- •Кримінально-процесуальне право. Джерела кримінально-процесуального права.
- •Історичні форми та типи кримінального процесу.Форма кримінального процесу України
- •Поняття та значення кримінально-процесуальної форми
- •Кримінально-процесуальні акти їх види
- •Поняття та види кримінально-процесуальних функцій
- •Поняття кримінального процесу. Стадії кримінального процесу
- •7) Поняття та система принципів кримінального процесу
- •Поняття та співвідношення у кримінальному процесі принципів публічності та диспозитивності
- •Поняття та значення принципу всебічного, повного та об’єктивного дослідження
- •Поняття, форми реалізації принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист
- •Кримінально-процесуальні відносини.Структура
- •Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- •Загальна характеристика суб’єктів,які наділені владними повноваженнями.
- •Суд як суб’єкт кримінального процесу
- •Прокурор у кримінальному процесі. Процесуальне становище прокурора на різних стадіях процесу
- •0Ргани дізнання, їх завдання та повноваження. Особа, що проводить дізнання.
- •Слідчий у кримінальному процесі, його завдання та повноваження. Процесуальна самостійність слідчого.
- •Процесуальне становище обвинуваченого.
- •Процесуальне становище підозрюваного
- •Процесуальне становище потерпілого і його представника
- •Процесуальне становище захисника. Порядок запрошення, призначення та заміни захисника
- •Стаття 47. Порядок запрошення і призначення захисника
- •Процесуальне становище цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників.
- •Цивільний позов в кримінальному процесі.
- •Поняття та структура предмету доказування. Межі доказування
- •Підстави та порядок заявлення та вирішення відводів та самовідводів
- •Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •Поняття та властивості доказів.
- •Поняття та елементи процесу доказування.
- •Суб’єкти процесу доказування. Обов’язок доказування
- •Презумпція невинуватості в кримінальному процесі, її роль у доказуванні
- •Використання в доказуванні відомостей, які були отримані за результатами оперативних заходів
- •32) Показання свідка як джерело доказів. Права, обов’язки, відповідальність свідка
- •Показання обвинуваченого та підозрюваного,як джерело доказів.
- •Висновок експерта.Підстави призначення експертизи.Обовязкове призначення експертизи.
- •Речові докази у кримінальній справі.Поняття,види, порядок збирання та приєднання до справи.
- •Відмова від захисника.Усунення захисника від участі у справі.
- •Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- •Поняття та види запобіжних заходів.Підстави для обрання
- •Підстави та порядок затримання особи, яка підозрюється у скоєнні злочину
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
- •Строки тримання під вартою підозрюваних та обвинувачених. Продовження строків тримання під вартою
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд
- •43) Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу
- •Приводи та підстави до порушення кримінальної справи
- •Рішення, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи
- •Загальна характеристика обставин, що виключають провадження у кримінальній справі
- •Строки досудового слідства,порядок їх обчислення та продовження
- •Перевірка приводів та підстав до порушення кримінальної справи, порядок, строки, способи перевірки
- •Нагляд прокурора та контроль суду в стадії порушення кримінальної справи.
- •Особливості порушення справ приватного та приватно-публічного обвинувачення.
- •Поняття,види та строки дізнання.
- •Поняття,значення, форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •Поняття та види підслідності
- •Поняття та види слідчих дій
- •Слідчі дії, проведення яких потребує рішення суду (судді). Порядок прийняття таких рішень
- •Особливості провадження слідчих дій за участю осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки
- •Поняття та види огляду. Процесуальний порядок огляду місця на досудових стадіях.
- •Підстави, умови та порядок проведення очної ставки
- •Поняття, види, порядок проведення освідування
- •Підстави,умови та порядок проведення обшуку.
- •Поняття, підстави, порядок відтворення обстановки та обставин події.
- •Підстави, умови та порядок проведення виїмки
- •Процесуальний порядок виклику та допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві
- •Пред’явлення до впізнання, види та порядок проведення
- •Підстави та порядок накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку
- •Процесуальний порядок, строки пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- •Підстави, порядок зміни та доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •Поняття, підстави та порядок зупинення досудового слідства
- •Дії слідчого по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- •Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальних справ на досудовому слідстві
- •Підстави та порядок закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суди для її закриття.
- •Нагляд прокурора та контроль суду на досудових стадіях кримінального процесу
43) Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу
Застава полягає у внесенні на депозит органу досудового розслідування або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобов'язання не відлучатися із зареєстрованого місця проживання чи перебування або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід. мір застави встановлюється з урахуванням обставин справи органом, який застосував запобіжний захід. Він не може бути меншим: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, - однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо особи, обвинуваченої у вчиненні іншого тяжкого, або особливо тяжкого злочину чи раніше судимої особи, - п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо інших осіб - п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У всіх випадках розмір застави не може бути меншим розміру цивільного позову, обгрунтованого достатніми доказами. Міра запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка знаходиться під вартою, до направлення справи до суду може бути обрана лише з дозволу прокурора, який давав санкцію на арешт, а після надходження справи до суду - судом.
