26. Поняття нематеріальних активів, облік їх надходження, амортизації та вибуття.

П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інф про нематер активи та розкриття інф про них у фін звітності.

Нематер актив - ідентифікований немонетарний актив без фізичної субстанції, який утримується підприємством з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.

Нематеріальні активи відображають у балансі, якщо вони відповідають встановленим критеріям визнання активів: існує ймовірність надходження до підприємства майбутньої економічної вигоди та їх вартість може бути достовірно визначена.

Структурою субрахунків рахунку 12 "Нематеріальні активи" Плану рахунків бухгалтерського обліку визначено склад нематеріальних активів:права на використання майна, природних ресурсів;права промислової власності;права інтелектуальної власності; ділова репутація (гудвіл);привілеї;патенти;інші нематеріальні активи.

Не визнаються нематеріальними активами, а відображаються у звіті про фінансові результати як витрати періоду:витрати на дослідження; організаційні витрати; витрати на перебазув або реорганізацію частини чи усього підприємства; витрати на підготовку кадрів; витрати на внутрішньо-генерований гудвіл; витрати на рекламу тощо.

Первісною оцінкою нематеріальних активів є собівартість їх придбання чи створення.

Собівартість нематеріального активу визначається сумою грошових коштів чи їх еквівалентів, або справедливою вартістю іншої компенсації, наданої підприємством для придбання або створення цього активу.

Собівартість окремо придбаного нематеріального активу включає його ціну, мито, усі податки, що не підлягають відшкодуванню, інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням активу, за вирахуванням будь-яких отриманих торговельних знижок.

Якщо нематеріальний актив надійшов внаслідок обміну на інший актив, то його собівартість визначають за справедливою вартістю отриманого активу,яка дорівнює справедливій вартості переданого активу з урахуванням будь-яких грошових доплат, здійснених під час обмінної операції.

Справедлива вартість нематеріального активу - це сума, за якою актив може бути обміняний чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Якщо нематеріальний актив був безоплатно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює ринковій вартості на дату отримання цього активу.

Собівартість нематеріального активу, створеного підприємством, включаючи всі витрати, прямо пов'язані із його створенням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням (витрати на оплату праці, матеріали, накладні тощо).

Наступна оцінка балансової вартості нематеріального активу може відрізнятися від його собівартості, якщо були здійснені додаткові витрати, в результаті яких очікується збільшення притоку майбутніх економічних вигід на підприємство.

Витрати на придбання чи створення нематеріального активу капіталізуються і в подальшому підлягають розподілу в часі впродовж строку його корисного використання, тобто підлягають амортизації.

Амортизація нематеріального активу здійснюється на систематичній основі протягом строку його корисного використання, який не повинен перевищувати 20 років.

Амортизація нематеріального активу може нараховуватись прямолінійним або іншим методом, якщо він краще враховує форму, в якій вигода від використання активу надходить на підприємство.

Строки корисного використання нематеріальних активів та методи їх амортизації визначаються підприємством самостійно, залежно від:

• очікуваного використання активу підприємством;

• науково-технічного прогресу та змін на ринку товарів, робіт, послуг, що виробляються за допомогою цього активу;

• юридичних та інших обмежень на його використання.

Строк корисного використання нематеріального активу та метод нарахування його амортизації можуть бути переглянуті в кінці звітного періоду, якщо в наступному періоді очікуються суттєві зміни у використанні, чи метод нарахування амортизації перестає відповідати особливостям використання цього активу або очікуваній формі майбутніх економічних вигод.

Зміну методу нарахування амортизації нематеріального активу відображають як зміну облікової політики підприємства.

Приклад Підприємство – машинобудівний завод - придбало програмний продукт для використання його в бухгалтерії. Вартість продукту – 3360 грн. в т.ч. ПДВ. Строк корисного використання продукту встановлено 3 роки, амортизація нараховується прямолінійним методом

№	Назва первинного документа	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума (грн.)
			Дебет	Кредит
1	ПД. Податк наклад	Передопл за прогр продукт Податк кредит з ПДВ	371 641	311 644	3360 560
2	Акт прийому-передачі об’єкта	Придб програмн продукту Спис податк кред Зарах передопл за об’єкт	154 644 631	633 631 371	2700 560 3360
3	Акт вводу об’єкта в експлуатацію	Отриманий об’єкт введено в експлуат	125	154	2700
4	Бухгалтерська довідка	Нарах знос об’єкта у місяці, що є наступним	92	133	75 (2700:36)
5	Акт на списання об’єкта	Спис прогр забезпеч у кінці строку корисн викор	133	125	2700

Нематеріальний актив підлягає списанню з балансу в разі його вибуття або неможливості отримання підприємством у подальшому економічних вигід від його використання.