- •Кримінально-процесуальне право. Джерела кримінально-процесуального права.
- •Історичні форми та типи кримінального процесу.Форма кримінального процесу України
- •Поняття та значення кримінально-процесуальної форми
- •Кримінально-процесуальні акти їх види
- •Поняття та види кримінально-процесуальних функцій
- •Поняття кримінального процесу. Стадії кримінального процесу
- •7) Поняття та система принципів кримінального процесу
- •Поняття та співвідношення у кримінальному процесі принципів публічності та диспозитивності
- •Поняття та значення принципу всебічного, повного та об’єктивного дослідження
- •Поняття, форми реалізації принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист
- •Кримінально-процесуальні відносини.Структура
- •Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- •Загальна характеристика суб’єктів,які наділені владними повноваженнями.
- •Суд як суб’єкт кримінального процесу
- •Прокурор у кримінальному процесі. Процесуальне становище прокурора на різних стадіях процесу
- •0Ргани дізнання, їх завдання та повноваження. Особа, що проводить дізнання.
- •Слідчий у кримінальному процесі, його завдання та повноваження. Процесуальна самостійність слідчого.
- •Процесуальне становище обвинуваченого.
- •Процесуальне становище підозрюваного
- •Процесуальне становище потерпілого і його представника
- •Процесуальне становище захисника. Порядок запрошення, призначення та заміни захисника
- •Стаття 47. Порядок запрошення і призначення захисника
- •Процесуальне становище цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників.
- •Цивільний позов в кримінальному процесі.
- •Поняття та структура предмету доказування. Межі доказування
- •Підстави та порядок заявлення та вирішення відводів та самовідводів
- •Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •Поняття та властивості доказів.
- •Поняття та елементи процесу доказування.
- •Суб’єкти процесу доказування. Обов’язок доказування
- •Презумпція невинуватості в кримінальному процесі, її роль у доказуванні
- •Використання в доказуванні відомостей, які були отримані за результатами оперативних заходів
- •32) Показання свідка як джерело доказів. Права, обов’язки, відповідальність свідка
- •Показання обвинуваченого та підозрюваного,як джерело доказів.
- •Висновок експерта.Підстави призначення експертизи.Обовязкове призначення експертизи.
- •Речові докази у кримінальній справі.Поняття,види, порядок збирання та приєднання до справи.
- •Відмова від захисника.Усунення захисника від участі у справі.
- •Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- •Поняття та види запобіжних заходів.Підстави для обрання
- •Підстави та порядок затримання особи, яка підозрюється у скоєнні злочину
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
- •Строки тримання під вартою підозрюваних та обвинувачених. Продовження строків тримання під вартою
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд
- •43) Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу
- •Приводи та підстави до порушення кримінальної справи
- •Рішення, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи
- •Загальна характеристика обставин, що виключають провадження у кримінальній справі
- •Строки досудового слідства,порядок їх обчислення та продовження
- •Перевірка приводів та підстав до порушення кримінальної справи, порядок, строки, способи перевірки
- •Нагляд прокурора та контроль суду в стадії порушення кримінальної справи.
- •Особливості порушення справ приватного та приватно-публічного обвинувачення.
- •Поняття,види та строки дізнання.
- •Поняття,значення, форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •Поняття та види підслідності
- •Поняття та види слідчих дій
- •Слідчі дії, проведення яких потребує рішення суду (судді). Порядок прийняття таких рішень
- •Особливості провадження слідчих дій за участю осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки
- •Поняття та види огляду. Процесуальний порядок огляду місця на досудових стадіях.
- •Підстави, умови та порядок проведення очної ставки
- •Поняття, види, порядок проведення освідування
- •Підстави,умови та порядок проведення обшуку.
- •Поняття, підстави, порядок відтворення обстановки та обставин події.
- •Підстави, умови та порядок проведення виїмки
- •Процесуальний порядок виклику та допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві
- •Пред’явлення до впізнання, види та порядок проведення
- •Підстави та порядок накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку
- •Процесуальний порядок, строки пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- •Підстави, порядок зміни та доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •Поняття, підстави та порядок зупинення досудового слідства
- •Дії слідчого по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- •Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальних справ на досудовому слідстві
- •Підстави та порядок закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суди для її закриття.
- •Нагляд прокурора та контроль суду на досудових стадіях кримінального процесу
Загальна характеристика обставин, що виключають провадження у кримінальній справі
Кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю:
1) за відсутністю події злочину;
2) за відсутністю в діянні складу злочину;
3) виключено;
4) внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також в зв'язку з помилуванням окремих осіб;
5) щодо особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечного діяння одинадцятирічного віку;
6) за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених частинами 2, 4 і 5 статті 27 цього Кодексу;
7) за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і при відсутності скарги потерпілого (частина 3 статті 27 цього Кодексу);
8) щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами;
9) щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави;
10) щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню;
11) якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора;
12) стосовно злочину, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.
Частину другу виключено
Якщо обставини, зазначені в пунктах 1, 2 і 4 цієї статті, виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 цієї статті, постановляє виправдувальний вирок, а у випадках, передбачених пунктом 4, - обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.
Закриття справи на підставах, зазначених у пункті 4 цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку.
У разі наявності достатніх підстав вважати, що суспільно небезпечне діяння вчинено особою, яка досягла одинадцяти років, але до виповнення віку, з якого законом передбачена кримінальна відповідальність, по факту цього діяння порушується кримінальна справа. Така справа вирішується у порядку, передбаченому статтею 73 цього Кодексу.
