- •5.Поняття балансу, його значення і використання в управлінні. Побудова балансу. Актив і пасив. Статті балансу, їх групування та оцінка.
- •6.Зміни у балансі, зумовлені господарськими операціями.
- •7.Поняття про рахунки, їх будова, взаємозв’язок з балансом.
- •8.План рахунків, його суть, будова, значення.
- •9.Подвійний запис, його суть, контрольне значення. Кореспонденція рахунків, бухгалтерські проводки. Порядок виведення сальдо.
- •10.Рахунки синтет та аналіт обліку, взаємозв’язок між ними. Узаг даних поточн обліку. Оборотні відомості, їх види, порядок складання, контрольне значення.
- •11.Класифікація рахунків, відображення на рахунках операцій з трьох господ процесів.
- •14.Облікові реєстри, їх класифікація та значення в бухгалтерському обліку. Порядок заповнення та виправлення помилок.
- •15.Поняття та форми бухгалтерського обліку, що використовується в Україні: спрощена, меморіально-ордерна, автоматизована.
- •16.Методологічне, інф та технічне забезпечення ведення обліку на під-твах України.
- •17.Значення бухгалтерської звітності, її використання в управлінні.
- •18.Склад і форми бухг звітності. Порядок складання і подання за призначенням.
- •19.Порядок визнач власного капіталу на під-твах різних форм власності.
- •20. Облік формування статутного капіталу при створенні підприємства.
- •21.Умови змін власного капіталу та порядок їх відображення в обліку.
- •22.Поняття основних засобів, їх класифікація і оцінка.
- •23. Облік надходження і вибуття основних засобів
- •24. Облік амортизації зносу та ремонту.
- •25. Облік основних засобів за оперативною та фінансовою орендою
- •26. Поняття нематеріальних активів, облік їх надходження, амортизації та вибуття.
- •27. Поняття та види фін інвест, їх класифікація та оцінка в поточному обліку і балансі.
- •28. Методи обліку фін інвест: метод ефективн ставки відсотка, метод участі в капіталі.
- •34. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з оплати праці.
- •Дт рах. № 231 “Виробництво”
- •35. Облік відрахувань на соціальні заходи.
- •36.Поняття готов прод. Облік випуску готової продукції та її відвантаж (реалізації).
- •38. Облік розрахунків з пдв та акцизного збору. Порядок визнач та списання фін рез від реалізації.
- •39.Облік операцій за поточними рахунками в банку.
- •40.Особливості обліку операцій в іноземних валютах.
- •41.Облік касових операцій.
- •42.Облік розрахункових операцій пд, вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, векселями та ін.
- •43.Облік розрахунків з підзвітними особами.
- •44.Облік кредитних операцій.
- •45. Види фінансових результатів, їх облік. Облік використання прибутку.
- •48.Облік витрат операційної діяльності.
- •49.Облік незавершеного виробництва.
- •50.Методи обліку витрат і методи калькулювання собівартості продукції.
- •51. Міжнародні системи обліку витрат.
- •53.Особливості бухгалтерського обліку основних і оборотних засобів.
- •54.Облік витрат сільськогосподарського виробництва.
- •55.Особливості калькулювання собівартості продукції.
- •56.Облік реалізації продукції сільськогосподарського виробництва.
- •57.Торгівельна діяльність, особливості плану рахунків у торгівлі.
- •58.Торговельні знижки і націнки.
- •59.Облік наявності та руху товарів
- •60.Облік витрат на збут та підрахування фінансового результату від продажу товарів.
50.Методи обліку витрат і методи калькулювання собівартості продукції.
Калькуляція – це спосіб обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг. Розрізняють такі види калькуляції : планові (використовують як вихідні дані при встановленні цін), кошторисні (стосується нових видів продукції) і нормативні. Названі калькуляції є попередніми , їх розробляють до початку вир-тва продукції. Калькуляції, що склад за даними бухг обліку відображують фактичні витрати та назив звітними.
Складанню звітних калькуляцій передує облік витрат за різними методами.
Попередільний метод. Переділ – це визначена сукупність технологічних операцій, внаслідок виконання яких одержують продукт праці, готовий для цієї сукупності. При цьому методі витрати обліковуються в розрізі технологічних переділів, видів продукції або напівфабрикатів. Цей метод обліку витрат застосовують на тих промислових підприємствах, де продукція виготовляється при послідовній переробці вихідної сировини за окремими стадіями (переділами, фазами) технологічного процесу.
Попередільний метод має два варіанти: одно- та багато-передільний. Однопередільний метод. При застосуванні цього методу технологічний процес не поділяється, а від першої операції до останньої становить єдине ціле. Багатопередільний метод застосовують, коли технологічний процес поділяють на декілька технологічних фаз (стадій, переділів) й наприкінці кожного переділу одержують напівфабрикат, який визначають за кількістю і вартістю, тобто калькулюють виробничу собівартість напівфабрикатів. Готовий продукт одержують наприкінці останнього переділу.
В усіх випадках синтетичний облік ведуть на рахунку №23 "Виробництво". Аналітичний облік обмежують переділами та фазами. На дебеті рахунку №23 "Виробництво" відображають прямі витрати. Усі непрямі витрати обліковують на рахунках № 23, 91, 92 в цілому по підприємству, а потім розподіляють пропорційно параметрам, які найбільш відповідають ті чи іншій галузі. Після зведення витрат розпочинають калькулювання собівартості продукції. Для цього визначають незавершене виробництво по кожному переділу або фазі технологічного процесу, оцінюють його за галузевими рекомендаціями та згідно з чинним законодавством про оцінку ресурсів.
Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об'єктами обліку при цьому методі є окремі замовлення. До таких виробництв належать судно-, турбо-, авіабудівні та інші виробництва. Кожному замовленню надають окремий номер, який зазначають в усіх документах про витрати на це замовлення.
Синтетичний облік ведуть на рахунках №23, 91, 92, а для аналітичного обліку відокремлюють по кожному замовленню прямі витрати й по кожному виду витрат — непрямі. Непрямі витрати щомісяця розподіляють між замовленнями.
Нормативний метод обліку витрат на виробництво застосовують для щоденного виявлення відхилень від діючих норм на виробництво з метою запобігання надмірних витрат коштів підприємства.Суть нормативного методу зводиться до того, що витрати на виробництво обліковуються з поділом їх на три елементи обліку:1) витрати в межах норми (плану, кошторису, квоти тощо);2) зменшення (економія) або збільшення (перевитрати) витрат порівняно з нормою (квотою, кошторисом тощо) внаслідок зміни норми під впливом технічного прогресу;З) відхилення витрат порівняно з нормою (квотою, кошторисом, планом тощо) у бік зменшення (економія) або збільшення (перевитрати).