19.Порядок визнач власного капіталу на під-твах різних форм власності.

Майно підприємства складається із різноманітних об’єктів обліку-носіїв прав власності окремих суб’єктів. Права кожного власника на майно підприємства і на участь у його прибутках визначаються часткою і формою інвестованих коштів. Вони мають бути чітко відображені у бухгалтерському обліку на підставі відповідних документів. Розкриття цих прав є одним із найважливіших завдань фінансової звітності.

Гарантією захищеності прав власників підприємства виступає власний капітал, зокрема зареєстрована його частина - статутний капітал.

Поняття "капітал" звичайно асоціюється з поняттям "власність". У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками) і оцінюється за вартістю майна підприємства. На цьому етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, основна облікова формула набуває вигляду А=К, оскільки 3=0. Саме так трактується початковий статутний капітал Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс".

У процесі господарської діяльності у підприємства виникають зобов'язання перед юридичними та фізичними особами, які вимагають діяти певним чином у майбутньому з метою погашення цих зобов’язань. Зобов’язання мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників щодо розподілу прибутку та майна підприємства, а тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і зобов'язаннями:

Власний капітал за П(С)БО 2 "Баланс" - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Слід зазначити, що сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, вона не є ні поточною (ринковою), ні іншою оцінкою підприємства для його власників, тобто не відображає поточну вартість прав власників фірми. На величину власного капіталу суттєво впливають складові облікової політики підприємства, що стосуються обраних принципів, методів і процедур для визнання та оцінки елементів та статей балансу, зокрема його активів та зобов’язань.

Водночас власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найважливіших показників, оскільки виконує функції:1) довгострокового фінансування - перебуває у розпорядженні підприємства необмежено довго;2) фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;3) самостійності і влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власника;4) розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталів є основою при розподілі фінансового результату та майна в разі ліквідації підприємства.

Крім того, в разі ліквідації підприємства, відображений у його балансі власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності і захисту прав кредиторів, а при наданні кредиту, за інших однакових умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом.

Оскільки підприємство створюється з метою отримання прибутку, то реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Згідно з концепцією збереження фінансового капіталу він заробляється підприємством за умови, якщо грошова сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом цього періоду.

Загальна сума власного капіталу може бути визначена за відомою формулою: К = А - 3, однак користувачі фінансової звітності потребують більш докладної інформації про його склад та зміни, що відбулися протягом звітного періоду. Така інформація забезпечить зацікавлених осіб даними про ефективність управління підприємством і надасть акціонером, кредиторам та іншим інвесторам відомості щодо динаміки та перспективи їх економічних прав. Виходячи з цього, фінансова звітність має надавати інформацію про:

- джерела капіталу підприємства;

- правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу;

- обмеження щодо розподілу дивідендів;

• пріоритетність прав на майно підприємства в разі його ліквідації.

Джерелами утворення власного капіталу є:1) внески власників підприємства у вигляді грошових коштів та інших активів;2) накопич суми нерозпод прибутку, що залиш на під-тві.

Власн капіт може збільшув внасл конвертув зобов’яз, а також збільш вартості активів, не пов’яз із підвищ заборгов перед кредиторами, одерж активів у формі дарчого капіталу.

Власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками), накопичені впродовж строку існування підприємства суми реінвестованого чистого прибутку, а також дарчий капітал. Тому за формою власний капітал поділяється на три категорії:- інвестований; -дарчий капітал;- нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал - це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений на джерела утворення.

Нерозподілений прибуток - це частина прибутку, отриманого внаслідок ефективної діяльності підприємства, що не була розподілена між акціонерами, а знову інвестована у підприємства.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяють на:- статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов’язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;- додатковий капітал (нереєстрований) - це додатково вкладений капітал, дарчий капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Статутний (реєстрований) і додатковий (нереєстрований) капітал виконують різні функції. Так, статутний капітал - це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства.

На відміну від додаткового капіталу, він забезпечує регулювання відносин власності і управління підприємствам, його розмір не може бути меншим від встановленої законодавством суми.

Дані про власний капітал подаються в окремому розділі балансу, у розрізі його складових, відповідно до вимоги повного розкриття інформації. Зміни, що відбулися у складі власного капіталу протягом звітного періоду, показують у спеціальному звіті про власний капітал. Форма, зміст та вимоги щодо розкриття інформації в цьому звіті встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5, “Звіт про власний капітал”.