Державні фінанси
Мета вивчення.
Усвідомити необхідність і сутність державних фінансів.
З 'ясувати значення та складові державних доходів і видатків.
Необхідність і сутність державних фінансів
Головною сферою фінансової системи є державні фінанси, які забезпечують фінансування усіх загальнодержавних потреб суспільства та призначені сприяти його динамічному та ефективному розвитку.
Державні фінанси - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту і частини національного багатства, пов’язані з формуванням фінансових ресурсів держави, її підприємств і використанням державних коштів на витрати, пов’язані з розширенням виробництва, задоволенням соціально-культурних потреб суспільства, потреб оборони та управління.
Державні фінанси є провідною ланкою фінансової системи як невід’ємної складової господарського механізму, за допомогою якої здійснюється вплив держави на соціально-економічний розвиток.
Зростання державних витрат за останнє століття свідчить про значне розширення та ускладнення економічних і соціальних функцій сучасної держави. Вона розробляє програми економічного і соціального розвитку, визначає основні напрями діяльності уряду та національні пріоритети. Основними програмами, на виконання
яких спрямовуються бюджетні асигнування, є національна оборона, міжнародні відносини, енергетика, природні ресурси, охорона здоров’я та навколишнього середовища, освіта, транспорт і зв’язок, сільське господарство тощо. Це свідчить про широкий діапазон діяльності держави, яка регулює складні процеси суспільного життя.
Побудова соціально-орієнтованої економіки полягає не тільки у визначенні оптимальності побудови і використання державних фінансів в інтересах суспільства, але й у створенні необхідних умов для проведення ефективної соціально-економічної політики, орієнтуючись на реальні можливості та фінансове забезпечення системи державних фінансів.
За своєю структурою державні фінанси - дуже складна та багатопланова сфера фінансової системи. Вони охоплюють загальнодержавні фінанси, серед яких провідне місце належить державному бюджету, та місцеві фінанси, які пов’язані з формуванням, розподілом і використанням місцевих бюджетів. До складу державних фінансів входять також централізовані, регіональні та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, резервні та страхові фонди.
Державні фінанси включають різноманітні розподільні відносини як зовнішні, які виникають між різними сферами і ланками фінансової системи, так і внутрішні, які складаються між окремими ланками державних фінансів.
Загальними рисами державних фінансів є централізація грошових фондів, акумуляція їхніх доходів з метою впливу держави на фінансові відносини у суспільстві, регламентація цих відносин у законодавчому порядку. Разом з тим, кожну складову державних фінансів відрізняє неоднаковий масштаб централізації фондів, загальне чи спеціалізоване призначення їхніх коштів.
Усі ланки державних фінансів мають власну сферу функціонування, проте вони тісно пов’язані між собою. їх основу становлять фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності. Метою діяльності державних підприємств, на відміну від підприємств недержавних форм власності, є не стільки одержання прибутку, скільки вирішення
певних суспільних проблем загальнодержавного або місцевого значення.
У процесі створення та організації діяльності державних підприємств та установ держава може виступати у ролі засновника, співзасновника та власника пакету акцій. Майно державних підприємств формується за рахунок грошових та матеріальних внесків засновника, доходів, одержаних від господарської діяльності, коштів, мобілізованих на фінансовому ринку, бюджетних асигнувань, банківських кредитів, благодійних внесків.
В Україні функціонують різні види державних підприємств, що виділені відповідно до управління ними державою. До їх складу входять державні підприємства, які закриті для зовнішніх інвестицій і управляються державою, і такі підприємства, де володіння та вплив на прийняття рішень держави мінімальні, зокрема акціонерні компанії з різною державною часткою володіння.
Особливості статуту державних підприємств враховуються при розробленні державної політики. Ця політика реалізується державними органами через призначення керівників державних підприємств, установлення фінансових планів, втручання в їхню діяльність шляхом державних замовлень, обмеження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, впровадження системи обліку та звітності перед державними органами, участь у корпоративному управлінні на правах суб’єкта.
Державні підприємства посідають різне місце за видами економічної діяльності. Зокрема, найбільшу питому вагу підприємства державної і комунальної власності мають у таких видах діяльності: державні підприємства - у державному управлінні, здійсненні операцій з нерухомістю та наданні послуг, комунальні - в галузі освіти.
