27. Спеціалізованість аграрного права

Спеціалізованість аграрного права полягає у відображенні в змісті аграрно-правових норм специфіки сільськогосподарського виробництва. Спеціалізованість аграрного права означає, що норми основних профільних галузей не механічно переходять до його складу, а за­знають глибокої аграрної спеціалізації. Внаслідок цього вони стають аграрно-майновими, аграрно-трудовими, аграрно-управлінськими та ін. Характер спеціалізації значною мірою зумовлений особливо­стями правового статусу суб'єктів аграрних відносин. Так, напри­клад, для таких поширених суб'єктів, як фермерські господарства та с\г кооперативи, ці норми регулюють відповідні членські відносини (майнові, трудові, управлінські та ін.).

28. Організація ринку сільськогосподарської продукції

Створення ринку с\г продукції та продуктів її переробки є важливою складовою аграрної політики в Україні  на сучасному етапі. На вирішення цих питань спрямований Указ ПУ " Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку". Організація ринку дає змогу реалізувати господарські зв'язки, а в кінцевому підсумку - здійснювати весь процес виробництва. Без нього неможливо досягти основної мети будь-якої підприємницької діяльності - отримання прибутку. Ринок  с\г продукції (зерна, овочів, картоплі, олійних та інших культур, молока, м'яса) і продуктів її переробки формується суб'єктами ринкових відносин - приватними і державними підприємствами, підприємствами системи заготівлі, зберігання, переробки і реалізації продукції. Залежно від особливостей суб'єкти ринку, які вступають у товарообмін, формують різні ринкові структури (оптовий, роздрібний ринки), забезпечують державну і кооперативну торгівлю або входять у більш складну систему товарообігу основних видів продукції (товарні біржі).

29. Поняття аграрних правовідносин та їх види

Аграрні правовідносини - це вид суспільних відносин, що врегульовані нормами аграрного права і суміжних з ним галузей права в комплексі, які складаються між суб'єктами в аграрному секторі, об'єднаними одним інтересом щодо виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції та сировини. Залежно від сфери, в якій виникають ті чи інші аграрні правовідносини, вони можуть бути поділені на 2 великі групи: внутрішні і зовнішні. Зовнішні аграрні правовідносини, в основному, регулюються нормативними правовими актами, які приймаються ВРУ та іншими компетентними органами державної влади. На противагу їм внутрішні аграрні відносини, які виникають усередині підприємств, інших господарських формувань - виробників с\г продукції регулюються, як правило, локальними внутрішньогосподарськими актами їх вищих органів управління.

30. Виробничий сільськогосподарський кооператив

Виробничий с\г кооператив - юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є с\г товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва. Виробничі кооперативи здійснюють господарську діяльність на засадах підприємництва з метою отримання доходу. Основним правовим документом, що регулює діяльність виробничих с\г кооперативів є їх Статут, який приймається засновниками на установчих зборах, зміни та доповнення до нього вносяться загальними зборами його членів. Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює їх планування і реалізацію. Виробничі кооперативи реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно або на договірних засадах, якщо інше не передбачено законом.