5. Фінансові ресурси, сутність, склад та методи формування

Фінансові відносини завжди пов’язані з формуванням грошових доходів та накопичень.

Фінанси суспільства як економічна категорія характеризуються не тільки економічними відносинами, але мають і матеріальний зміст.

Головним інструментом фінансів є фінансові ресурси, які виступають матеріальною основою ефективного функціонування фінансової системи. Поняття „фінансові ресурси” як економічна категорія дає можливість чітко та в повному обсязі характеризувати сучасний стан фінансів та фінансової системи країни.

Фінансові ресурси являють собою грошові фонди та накопичення, які створюються державою, підприємствами, установами, організаціями в процесі розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу. Вони характеризують фінансовий стан економіки і водночас джерела їх розвитку.

Фінансові ресурси держави охоплюють ресурси всіх секторів економіки. У кожному секторі фінансові ресурси розподіляються за рівнями управління. У розпорядженні держави знаходяться ресурси бюджетної системи, різних централізованих фондів, державних фінансових інститутів (Національного банку, державних страхових органів, державних кредитних установ).

В економічній науковій та практичній літературі немає єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їх змісту та ролі у відтворювальному процесі. Різні визначення вчених щодо поняття „фінансові ресурси” вказують на різні його ознаки: місце створення ресурсів, належність їх до суб’єктів фінансових відносин, джерела їх створення та призначення.

Беручи до уваги визначення фінансів як системи специфічних економічних відносин, можна стверджувати, що фінансові ресурси

• це централізовані і децентралізовані грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, валового внутрішнього продукту та національного доходу і призначені для використання відповідно до завдань соціально-економічного розвитку суспільства і колективів окремих підприємств.

Централізовані грошові фонди концентруються у державі і являють собою загальнодержавні фінансові ресурси. Провідне місце в системі загальнодержавних фінансових ресурсів належить державному бюджету. Основним джерелом формування державного бюджету виступає створюваний у галузях матеріального виробництва чистий дохід, що надходить до бюджету у вигляді платежів з прибутку, податку на додану вартість та інших податкових і неподаткових платежів. Певна частина доходів державного бюджету формується за рахунок податкових та інших платежів з населення. З бюджету фінансуються видатки на розвиток науки, культури, освіти, охорону здоров’я, управління, оборону, соціальний захист населення та інші загальнодержавні потреби.

До системи загальнодержавних фінансових ресурсів України належать Пенсійний фонд, фонди державного соціального страхування, інші бюджетні та позабюджетні фонди спеціального призначення, державний кредит як специфічна ланка державних фінансів.

Децентралізовані фінансові ресурси або фінансові ресурси суб’єктів господарювання являють собою грошові кошти, які вони мають у своєму розпорядженні. Ці кошти можуть бути спрямовані на розвиток виробництва, утримання і розвиток об’єктів невиробничої сфери, особисте споживання працівників та резерв.

Загальна сума фінансових ресурсів суб’єкта господарювання складається з таких елементів, як статутний капітал, резервний капітал, амортизаційний фонд, спеціальні та інші фонди.

Є суттєві розрізнення у формах та методах утворення та використання грошових фондів.

Утворення грошових фондів підприємств здійснюється у децентралізованому порядку, тобто підприємства в процесі господарської діяльності самостійно формують та визначають розміри грошових фондів. На підприємствах фонди створюються для забезпечення розширеного відтворення, забезпечення заходів щодо економічного та соціального розвитку підприємства.

Загальнодержавні фінанси формуються шляхом перерахування коштів від підприємств, організацій, установ та населення у вигляді податків, зборів, обов’язкових платежів та добровільних внесків. Централізовані грошові фонди створюються з метою отримання певних фінансових ресурсів для фінансування функцій держави, передбачених Законом „Про Державний бюджет України”, а також для фінансування державних економічних та соціальних програм.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт. Вагома їхня частка створюється за рахунок прибутку, відрахувань на соціальне страхування та інші соціальні потреби.

Основні методи, за допомогою яких формуються фінансові ресурси:

• стягнення податків;

• відрахування частини прибутку державних підприємств;

• внески на соціальне страхування та інші види відрахувань до централізованих фондів;

• продаж майна та цінних паперів;

• одержання кредитів.

В умовах функціонування ринкової економіки податкові методи мобілізації доходів бюджетів є превалюючими у загальній системі фінансових взаємозв’язків. Система податкових платежів до державного та місцевих бюджетів покликана забезпечити формування доходів бюджету, здійснювати стимулюючий вплив на розвиток підприємництва і підвищення ефективності виробництва, гармонійно поєднати інтереси держави і платників податків.

