення, призначення та заміни захисника
- •Стаття 47. Порядок запрошення і призначення захисника
- •Процесуальне становище цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників.
- •Цивільний позов в кримінальному процесі.
- •Поняття та структура предмету доказування. Межі доказування
- •Підстави та порядок заявлення та вирішення відводів та самовідводів
- •Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •Поняття та властивості доказів.
- •Поняття та елементи процесу доказування.
- •Суб’єкти процесу доказування. Обов’язок доказування
- •Презумпція невинуватості в кримінальному процесі, її роль у доказуванні
- •Використання в доказуванні відомостей, які були отримані за результатами оперативних заходів
- •32) Показання свідка як джерело доказів. Права, обов’язки, відповідальність свідка
- •Показання обвинуваченого та підозрюваного,як джерело доказів.
- •Висновок експерта.Підстави призначення експертизи.Обовязкове призначення експертизи.
- •Речові докази у кримінальній справі.Поняття,види, порядок збирання та приєднання до справи.
- •Відмова від захисника.Усунення захисника від участі у справі.
- •Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- •Поняття та види запобіжних заходів.Підстави для обрання
- •Підстави та порядок затримання особи, яка підозрюється у скоєнні злочину
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
- •Строки тримання під вартою підозрюваних та обвинувачених. Продовження строків тримання під вартою
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд
- •43) Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу
- •Приводи та підстави до порушення кримінальної справи
- •Рішення, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи
- •Загальна характеристика обставин, що виключають провадження у кримінальній справі
- •Строки досудового слідства,порядок їх обчислення та продовження
- •Перевірка приводів та підстав до порушення кримінальної справи, порядок, строки, способи перевірки
- •Нагляд прокурора та контроль суду в стадії порушення кримінальної справи.
- •Особливості порушення справ приватного та приватно-публічного обвинувачення.
- •Поняття,види та строки дізнання.
- •Поняття,значення, форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •Поняття та види підслідності
- •Поняття та види слідчих дій
- •Слідчі дії, проведення яких потребує рішення суду (судді). Порядок прийняття таких рішень
- •Особливості провадження слідчих дій за участю осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки
- •Поняття та види огляду. Процесуальний порядок огляду місця на досудових стадіях.
- •Підстави, умови та порядок проведення очної ставки
- •Поняття, види, порядок проведення освідування
- •Підстави,умови та порядок проведення обшуку.
- •Поняття, підстави, порядок відтворення обстановки та обставин події.
- •Підстави, умови та порядок проведення виїмки
- •Процесуальний порядок виклику та допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві
- •Пред’явлення до впізнання, види та порядок проведення
- •Підстави та порядок накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку
- •Процесуальний порядок, строки пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- •Підстави, порядок зміни та доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •Поняття, підстави та порядок зупинення досудового слідства
- •Дії слідчого по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- •Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальних справ на досудовому слідстві
- •Підстави та порядок закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суди для її закриття.
- •Нагляд прокурора та контроль суду на досудових стадіях кримінального процесу
0Ргани дізнання, їх завдання та повноваження. Особа, що проводить дізнання.
Згідно зі ст. 101 КПК в межах своєї компетенції органами дізнання є: міліція, податкова міліція, органи безпеки, начальники органів управління військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання, командири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ; командири кораблів; митні органи, начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв, органи державного пожежного нагляду, органи прикордонної служби та капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
До компетенції органів дізнання належить право порушувати та розслідувати у формі дізнання кримінальні справи в зв'язку з приводами і підставами до порушення кримінальної справи, що є в їх розпорядженні й надійшли до їх органів про вчинення злочину. Дізнання — це одна з форм розслідування, що здійснюється за необхідності органами, зазначеними вище, які не тільки мають право порушувати чи відмовляти в порушенні кримінальної справи, а й провадити ряд слідчих дій протягом не більше десяти днів із моменту порушення справи. Крім того, до компетенції органів дізнання належить право:
прийняття, реєстрації, розгляду, перевірки заяв та повідомлень про злочини та вжиття щодо них необхідних заходів1;
провадження дізнання у справах про тяжкі злочини (ч. 2 ст. 104 КПК);
провадження дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими (ч. 1 ст. 104 КПК);
досудової підготовки матеріалів у протокольній формі (статті 425—426 КПК);
провадження розшукових та слідчих дій у порядку виконання доручень і вказівок, а також окремих дору чень (статті 114—118 КПК).
Дізнавач, або особа, яка провадить дізнання, не користуються процесуальною самостійністю, як слідчий. На жаль, у кримінально-процесуальному законодавстві досі немає норми, яка б передбачала повноваження дізнавача при провадженні дізнання по кримінальних справах, які має слідчий та начальник слідчого відділу (статті 114—114і КПК).
Стаття 101. Органи дізнання
Стаття 103. Повноваження органів дізнання
На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно повідомляє прокурора. Стаття 104. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах
За наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання, додержуючи строків, передбачених частиною 1 статті 108 цього Кодексу, складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для затвердження.
У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин він зобов’язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у межах строків, передбачених частиною 2 статті 108 цього Кодексу.
Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не встановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх наслідки.
Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов’язаний виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій.