- •Кримінально-процесуальне право. Джерела кримінально-процесуального права.
- •Історичні форми та типи кримінального процесу.Форма кримінального процесу України
- •Поняття та значення кримінально-процесуальної форми
- •Кримінально-процесуальні акти їх види
- •Поняття та види кримінально-процесуальних функцій
- •Поняття кримінального процесу. Стадії кримінального процесу
- •7) Поняття та система принципів кримінального процесу
- •Поняття та співвідношення у кримінальному процесі принципів публічності та диспозитивності
- •Поняття та значення принципу всебічного, повного та об’єктивного дослідження
- •Поняття, форми реалізації принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист
- •Кримінально-процесуальні відносини.Структура
- •Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- •Загальна характеристика суб’єктів,які наділені владними повноваженнями.
- •Суд як суб’єкт кримінального процесу
- •Прокурор у кримінальному процесі. Процесуальне становище прокурора на різних стадіях процесу
- •0Ргани дізнання, їх завдання та повноваження. Особа, що проводить дізнання.
- •Слідчий у кримінальному процесі, його завдання та повноваження. Процесуальна самостійність слідчого.
- •Процесуальне становище обвинуваченого.
- •Процесуальне становище підозрюваного
- •Процесуальне становище потерпілого і його представника
- •Процесуальне становище захисника. Порядок запрошення, призначення та заміни захисника
- •Стаття 47. Порядок запрошення і призначення захисника
- •Процесуальне становище цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників.
- •Цивільний позов в кримінальному процесі.
- •Поняття та структура предмету доказування. Межі доказування
- •Підстави та порядок заявлення та вирішення відводів та самовідводів
- •Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •Поняття та властивості доказів.
- •Поняття та елементи процесу доказування.
- •Суб’єкти процесу доказування. Обов’язок доказування
- •Презумпція невинуватості в кримінальному процесі, її роль у доказуванні
- •Використання в доказуванні відомостей, які були отримані за результатами оперативних заходів
- •32) Показання свідка як джерело доказів. Права, обов’язки, відповідальність свідка
- •Показання обвинуваченого та підозрюваного,як джерело доказів.
- •Висновок експерта.Підстави призначення експертизи.Обовязкове призначення експертизи.
- •Речові докази у кримінальній справі.Поняття,види, порядок збирання та приєднання до справи.
- •Відмова від захисника.Усунення захисника від участі у справі.
- •Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- •Поняття та види запобіжних заходів.Підстави для обрання
- •Підстави та порядок затримання особи, яка підозрюється у скоєнні злочину
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
- •Строки тримання під вартою підозрюваних та обвинувачених. Продовження строків тримання під вартою
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд
- •43) Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу
- •Приводи та підстави до порушення кримінальної справи
- •Рішення, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи
- •Загальна характеристика обставин, що виключають провадження у кримінальній справі
- •Строки досудового слідства,порядок їх обчислення та продовження
- •Перевірка приводів та підстав до порушення кримінальної справи, порядок, строки, способи перевірки
- •Нагляд прокурора та контроль суду в стадії порушення кримінальної справи.
- •Особливості порушення справ приватного та приватно-публічного обвинувачення.
- •Поняття,види та строки дізнання.
- •Поняття,значення, форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •Поняття та види підслідності
- •Поняття та види слідчих дій
- •Слідчі дії, проведення яких потребує рішення суду (судді). Порядок прийняття таких рішень
- •Особливості провадження слідчих дій за участю осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки
- •Поняття та види огляду. Процесуальний порядок огляду місця на досудових стадіях.
- •Підстави, умови та порядок проведення очної ставки
- •Поняття, види, порядок проведення освідування
- •Підстави,умови та порядок проведення обшуку.
- •Поняття, підстави, порядок відтворення обстановки та обставин події.
