8. Цивільний позов в кримінальному процесі.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частини 1 і 4 ст. 41 Конституції України).

Якщо внаслідок вчинення злочину заподіяно матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, вони мають право вимагати відшкодування таких збитків у порядку, встановленому законом. Збитки відшкодовуються у повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи. Власник також має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння (ч. 4 ст. 48, ч. 1 ст. 50 Закону України "Про власність").

Чинне законодавство передбачає такі способи відновлення порушеного матеріального стану у процесі провадження у кримінальній справі:

1)реституція(від лат. restitutio- відновлення, поновлення);

2)     розглядцивільного позовуу кримінальній справі слідчим і судом (ст. 28 КПК).

Реституція- це особлива форма відшкодування заподіяних збитків і полягає у поверненні речі її володільцю (власнику), а не в оплаті її вартості.

Умови реституціїмістяться у ч. 3 ст. 79, ч. 1 і 3 ст. 80, ст. 81 КПК:

1)   речові доказизберігаютьсядо набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи;

2)   не підлягаютьреституції речі, вилучені з обігу (наркотики, вогнепальна та холодна зброя тощо), а також предмети, які вилучені як хабар (гроші, коштовності тощо), за винятком вимагання хабара. Тому у ч. 4 ст. 80 КПК передбачено, що речові докази, які можуть швидко зіпсуватися і які не можуть бути повернуті володільцеві, негайно здаються відповідним державним або кооперативним організаціям для реалізації. Коли потім виникне необхідність у поверненні речових доказів, то організації, які їх одержали, повертають взамін такі самі речі або сплачують їх вартість за державними цінами, що існують у момент повернення;

3)    в окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їхволодільцям,якщо це можливо без шкоди для успішного провадження у справі. Наприклад, у постанові про приєднання до справи предметів як речових доказів слідчий формулює рішення про передачу речових доказів володільцю на зберігання до вирішення їх долі судом і відбирає від нього розписку, яка приєднується до справи.

Цивільний позов у кримінальному процесі-це вимога про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином або іншим суспільно небезпечним діянням підприємству, установі, організації чи громадянину, що пред'являється та вирішується в порядку кримінального судочинства.

Підстава спільного розгляду цивільного позову та кримінальної справи - наявність єдиного юридичного факту, який є основою притягнення особи до кримінальної та цивільно-правової відповідальності в разі заподіяння злочином шкоди, тобто коли дії, що утворюють склад злочину, є одночасно й підставою цивільно-правової відповідальності.

Умови спільного розгляду цивільного позову та кримінальної справи:

•     наявність завданої шкоди (матеріальної чи моральної). Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", при провадженні в кримінальній справі потерпілий має право висунути цивільний позов про стягнення моральної шкоди в кримінальному процесі;

•    завдання шкоди вчиненням злочину. Позови про відшкодування шкоди, що є наслідком адміністративного, цивільно-правового й інших видів правопорушень, не можуть розглядатись у кримінальній справі;

•      завдана шкода повинна випливати безпосередньо з факту вчинення розслідуваного злочину. Зокрема, не можуть розглядатись одночасно з кримінальною справою позови осіб, яким завдано шкоди внаслідок купівлі викрадених речей, що потім були в них вилучені та повернені законним володільцям. Такі позови безпосередньо не випливають з факту злочину, їхню основу становлять цивільно-правові відносини, тому такі позови можуть бути розглянуті лише в порядку цивільного судочинства;

•      цивільний позов повинен бути заявлений своєчасно. Він може бути пред'явлений як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства (ч. 3 ст. 28 КПК України).

Значення спільного розгляду цивільного позову разом з кримінальною справою:

-        це сприяє всебічному, повному й об'єктивному розслідуванню та розгляду справи, позаяк у деяких випадках розмір завданої шкоди впливає на кваліфікацію діяння, визначення ступеня винності підсудного та міру покарання;

Особливості пред 'явлення цивільного позову в кримінальній справі:

1)  цивільний позов може бути пред'явлений:

-      юридичною особою чи громадянином, які зазнали майнової шкоди від злочину, та їхніми представниками;

-     фізичною особою про стягнення моральної шкоди;

-         прокурором, якщо цього вимагає охорона державних інтересів та інтересів громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захищати свої права;

2)        за загальним правилом, цивільний позов у кримінальній справі пред'являється до обвинуваченого, підсудного, адже він відповідальний за заподіяну ним матеріальну чи моральну шкоду. Тож закон не вимагає винесення постанови про притягнення обвинуваченого, підсудного як цивільного відповідача. Коли ж законом передбачено, що за дії обвинуваченого матеріальну відповідальність повинна нести інша особа (наприклад, батьки, опікуни, піклувальники), то особа, котра веде процес, виносить постанову про притягнення фізичної чи юридичної особи як цивільного відповідача;

3)     цивільний позов пред'являється через подання позовної заяви, зміст якої визначається вимогами цивільно-процесуального законодавства, зважаючи на особливості кримінальної справи;

4)    цивільний позов може бути пред'явлено як в усній, так і в письмовій формі. Усна заява заноситься до протоколу, що складається з дотриманням загальних вимог, які висуваються до протоколів;

5)    громадянин, юридична особа, котрі пред'явили цивільний позов, мають право відмовитися від нього. Відмова від позову можлива в письмовій і в усній формах. В останньому випадку відмова від позову заноситься до протоколу;

6)     особа, що не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити цей позов у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 28 КПК України). Однак відмова в позові в порядку цивільного судочинства позбавляє позивача права пред'явити той же позов у кримінальній справі (ч. 3 ст. 28 КПК України).

Згідно з частинами 1, 4 ст. 29 КПК України, вжиття заходів до забезпечення можливого чи пред'явленого цивільного позову, а також можливої конфіскації майна обвинуваченого - це обов'язок органів розслідування, прокуратури та суду.