Ефективність управління майном і фінансами державних підприємств перебуває під контролем керівного міністерства. Такий контроль міністерство здійснює шляхом аналізу фінансового плану, плану розвитку виробництва підприємства, звітів про їх виконання, дотримання порядку розподілу і використання чистого доходу.
Важливими напрямами підвищення ефективності діяльності державних підприємств є також відповідне нормативно-правове забезпечення, фінансова реструктуризація, оперативне фінансове планування, фінансовий аналіз їхньої діяльності.
З розвитком ринкової економіки частка державного сектора може мати тенденцію до зменшення, однак ще тривалий час цьому сектору належатиме визначальна роль у процесах розподілу та перерозподілу, що здійснюється за допомогою фінансів.
□ - Загальнодержавні фінанси ■ - Місцеві фінанси Рис. 5.1. Структура державних фінансів
За рівнями державні фінанси поділяють на загальнодержавні та місцеві фінанси.
Загальнодержавні фінанси формують фінансову базу державної влади і управління, вони призначені для забезпечення
тих потреб суспільства, які мають загальнонаціональний характер і відображають інтереси держави взагалі. Загальнодержавні фінанси є інструментом впливу на соціально-економічний розвиток країни, з їх допомогою здійснюється розподіл та перерозподіл ВВП між окремими регіонами та галузями економіки, вони сприяють оптимізації територіального та галузевого розвитку країни.
Місцеві фінанси - це фінансова база місцевих органів влади і управління. Основне призначення місцевих фінансів полягає у забезпеченні фінансової незалежності місцевих органів самоврядування. Місцеві фінанси забезпечують регіональні потреби у фінансових ресурсах і доходах та їх внутрішньотериторіальний перерозподіл.
Провідною ланкою державних фінансів і всієї фінансової системи України є державний бюджет. У ньому акумулюється найбільша частина фінансових ресурсів держави.
Державний бюджет - це система економічних відносин між державою, підприємствами, організаціями та населенням з приводу утворення та використання централізованого фонду грошових коштів. Він відіграє найважливішу роль у забезпеченні ефективного функціонування усіх складових господарського механізму, у визначенні балансових зв’язків між показниками соціально-економічного розвитку країни.
Державний бюджет є головним централізованим фондом грошових коштів держави, головним інструментом перерозподілу національного доходу.
Функціонування місцевих фінансів характеризується наявністю системи самостійних місцевих бюджетів.
Місцеві фінансові фонди складаються з бюджетів органів місцевого самоврядування, спеціальних фондів місцевого значення і фінансів відповідних підприємств. Місцеві бюджети формуються за рахунок місцевих податків та зборів, доходів комунальних підприємств, надходжень з централізованих фондів.
До складу державних фінансів входять цільові фонди загальнодержавного та регіонального значення, які є сукупністю грошових коштів, що мають цільове призначення, знаходяться в розпорядженні центральних чи місцевих органів влади та використовуються для задоволення економічних і соціальних потреб держави, підприємницьких структур та окремих громадян.
Позабюджетні державні цільові фонди, які діють нині в Україні, такі:
Державний пенсійний фонд;
Державний фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
Державний фонд соціального страхування на випадок безробіття;
Державний фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Пенсійний фонд - фонд цільового призначення, у якому акумулюються кошти, призначені для пенсійного забезпечення працівників, нарахування та виплати пенсій, різних видів допомоги, реалізації державних і регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів та інших категорій громадян, які потребують допомоги. Кошти цього фонду не входять до державного бюджету, витрачаються відповідно до цільового призначення, і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.
Фонди соціального страхування.
Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виконує функції державного фінансового забезпечення соціальних потреб населення через систему обов’язкового соціального страхування.
Кошти цього фонду призначені для матеріального забезпечення працівників у випадку тимчасової непрацездатності, для проведення оздоровчих заходів, виплати допомоги по догляду за хворою дитиною, фінансування санаторно-курортного лікування та відпочинку.
Складовою частиною соціального страхування є страхування на випадок безробіття - система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг за рахунок коштів відповідного фонду.
До цільових загальнодержавних фондів відноситься Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Завданням страхування від нещасних випадків є здійснення соціального захисту, охорони житія та здоров’я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.
