Семінарське заняття № 6

(2 год.)

Тема: Організація навчального процесу

Мета: засвоїти методику складання НМКД, навчального плану, графіку навчального процессу, розробки програм і тематичних планів

В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен:

знати:

• складові навчально-методичного комплексу спеціальності;

• навчального плану, графіку навчального процессу

вміти:

• скласти робочу програму з дисципліни

Терміни та поняття

0. Навчально-методичний комплекс спеціальності. Зміст освіти. Освітньо-професійна програма підготовки. Структурно-логічна схема підготовки.

1. Державний стандарт освіти. Освітня характеристика. Кваліфікаційна характеристика. Навчальний план. Навчальний графік.

2. Робоча навчальна програма дисципліни. Концентричний та лінійний способи побудови навчальних програм. Розробка програм і тематичних планів.

3. Види навчальних занять.Форми навчання й контролю.

Основні положення

Навчально--методичний комплекс спеціальності й учбово-методичний комплекс кожної з конкретних дисциплін (НМКД), що включають:

• типові й робочі навчальні плани;

• типові й робочі навчальні програми по всім нормативних і вибіркових навчальних дисциплінах;

• план безперервної (наскрізний) підготовки по дисциплінах;

• календарні графіки аудиторної й позааудиторної роботи;

• програми навчальної й виробничої практик;

• підручники й навчальні посібники;

• методичні матеріали й завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

• індивідуальне семестрове завдання для самостійної роботи студентів по навчальних дисциплінах;

• методичні матеріали по виконанню курсових і випускних (дипломних)робіт;

• контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

• методичні матеріали по проведенню державних іспитів і захисту випускних або дипломних проектів (робіт).

Зміст освіти — це науково обґрунтована система дидактично й методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.

Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їхнього вивчення, і форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема підготовки - це наукове й методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Державний стандарт освіти - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційному) рівню. Складові державного стандарту освіти: освітня (кваліфікаційна) характеристика; нормативна частина змісту освіти; тести.

Освітня характеристика - це основні вимоги до якостей і знань особи, що відповідає певному освітньому рівню.

Кваліфікаційна характеристика - це основні вимоги до професійних знань, умінням і навичкам фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків.

Тест - це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня фахівця вимогам освітніх (кваліфікаційних) характеристик.

Навчальний план - це нормативний документ визначальний перелік й обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їхнього вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять й їхній обсяг, графік навчального процесу, форми й способи проведення поточного й підсумкового контролю.

Місце й значення навчальної дисципліни, її загальний зміст і вимоги до знань й умінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Для кожної навчальної дисципліни, що входить в освітньо-професійну програму підготовки, на підставі типової програми дисципліни й навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, що є нормативним документом вищого навчального закладу.

Історично склалося два способи побудови навчальних програм. Один з них одержав назву концентричного, інший — лінійного.

Концентричний спосіб побудови навчальних програм - матеріал даного ступеня навчання вивчається на наступних ступенях, але в більше розширеному виді. Цей спосіб дозволяє більш детально врахувати індивідуальні здібності студентів, але сповільнює темп навчання.

Лінійний спосіб побудови навчальних програм - матеріал кожного наступного ступеня навчання є логічним продовженням того, що вивчалося на попередніх ступенях. Цей спосіб більше придатний у вищій школі, особливо на старших курсах.

Робоча навчальна програма дисципліни включає виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення і їхній обсяг, визначає форми й способи поточного й підсумкового контролю. Структурною складовою робочої навчальної програми дисципліни є: тематичний план, завдання для самостійної роботи, методи поточного й підсумкового контролю, перелік учбово-методичної літератури.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, охвачує основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.

семінарське заняття - форма навчального заняття, при якому викладач організує обговорення студентами питань з попередньо визначених тем. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, рольових та ділових ігор.

практичне заняття - форма навчального заняття, при якому викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі, тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язання студентами на занятті.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натуральні або імітаційні експерименти та досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній діяльності.