У складі фінансових ресурсів значна їх частина є грошовим вираженням вартості чистого доходу, створеного в державі. Це - прибуток, прямі та непрямі податки, відрахування на соціальне страхування та соціальне забезпечення, доходи від зовнішньоекономічної діяльності.

Друга частина фінансових ресурсів включає амортизаційні відрахування, відрахування від собівартості на геологорозвідувальні роботи, плата за використання природних ресурсів та інше.

Отримані в результаті економічної діяльності доходи витрачаються за основними напрямами їх використання.

Фінансові ресурси використовуються на розширене відтворення, фінансування науково-технічного прогресу, проведення природоохоронних заходів, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.

Розподіл та цілеспрямоване використання фінансових ресурсів, які формуються у всіх підрозділах суспільного виробництва, є важливим джерелом розширення виробництва, зростання матеріального і культурного рівня життя народу. Від того, на які заходи і в яких обсягах спрямовуються фінансові ресурси, залежить поліпшення технічного рівня виробництва, зростання його масштабів, створення передумов для підвищення продуктивності праці.

Основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами потреб, до яких належать, зокрема, структурна перебудова економіки, захист навколишнього природного середовища, національна оборона, правопорядок, надання суспільних та соціальних послуг - загальна освіта, підготовка кадрів, соціальне забезпечення, охорона здоров’я тощо.

Фінансові ресурси суб’єктів господарювання спрямовуються на фінансування капітальних вкладень, на розвиток виробництва, соціально-культурні потреби колективів підприємств.

Форми і методи, за допомогою яких формуються та використовуються фінансові ресурси, не є сталими і змінюються залежно від зміни соціальної природи суспільства.

Створені та використані в суспільстві фінансові ресурси об’єднуються системою показників та набувають форму фінансового балансу держави. Фінансовий баланс - це сукупність показників, які відображають створення і використання фінансових ресурсів у загальнодержавному, галузевому, територіальному масштабах або в окремих підприємствах, організаціях, закладах.

У нормативних документах Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України баланс фінансових ресурсів визначається як комплексний прогнозний розрахунок, у якому відображається обсяг створюваних фінансових ресурсів на їх використання в усіх секторах економіки держави. Він є базою для прийняття управлінських рішень з питань ефективного використання усіх видів фінансових ресурсів, залучення додаткових інвестиційних джерел, служить інформаційною й аналітичною основою для розробки та обгрунтування фінансової політики.

До системи фінансових балансів держави входять:

• баланс фінансових ресурсів і витрат держави;

• державний бюджет та місцеві бюджети;

• баланси фінансових ресурсів і витрат областей, районів, міст;

• баланси доходів і витрат міністерств, відомств, окремих фінансових інститутів, підприємств, організацій, населення.

Зведений баланс фінансових ресурсів України містить такі показники:

Доходні джерела формування фінансових ресурсів:

1. Ресурси бюджетів (доходи бюджетів, надходження від приватизації державного майна, залучення коштів на зовнішньому та внутрішньому ринках, повернення кредитів).

2. Ресурси підприємств і організацій.

3. Ресурси позабюджетних фондів (Пенсійного фонду, фондів соціального страхування).

4. Довгострокові кредитні ресурси на розвиток народного господарства, надані банками України.

5. Кошти іноземних інвесторів на розвиток економіки.

6. Інші джерела.

Напрямки використання фінансових ресурсів:

1. Використання ресурсів бюджету (видатки бюджетів, погашення основної суми зовнішнього та внутрішнього боргу, надання кредитів).

2. Видатки підприємств і організацій.

3. Видатки позабюджетних фондів.

4. Видатки на реалізацію національних програм розвитку економіки за рахунок довгострокових кредитів.

5. Витрати іноземних інвесторів на розвиток економіки.

Співвідношення між доходами і видатками складає сальдо

фінансових ресурсів.

Показники балансу розраховуються у тісному взаємозв’язку з показниками валового внутрішнього продукту, національного доходу, фонду оплати праці, прогнозних індексів зміни цін тощо.

Фінансовий баланс має важливе значення в системі управління економікою держави. Він характеризує можливості держави або окремого регіону щодо фінансового забезпечення їхнього економічного та соціального розвитку.

Основні поняття і терміни теми

• фінанси

• фінансова наука

• гроші

• фінансові відносини

• грошові фонди

• функції фінансів

• розподіл та перерозподіл ВВП та національного доходу

• фінансовий контроль

• фінансові ресурси

• фінансовий баланс