Приводи та підстави до порушення кримінальної справи
Необхідною передумовою для порушення кримінальної справи є наявність законних приводів і підстав. Приводи — це передбачені законом джерела, з яких органи дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд, уповноважені порушити кримінальну справу, одержують відомості про вчинені або підготовлювані злочини. КПК передбачає такі приводи для порушення кримінальної справи: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину (ч. 1 ст. 94). Цей перелік є вичерпним. Закон вимагає, щоб повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб були викладені в письмовій формі (ч. З ст. 95 КПК). Всі інші заяви або повідомлення можуть бути усними або письмовими. Усні заяви про злочин заносяться до протоколу, який підписують заявник і посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник під розписку попереджується про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос за ст. 177 КК. Письмова заява повинна бути підписана особою, яка її подає. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і взяти у нього відповідну підписку. Отже, анонімні письмові заяви, а також повідомлення про злочин, зроблені по телефону, навіть якщо той, хто повідомив, назвав себе, не є приводом до порушення кримінальної справи. В разі необхідності вони можуть бути перевірені, однак якщо в ході такої перевірки будуть установлені достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, то приводом до порушення справи буде безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину (п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК). Повідомляти про злочини компетентним органам — право кожного громадянина. Проте якщо йому стало достовірно відомо, що хтось готує або вчинив злочин, за недонесення про який передбачено кримінальну відповідальність (ст. 187 КК), він зобов'язаний повідомити про такий злочин органам, які мають право порушувати кримінальні справи. Керівники підприємств, установ, організацій, посадові особи, представники влади і громадськості повідомляють про підготовлювані або вчинені злочини, які стали їм відомі у ході їх діяльності. Повідомлення, опубліковані в пресі, які можуть бути приводом для порушення кримінальної справи, — це статті, дописи, листи, фейлетони тощо, поміщені в центральних або місцевих газетах, журналах. Явка з повинною — це заява особи про вчинений нею або за її участю злочин, зроблена добровільно, з власної ініціативи прокурору, слідчому, органу дізнання, судді чи суду. Особа, яка відбуває покарання в місцях позбавлення волі, може заявити про вчинений нею злочин адміністрації виправно-трудової установи. У разі явки з повинною встановлюється особа того, хто з'явився, після чого складається протокол, в якому докладно від першої особи викладається зроблена заява. Протокол підписують особа, що з'явилася з повинною, і посадова особа, яка склала протокол (ст. 96 КПК). За змістом закону не можна вважати явкою з повинною заяву особи, яка вчинила злочин, надіслану по пошті або зроблену по телефону. Однак якщо такий заявник не може з'явитись особисто через тяжку хворобу або інші поважні причини, його заява про злочин повинна бути прийнята і занесена до протоколу за місцем його перебування співробітником органу дізнання, слідчим або прокурором. За загальним правилом явка з повинною є обставиною, що пом'якшує відповідальність (п. 8 ч. 1 ст. 40 КК). Але у випадках, прямо вказаних у законі (ч. 2 ст. 56, ч. З ст. 170, ч. 2 ст. 222 КК), вона є обставиною, яка виключає кримінальну відповідальність і, отже, порушення кримінальної справи. Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом ознак злочину як привід до порушення кримінальної справи означає, що ці органи та особи самі, незалежно від будь-чиїх заяв і повідомлень, передбачених п. 1—4 ч. 1 ст. 94 КПК, виявляють підготовлюваний або вчинений злочин (наприклад, орган дізнання — при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, прокурор — при здійсненні загального нагляду за додержанням законності, слідчий — при розслідуванні справи, суддя — при розгляді адміністративної справи, суд (чи суддя) — при судовому розгляді кримінальної або цивільної справи). Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (зокрема, суспільної небезпечності і кримінальної протиправності). Достатніми вважаються такі дані (докази), які свідчать про факт підготов-люваного або вчиненого діяння, передбаченого кримінальним законом. При цьому не обов'язково, щоб вони висвітлювали дане діяння повно і всебічно або викривали конкретну особу у вчиненні злочину. Встановлення цих обставин є завданням наступної стадії кримінального процесу — попереднього розслідування. Порушувати кримінальну справу слід, як правило, за фактом вчинення якогось діяння. Але якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу повинно бути порушено щодо цієї особи (ч. 2 ст. 98 КПК), при ньому прокурор (суддя) вправі прийняти рішення про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення попереднього розслідування чи судового розгляду, про що виносять мотивовану постанову (ст. 98 КПК).