44. Поняття та види слідчих дій

Основним змістом процесуальної діяльності є встановлення об'єктивної істини, а основним засобом отримання і перевірки доказів є слідчі дії. Слідчі дії — це регламентовані нормами процесуального права та здійснювані в рамках кримінально-процесуального провадження уповноваженою на те особою, а також забезпечувані заходами державного примусу та супроводжувані необхідним документуванням процесуальні дії, які являють собою комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, спрямованих на отримання, дослідження та перевірку доказів.

Основу слідчих дій складають окремі методи пізнання — візуальне спостереження, розпитування, сприйняття, пошук, порівняння (ідентифікація), відтворення, дослідження, які супроводжуються закріпленням (фіксацією та засвідченням) одержаної доказово інформації чи висновків дослідження в відповідних процесуальні документах. КПК передбачає та регламентує проведення таких слідчих дій: 1.огляд (місця події, предмета, документів, місцевості, приміщень, трупа); 2. обшук; 3.виїмка (предметів, документів); 4. огляд і виїмка поштово-телеграфної кореспонденції; 5.зняття інформації з каналів зв'язку; 6.накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію; 7.відтворення обстановки та обставин події злочину; 8.допит (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта); 9.очна ставка; 10.пред’явлення для впізнання; 11.огляд і ексгумація трупа; 12.проведення експертизи. 13.освідування

Залежно від часу прове­дення: невідкладні та інші. Під невідкладними слід розуміти такі слідчі дії, зволікання з провадженням яких може викликати негативні наслідки для справи, зникнення слідів злочину або особи, якою він був вчинений, предметів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміну обстановки. Залежно від послідовності проведення — первинні, подальші і по­вторні слідчі дії. Первинними слід визнати ті дії, з яких зазвичай по­чинається розслідування, і які проводяться до встановлення особи підозрюваного, до пред' явлення йому обвинувачення, або слідчі дії, які проводяться органом дізнання незалежно від тяжкості злочину протягом 10 діб після порушення кримінальної справи (статті 104, 108 КПК). Решта слідчих дій вважається подальшими. Повторні слідчі дії здійсню­ються, якщо є сумніви у правильності проведення первинних слідчих дій, якщо результати первинної слідчої дії суперечать іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення первинної слідчої дії. Повторні слідчі дії проводяться знову в повному обсязі. Слід також звернути увагу на те, що деякі слідчі дії взагалі не можуть бути прове­дені повторно (наприклад, пред'явлення для впізнання). Залежно від обсягу проведення слідчі дії можна поділити на основ­ні та додаткові. Основними є слідчі дії, які проводяться у повному обсязі у встановленому законом порядку. Якщо при проведенні основ­ної слідчої дії залишилися нез' ясованими які-небудь обставини або потрібне уточнення яких-небудь моментів, то проводиться додаткова слідча дія. Різниця між основною і додатковою слідчою дією полягає в обсязі досліджуваних обставин. 288

Залежно від обов'язковості проведення слідчих дій — обов'язкові та необов'язкові. Обов'язковість слідчої дії може визначатися прямою вказівкою в законі на необхідність її проведення. Це, наприклад, обов'язкове призначення експертизи для встановлення причин смерті або інших обставин (ст. 76 КПК). Обов'язковим є негайний допит підо­зрюваного, якщо його було затримано або до нього було обрано запо­біжний захід взяття під варту, а якщо це неможливо — не пізніше 24 годин після його затримання (ч. 2 ст. 107 КПК); допит обвинуваче­ного, який має бути проведений негайно після його явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред'явлення йому обвинува­чення (ч. 1 ст. 143 КПК). Обов'язковою є слідча дія, коли має місце вказівка прокурора про необхідність її проведення (п. 3 ч. 1 ст. 227 КПК), начальника слідчого відділу (ч. 2 ст. 1141 КПК), ухвала суду (постанова судді) про направлення справи на додаткове розслідування (ч. 4 ст. 377 КПК). Необов' язковими є слідчі дії, непроведення яких не може вплину­ти на якість розслідування кримінальної справи. Вони визначаються самим слідчим на підставі його внутрішнього переконання залежно від обставин кримінальної справи. Залежно від обмеження конституційних прав осіб — слідчі дії, пов' язані із тимчасовим обмеженням окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина; слідчі дії, не пов'язані із таким обме­женням; слідчі дії, які можуть бути пов' язані із тимчасовим обмежен­ням конституційних прав і свобод.

За наявності порушеної кримінальної справи слідчі дії можна по­ділити на ті, що відповідно до закону можуть бути проведені до по­рушення кримінальної справи (огляд місця події (ч. 2 ст. 190 КПК); накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, якщо проведення цих слідчих дій необхідно з метою запобігти злочину (ч. 3 ст. 187 КПК)) та слідчі дії, що проводяться тільки після винесення постанови про порушення кримінальної справи. За процесуальною формою слідчі дії можуть поділятися на такі, що проводяться:

за постановою слідчого (освідування, обшук (за винятком житла чи іншого володіння особи), призначення експертизи, накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку) та без неї (допит, очна ставка, огляд (як правило), відтворення обстановки і обставин події, пред'явлення для впізнання, обшук особи, який про­водиться на підставі ч. 3 ст. 184 КПК);

за вмотивованою постановою судді (обшук житла чи іншого володіння особи (ч. 5 ст. 177 КПК); виїмка документів, що становлять державну та/або банківську таємницю (ч. 3 ст. 178 КПК), примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи, а також виїмка документів виконавчого провадження (ч. 4 ст. 178 КПК); обшук особи, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 184 КПК (ч. 2 ст. 184 КПК); накладен­ня арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку (ч. 4 ст. 187 КПК); огляд кореспонденції в установі зв'язку (ч. 1 ст. 1871 КПК); огляд житла чи іншого володіння особи (ч. 4 ст. 190 КПК);

із санкції прокурора (обшук (ч. 3 ст. 177 КПК), за винятком житла чи іншого володіння особи); без санкції або затвердження прокурора;

за участю понятих (у присутності не менше двох понятих про­вадяться: обшук, виїмка, огляд, пред'явлення осіб і предметів для впізнання, відтворення обстановки і обставин події, освідування (якщо слідчий визнає це за необхідне)) і без них (допит, очна ставка, призна­чення експертизи, накладення арешту на кореспонденцію, зняття ін­формації з каналів зв'язку).

Залежно від прийомів отримання інформації слідчі дії можна по­ділити на вербальні, нонвербальні та змішані. Вербальними є слідчі дії, у результаті яких одержується словесна інформація. До них можна віднести допит та очну ставку. Нонвербальними називають такі слідчі дії, у результаті яких слідчий отримує інформацію, що міститься в об' єктах матеріального світу і виражається в предметно-просторових ознаках, таких як форма, колір, обсяг тощо. До нонвербальних слідчих дій можна віднести огляд, освідування, виїмку, обшук. Решта слідчих дій є змішаними, у ході яких отримується інформація як словесна, так і та, що міститься в об'єктах матеріального світу.