- •Підстави, умови та порядок проведення виїмки
- •Процесуальний порядок виклику та допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві
- •Пред’явлення до впізнання, види та порядок проведення
- •Підстави та порядок накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку
- •Процесуальний порядок, строки пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- •Підстави, порядок зміни та доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •Поняття, підстави та порядок зупинення досудового слідства
- •Дії слідчого по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- •Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальних справ на досудовому слідстві
- •Підстави та порядок закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суди для її закриття.
- •Нагляд прокурора та контроль суду на досудових стадіях кримінального процесу
Рішення, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи
Рішення про порушення кримінальної справи надає посадовій собі органу розслідування, який прийняв справу до свого провадження, право вживати в межах своєї компетенції будь-які слідчі та інші процесуальні дії, застосовувати запобіжні заходи та інші заходи процесуального примусу.
При наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Якщо злочин є неочевидним і невідома особа, яка його вчинила, кримінальна справа порушується за фактом злочину, передбаченого відповідною статтею КК України. Якщо ж на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
КПК України (ст. 271 КПК) передбачає особливості порядку порушення кримінальних справ з приводу вчинення одного з діянь, передбачених статтями 235-1, 235-2, 235-3 КК України. Ними є: а) діяннями повинно бути заподіяно шкоду інтересам виключно юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; б) приводом до порушення справи є заява власника (співвласника) цієї юридичної особи (а у виняткових випадках, якщо такої заяви від нього не надійшло, — його згода); в) такі справи порушуються тільки прокурором, слідчим або органом дізнання (ч. 2 ст. 98 КПК).
Копія постанови про порушення кримінальної справи обов’язково та негайно вручається особі, щодо якої порушено справу, та потерпілому. При неможливості негайного вручення копія постанови вручається не пізніше трьох діб з моменту її винесення (ч. 1 ст. 98-2 КПК).
Після порушення справи:
1) прокурор направляє справу для провадження досудового слідства або дізнання;
2) слідчий починає досудове слідство, а орган дізнання — дізнання;
3) справу про злочин, зазначений у ч. 1 ст. 27 КПК, суд призначає до розгляду.
У разі, коли кримінальну справу порушено щодо певної особи, прокурор (суддя) вправі прийняти рішення про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення досудового розслідування чи судового розгляду, про що виносить мотивовану постанову (ухвалу) (ст. 98-1 КПК).
Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи є одним із варіантів завершення кримінального судочинства. Воно виключає таку кримінально-процесуальну діяльність за даним фактом. Згідно з п. 11 ст. 6 КПК наявність нескасованої постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні справи по тому ж факту є однією з підстав закриття кримінальної справи.
При відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав до порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, службі в справах неповнолітніх, трудовому колективу або власнику підприємства, установи, організації чи уповноваженому ним органу для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення (ст. 99 КПК);
Рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю — це проміжне рішення, яке не виключає необхідність прийняття одного із вказаних рішень. Згідно із законом орган, який отримав таку заяву чи повідомлення, зобов’язаний прийняти по них конкретне рішення — про порушення кримінальної справи чи про відмову в цьому.
Заявник інформується про передання його заяви про злочин за належністю протягом доби з часу прийняття рішення. Роз’яснення ж заявнику та особі, щодо якої було подано заяву про вчинення нею злочину, права на оскарження, а також направлення копії постанови прокурору при прийнятті рішення про направлення заяви за належністю закон не передбачає. Вважаємо, що такий підхід є правильним, оскільки за своєю сутністю це рішення не є остаточним і за поданою заявою в подальшому повинно бути прийнято одне з двох рішень: або про порушення, або про відмову в порушенні кримінальної справи.
На практиці прийняття рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю оформлюється, як правило, супровідним листом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 97 та ст. 130 КПК України прийняття цього рішення (як і рішення про порушення та відмову в порушенні кримінальної справи) доцільно оформляти постановою, яку разом з відповідною заявою та іншими матеріалами, якщо такі є, направляти із супровідним листом відповідному адресату.
Прийняття інших рішень у цій стадії, зокрема, списувати одержані повідомлення про злочин «у справу», долучати до матеріалів оперативного обліку, справ про адміністративні правопорушення тощо забороняється.