Важливим інструментом перерозподілу фінансових ресурсів у державі є система державного кредиту. Економічні відносини, які можна назвати державним кредитом, виникають тоді, коли держава в особі державного органу на кожному рівні є або позичальником, або кредитором, або гарантом угоди. Учасниками таких відносин можуть бути фізичні та юридичні особи, тобто громадяни, фірми, приватні банки, національні та міжнародні кредитно-фінансові установи.
Фінансова діяльність держави базується на законодавчо визначених формах мобілізації доходів і здійсненні витрат для досягнення економічного і соціального прогресу у державі. Держава будує свою фінансову політику шляхом пошуку оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою прискорення зростання матеріального виробництва і добробуту населення.
Економічна сутність та значення державних доходів
Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих економічних форм - доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.
Державні доходи - це сукупність різних видів надходжень до фондів держави, що необхідні для виконання нею своїх завдань та функцій. Фінансові ресурси, які акумулюються у державних фондах, за своїм змістом, формою і призначенням виступають як державні доходи. Державні доходи формуються в процесі функціонування і розвитку економічних відносин на всіх стадіях розширеного відтворення і є основою організації діяльності держави. Це об’єктивно пов’язано, з одного боку - з формуванням та мобілізацією державних доходів у різних формах, а з іншого - відповідно з розподілом державних доходів та їх використанням з метою здійснення видатків на виконання функцій держави.
Державні доходи формуються в умовах дії і взаємодії економічних законів розвитку з урахуванням впливу всіх факторів, форм і методів організації та здійснення державного регулювання в макроекономічному процесі формування та розподілу ВВП. Мобілізація державних доходів здійснюється шляхом акумуляції фінансових ресурсів із застосуванням різних форм і методів державного втручання в процесі розподілу та перерозподілу ВВП в окремі загальнодержавні грошові фонди, використання яких відбувається для задоволення суспільно-економічних потреб та інтересів. Держава законодавчо визначає державні фонди, призначення та джерела їх наповнення, встановлює певні види платежів (податків), їх розміри, визначає платників і строки оплати податків та інші інструменти державного регулювання економічних процесів.
Необхідність мобілізації державних доходів та безпосередньо доходів бюджету обумовлена потребою суспільства у фінансових ресурсах з метою здійснення видатків для забезпечення виконання загальнодержавних функцій. Це, перш за все, - забезпечення суверенітету і обороноздатності країни, видатки на освіту, охорону здоров’я, культуру, здійснення необхідних видатків для регулювання розвитку економіки і підтримки вітчизняного виробництва.
Державні доходи становлять фінансову базу функціонування держави і є важливим результатом її діяльності за відповідний період. Політична, економічна і соціальна діяльність держави передбачає державні доходи як об’єктивну необхідність і закономірну реальність.
До державних доходів відносяться доходи бюджетів держави, державні цільові фонди (Пенсійний фонд, фонди державного соціального страхування тощо), а також доходи державних підприємств, тобто прибуток, який залишається після сплати цими підприємствами податків та обов’язкових платежів.
Доходи, які мобілізуються до бюджетів, виступають одним з головних знарядь впровадження в життя державних заходів. Це дає можливість зосереджувати бюджетні ресурси на основних напрямах економічного і соціального розвитку.
Доходи бюджету є дієвим інструментом державного впливу на формування бюджетної політики у процесі виконання зобов’язань і здійснення суспільних благ. Фінансування зобов’язань, відповідних функціям держави, вимагають стабільного фінансового забезпечення, потребують мобілізації необхідних бюджетних коштів, а також здійснення ефективного вибору пріоритетів у
бюджетній політиці. Виконання відповідних повноважень держава здійснює шляхом:
мобілізації державних фінансових ресурсів та акумулювання доходів у державному та місцевих бюджетах;
визначення напрямів і пріоритетів щодо розподілу і використання відповідних коштів у процесі формування і реалізації основних напрямів бюджетної політики на відповідний рік;
державного контролю за ефективним і законним формуванням, розподілом та використанням бюджетних ресурсів.
З цих позицій державні фінанси стають одним з основних чинників зміцнення та посилення ролі держави у процесі розроблення і здійснення бюджетної політики. Одним з основних її завдань є створення цілісної системи формування доходів бюджету, побудова механізму ефективного, стимулюючого формування доходів, їх розподілу, використання, відтворення державних фінансових ресурсів, забезпечення на цій основі фінансової стабільності держави. Розвиток економіки, забезпечення соціальних гарантій громадян держава здійснює двома шляхами: за рахунок збільшення доходів бюджету і за рахунок раціонального, економного та цільового витрачання бюджетних коштів.
