9.Подвійний запис, його суть, контрольне значення. Кореспонденція рахунків, бухгалтерські проводки. Порядок виведення сальдо.

Подвійний запис – це спосіб відображення господарських операцій у рівновеликій сумі в дебеті і кредиті на двох або декількох взаємопов’язаних рахунках.

Метод подвійного запису в бухгалтерії використовують для контролю за об’єктами обліку та повнотою і правильністю відображення господарських процесів на рахунках бухг обліку.

Запис господ операції на рахунках називається бухгалтерською проводкою. Господарські операції відображають двома видами проводок: простою або складною.

Простою бухгалтерською проводкою називають проводку, при якій один рахунок дебетується, а інший кредитується на одну й ту саму суму.

Наприклад. Відпущено матеріали на основне виробництво за вартістю 5000 грн. Ця операція у бухгалтерському обліку буде відображена записом

Д–т рах 23

К–т рах 201 5000

Д–т рах 23 К – т Д–т рах 201 К – т

5000 5000

Складна бухгалтерська проводка – це проводка, за якою один рахунок дебетується, а декілька кредитуються на загальну суму, або навпаки – один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму.

10.Рахунки синтет та аналіт обліку, взаємозв’язок між ними. Узаг даних поточн обліку. Оборотні відомості, їх види, порядок складання, контрольне значення.

За способом групув і узагальн облік даних бухг рахунки поділяють на синтет й аналіт.

Синтетичні рахунки – це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності підприємств ведеться узагальнено. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації про склад і рух активів, капіталу, зобов’язань в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику.

Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при заповненні бухгалтерського балансу та інших форм бухгалтерської звітності. Синтетичними є рахунки: “Основні засоби”, Матеріали“, “Паливо”, “Разрахунки з підзвітними особами”, “Разрахунки з бюджетом” тощо.

Для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких, крім грошового вимірника, застосовують натуральні і трудові вимірники. Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називають аналітичним обліком. Наприклад, до синтетичного рахунку ”Розрахунки з підзвітними особами” відкривають аналітичні рахунки за прізвищами підзвітних осіб.

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв’язок: на рахунках синтетичного й аналітичного обліку сальдо розміщується на одній і тій самій частині рахунку; якщо дебетується (кредитується) синтетичний рахунок, то однаково дебетуються (кредитуються) його аналітичні рахунки; кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках – частковими сумами; сума залишків і оборотів по всіх аналітичних рахунках повинна дорівнювати залишку й оборотам відповідного синтетичного рахунку.

Аналітичний облік має важливе контрольне значення . Його показники, наприклад, використовують для складання калькуляцій на виготовлення продукції. Точність показників аналітичного обліку періодично звіряють через проведення інвентаризації. Це підвищує вірогідність облікових записів.

Таблиця 3 – Оборотна відомість з аналітичних рахунків

№ назва аналітичного рахунку	Залишок початковий		Обороти				Залишок кінцевий
	К		Д(прихід)		К(вибуття)		К	
			К		К	
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Всього	Х		Х		Х		Х

Таблиця 4 – Оборотна відомість за синтетичними рахунками

№ назва рахунків	Залишок початковий (Зп)		Обороти		Залишок кінцевий (Зк)
	Д	К	Д	К	Д	К
1	2	3	4	5	6	7
Всього	графа 2 = графа 3		графа 4 = графа 5		графа 6 = графа 7