2. Функції фінансів

Функції фінансів відображають форми прояву фінансів і призначення в суспільстві, їх роль у народному господарстві. Сутність фінансів проявляється у функціях, які вони виконують.

Загальноприйнято вважати, що фінанси виконують дві основні функції: розподільну та контрольну. При цьому розподільна функція підрозділяється на дві підфункції: перша пов’язана зі

створенням грошових доходів та грошових фондів (регулююча); друга пов’язана з використанням грошових доходів та грошових фондів (стимулююча).

Суть розподільної функції полягає в тому, що фінанси виступають інструментом розподілу та перерозподілу ВВП. За допомогою розподільної функції здійснюється відшкодування вартості засобів виробництва, що витрачалися, та створення первинних доходів. Перерозподільна функція фінансів проявляється при перерозподілі грошових коштів у міжтериторіальному, міжгалузевому, внутрішньогалузевому і внутрішньогосподарському аспектах. Міжтериторіальний і міжгалузевий перерозподіл здійснюється за допомогою державного бюджету (дотації, субсидії, субвенції), спеціальних фондів, які є засобами реалізації структурної політики соціального та економічного розвитку регіонів країни. Внутрішньогалузевий і внутрішньогосподарський перерозподіл реалізується

підприємствами шляхом створення і використання фондів цільового призначення. Кінцева мета розподілу та перерозподілу національного доходу та ВВП полягає у зміцненні держави, підвищенні ефективності виробництва, зростанні життєвого рівня.

Перерозподільна функція фінансів діє у взаємозв’язку і взаємообумовленості з контрольною функцією, яка є внутрішньою властивістю фінансів та служить засобом контролю за процесом перерозподілу вартості ВВП шляхом створення і використання грошових фондів цільового призначення.

Контрольна функція пронизує всю фінансову діяльність держави, її установ, підприємств, організацій, населення.

Завдяки контрольній функції фінансів суспільство контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб’єктів фінансових відносин, економне та ефективне використання коштів.

Контрольна функція фінансів знаходить своє практичне використання у системі фінансового контролю - сукупності дій, що здійснюються органами державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, громадських організацій щодо перевірки формування, розподілу, раціонального використання фінансових ресурсів відповідно до чинного законодавства.

Фінансовий контроль виникає тому, що фінансові відносини можна планувати та регулювати, бо наявні конкретні суб’єкти фінансових відносин, норми, нормативи та мета використання фінансових ресурсів, обсяги та терміни здійснення фінансових операцій, правові умови, встановлені в законодавчому порядку.

Залежно від суб’єктів, які здійснюють фінансовий контроль, розрізняють державний, відомчий, внутрішній, незалежний та суспільний контроль.

Державний контроль - це контроль з боку держави за фінансовою діяльністю юридичних та фізичних осіб. Його здійснюють органи державної влади та управління.

Відомчий контроль здійснюється галузевими міністерствами, відомствами відповідно до підпорядкованих їм підприємств, організацій, установ. Його об’єктом виступає фінансова діяльність підприємств. Головним завданням контрольно-ревізійних підрозділів міністерств і відомств є здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів підприємствами, установами, організаціями, що входять до сфери їх управління.

Внутрішній контроль здійснюється фінансовими службами підприємств та установ, у функції яких входять перевірки господарсько-фінансової діяльності підприємств та їх структурних підрозділів.

Незалежний фінансовий контроль здійснюється незалежними аудиторськими фірмами і службами з метою сприяння раціональному господарюванню економічних суб’єктів шляхом проведення перевірок їх фінансово-господарської діяльності.

Суспільний контроль - це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави з боку громадських організацій, які діють на добровільних засадах.

Обидві функції фінансів проявляються не автоматично, а в процесі активної суспільно-виробничої діяльності людей в усіх ланках фінансової системи.

Крім основних функцій фінансів, на думку економістів, сутність цієї категорії виявляється також у другорядних функціях, які теж показують, яким чином реалізується суспільне призначення фінансів.

Функція ефективності припускає встановлення державою таких податків та пільг, які регулюють грошовий обіг і систему кредитування, сприяють пожвавленню ділової активності, раціональному використанню фінансових ресурсів.

Функція стабільності - спрямованість фінансової і кредитної політики на уникнення надмірних спадів та „перегрівів” в економіці.

Функція формування та використання грошових фондів пов’язана з матеріальним змістом фінансових відносин, які мають грошове вираження, з процесами мобілізації коштів до грошових фондів різних рівнів та використання цих коштів на задоволення суспільних потреб.

Подальше дослідження економічної природи фінансів, аналіз властивих їм функцій дозволяє активно розробляти шляхи вдосконалення цієї категорії в практиці господарювання, визначати науково обґрунтовані міри, які спрямовані на розвиток економіки, вдосконалювати систему фінансових взаємозв’язків у країні.