Основними джерелами формування грошових доходів держави є податки (від доходу, благ і послуг, капіталу, землі, майна та ін.), податкові збори та платежі, неподаткові джерела, субсидії, позики шляхом випуску і реалізації державних цінних паперів, доходів від приватизації державного майна, державної підприємницької діяльності, надходження від зовнішньоекономічної діяльності.
Держава застосовує різні форми, методи та інструменти державного впливу і втручання в процеси розподілу і перерозподілу ВВП. Податки, збори та обов’язкові платежі - це основна форма участі держави в процесі перерозподілу ВВП, виділення її частки з метою залучення фінансових ресурсів до державного чи місцевих бюджетів держави.
Податки, збори та обов’язкові платежі юридичних та фізичних осіб складаються в умовах організації та здійснення фінансово- господарської діяльності окремих суб’єктів підприємництва та держави в цілому. їх нарахування, сплата та зарахування до державної казни передбачає здійснення державного контролю за мобілізацією відповідних державних фінансових ресурсів і формуванням доходів бюджету. Контроль за надходженням коштів до бюджету та державних позабюджетних фондів, за цільовим та предметним їх використанням здійснюють органи Державного казначейства країни.
Основна частка фінансових ресурсів, необхідних для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій, формується за рахунок доходів державного і місцевих бюджетів. В Україні бюджетні ресурси становлять третину фінансових ресурсів держави.
Як відомо, у більшості сучасних держав основна маса централізованих грошових потоків формується завдяки податкам. Кожен з конкретних видів податків має диференційовану спрямованість у регулюючому аспекті. Застосування різних податкових інструментів та інших фінансових регуляторів ринкового господарства дозволяє державі встановлювати оптимальні пропорції розвитку суспільного виробництва, розподілу накопичень, забезпечувати максимально можливе задоволення потреб суспільства як на макро-, так і на мікрорівні.
Вплив державного податкового регулювання на господарську поведінку юридичних і фізичних осіб залежить від вибору податкової системи, рівня ставок оподаткування, видів і розмірів податкових пільг. На сучасному етапі формування ринкової економіки країни податкові інструменти розглядаються як важіль, який дозволяє ефективно впливати на процеси економічного зростання і соціального розвитку.
Різноманітність видів державних доходів і механізмів їх с тягування надає державі можливість цілеспрямовано регулювати попит на певні товари та послуги, обирати найбільш ефективні технології, продукцію імпорту тощо.
У сучасних умовах посилюється роль і значення управління фінансовими ресурсами, що перебувають у розпорядженні держави. Залишаються проблеми державних підприємств, пов’язані із забезпеченням їхнього ефективного функціонування і подальшого розвитку, як і в цілому реального сектора економіки Укриши. Розв’язання фінансових проблем значною мірою залежать иі і удосконалення системи управління.
Головним напрямом фінансового управління державним підприємством має стати довгостроковий період, це пов’язано зі стратегічним плануванням, де вирішальну роль відіграє фінансова стратегія.
У процесі стратегічного управління фінансами державного підприємства важливо визначити обґрунтовану структуру фінансової стратегії щодо форм залучення коштів, способів їхнього розміщення та напрямків їхнього використання.
Формування державних доходів, зокрема за рахунок податків, повинне не тільки вирішувати проблему фінансування державних видатків, але й відповідати цілям, які визначаються функціями держави в умовах ринкової економіки. Ключовим питанням податкової політики України в сучасних умовах є розвиток податкової системи, орієнтованої на економічне зростання і забезпечення на його основі підвищення суспільного добробуту.
Роль держави в економіці багатопланова - це створення умов для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, соціально справедливого розподілу доходу й забезпечення життєво необхідними благами населення. Держава впливає на виробництво, нагромадження, споживання та інші елементи процесу відтворення. Зокрема, збільшення обсягу капіталовкладень сприяє підвищенню попиту, зростанню обсягів промислового виробництва, збільшенню інвестицій в економіку; фінансування інфраструктури сприяє скороченню виробничих витрат підприємств, зростанню їхніх прибутків.