Якщо в ході дізнання, досудового чи судового слідства або перевірки, що проводилась на підставах, передбачених частиною 4 статті 97 цього Кодексу, поряд з обставинами, зазначеними у пунктах 1, 2, 4, 6, 7, 9 - 11 частини 1 цієї статті, що виключають провадження у кримінальній справі, у діянні особи будуть виявлені ознаки адміністративного правопорушення, орган дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя зобов'язані направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративне правопорушення.
1. Відсутність події злочину. Ця підстава застосовується в тих випадках, коли встановлено: а) самого злочинного діяння, про яке надійшла заява чи повідомлення, насправді не існувало; б) подія мала місце, однак вона була результатом дій стихійних сил природи (попадання блискавки, землетрус, обвал, повінь); в) шкідливі наслідки були результатом фізіологічних (захворювання), фізичних (замерзання), хімічних (отруєння) процесів, прояв яких не залежав від інших осіб або дій самого потерпілого (замах на самогубство, самогубство і т. п.).
Відсутність у діянні складу злочину.
Ця підстава означає, що діяння вчинено певною особою, однак кримінальним законом воно не визнається злочинним, зокрема, якщо: а) відсутній один із елементів складу злочину (у випадку відсутності об'єктивної сторони складу злочину слід застосовувати п. 1 ст. 6 КПК); б) діяння хоча формально і містить ознаки злочину, але через мало- значність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ч. 2 ст. 11 КК); в) відсутні умови, за наявності яких діяння визнається злочинним (наприклад, повторність діяння); г) діяння вчинено в стані необхідної оборони або крайньої необхідності; ґ) мала місце добровільна відмова від доведення злочину до кінця, а фактично вчинене не містить складу іншого злочину; д) мало місце заздалегідь не обіцяне переховування або недонесення про злочин, коли кримінальна відповідальність за це спеціально не передбачена.
Наявність акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремих осіб.
Амністія — це повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів. Вона оголошується Законом про амністію (ч. 3 ст. 92 Конституції України), і може бути передбачено: а) повне звільнення зазначених у ньому осіб від кримінальної відповідальності чи відбування покарання (повна амністія); б) часткове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія). Дія Закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до набрання ним чинності включно, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття Закону про амністію. У виняткових випадках, з метою припинення суспільно небезпечних групових проявів, чинність амністії може бути поширено на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у Законі про амністію (умовна амністія). Ці види амністії передбачені Законом України «Про застосування амністії в Україні» (статті 2, 4). Відмова в порушенні кримінальної справи можлива лише в разі повної або умовної амністії. Помилування здійснює Президент України (п. 27 ч. 1 ст. 106 Конституції) своїм Указом, яким звільняє від відбування покарання окремих засуджених осіб або пом'якшує їм покарання. Порядок здійснення помилування регламентовано в Положенні про здійснення помилування, затвердженому Указом Президента України від 19 липня 2005 року № 1118/2005.
Недосягнення особою на час вчинення суспільно небезпечного діяння одинадцятирічного віку.
Це окремий випадок відсутності в діянні складу злочину, однак законодавець виділив дану обставину в самостійну підставу.
Примирення обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених частинами 2, 4 і 5 ст. 27 КПК.
Мова йде про справи приватного обвинувачення, доля яких повністю залежить від волевиявлення потерпілого. Примирення потерпілого з особою, на яку подано скаргу, до порушення кримінальної справи виключає необхідність початку кримінально-процесуальної діяльності.
Відсутність скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і за відсутності скарги потерпілого (ч. 3 ст. 27 КПК).
У цьому пункті маються на увазі справи приватного і приватно- публічного обвинувачення, які порушуються тільки за скаргою потерпілого. Відсутність скарги в таких випадках тягне за собою відмову в порушенні кримінальної справи.
Смерть особи, яка вчинила злочин, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.
Дана обставина робить недоцільним провадження у кримінальній справі внаслідок смерті самого суб'єкта злочину, який підлягає притягненню до кримінальної відповідальності. Разом з тим за клопотанням заінтересованих осіб кримінальна справа порушується для реабілітації померлого (тобто відновлення його честі, репутації) або для відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами, передбаченими ст. 4005 КПК.
Наявність щодо особи вироку, що набрав законної сили, по тому ж обвинуваченню або ухвали чи постанови суду про закриття справи з тієї ж підстави.
Дане правило відповідає ст. 403 КПК, згідно з якою вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Тут закріплена кримінально-процесуальна презумпція істинності вироку або іншого судового рішення, яке набрало законної сили. Ця презумпція тісно пов'язана з кримінально-правовим правилом про те, що особа не може бути двічі притягнута до кримінальної відповідальності і засуджена за вчинення одного й того ж злочину. У тому числі згідно з ч. 2 ст. 7 КК України не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності в Україні громадяни України та особи без громадянства за вчинені на території України чи за її межами злочини, якщо вони зазнали кримінального покарання за межами України. Ця обставина є втіленням у кримінально-процесуальне законодавство норми, що міститься в ч. 1 ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Тобто за фактом, який уже був одного разу предметом судового розгляду і одержав своє вирішення у відповідному судовому акті, провадження кримінально-процесуальної діяльності не може мати місце до скасування у встановленому порядку прийнятого процесуального рішення органу судової влади.
Наявність щодо особи нескасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню.
Наявність нескасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні справи по тому ж факту.
Обставини, передбачені в пп. 9, 10, відповідають положенням ч. 4 ст. 25 і ч. 5 ст. 114 КПК, де передбачено, що постанови прокурора і слідчого, винесені відповідно до закону, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Тому наявність щодо особи нескасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню або про відмову в порушенні справи по тому ж факту виключає порушення справи чи її розслідування.