38. Система аграрного права

Система аграрного права являє собою сукупність логічно і послідовно розміщеного нормативного матеріалу за правовими інститутами, норми яких у комплексі закріплюють основні принципи, форми і порядок с\г діяльності юридичних і фізичних осіб, регулюють відносини, що виникають між ними, між ними і державою в процесі обробітку землі, виробництва, переробки а реалізації продукції сільського господарства. Аграрне право як система норм регулює комплекс різноманітних суспільних відносин, що складаються в процесі організації с\г виробництва.

39. Види сільськогосподарських кооперативів

Залежно від виду діяльності кооперативи поділяються на: пере­робні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та ін. До переробних належать кооперативи, які займаються перероб­кою с\г сировини (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м'ясних, молоч­них, рибних продуктів та ін.). Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, збері­гання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають марке­тингові послуги тощо. Постачальницькі кооперативи створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, потрібних для виготовлення с\г продукції та продуктів її переробки; підготовки сировини і матеріалів та поста­чання їх с\г товаровиробникам. Сервісні кооперативи здійснюють технологічні, транспортні, ме­ліоративні, ремонтні, будівельні, еколого-відновні роботи, ветеринар­не обслуговування тварин і племінну роботу; займаються телефоніза­цією, газифікацією, електрифікацією в сільській місцевості; надають медичні, побутові, науково-консультаційні пос­луги та ін.

40. Диференційовані джерела аграрного права (Ващишин Марія Ярославівна!)

Диференційовані джерела аграрного права – це ті нормативно-правові акти, котрі розробляються з врахуванням відмінностей у правовому статусі окремих суб’єктів господарювання. Спочатку диференційовані джерела аграрного права приймалися з метою законодавчого визначення і практичного запровадження нових організаційно-правових форм с\г виробництва. Сьогодні необхідність диференційованих джерел аграрного права зумовлюється, насамперед, потребою деталізації та конкретизації загальних норм господарського законодавства при визначенні спеціальної правосуб’єктності с\г товаровиробників.

41. Управління справами фг (фермерського господарства)

ФГ є виробником с\г продукції та сировини; його членами вважаються подружжя, діти, батьки, родичі та ін. особи, які разом ведуть господарство. Керує ФГ голова, який представляє інтереси господарства і на чиє прізвище виписано акт на володіння землею. Цей фермер самостійно управляє справами господарства, представляє господарство у відносинах з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, громадянами, укладає від його імені договори. Голова зобов'язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, ефективно її використовувати, постійно підвищувати родючість, не допускати погіршення екологічної обстановки. У випадку втрати працездатності або досягнення пенсійного віку фермер може надати землю в тимчасове користування одному з членів сім'ї, який веде спільно з ним господарство. Коли таких осіб немає, то громадянин може передати у тимчасове користування землю ін. членам сім'ї, які ведуть разом з ним господарство, але мають відповідну кваліфікацію і досвід роботи в сільському господарстві, а також ін. особам, які беруть участь у веденні цього ФГ.