Таблиця 9

Показники продуктивності тварин в молочний період і на дорощуванні

Показники	грудень	січень	лютий
	телята до 6 місяців
Кількість голів	205	200	198
Одержано добового приросту, г	535	5117	529
Кількість кормоднів	6355	6188	5544
Валовий приріст живої маси, кг	3400,0	3205,4	2932,7
Приріст 1 голови, кг	16,58	16,03	14,81
Телята від 6 місяців до року
Кількість голів	202	197	196
Одержано добового приросту, г	462	434	436
Кількість кормоднів	6262	6107	5188
Приріст живої маси однієї голови, кг	14,32	13,45	12,21
Валовий приріст тварин в групі, кг	2893,04	2650,44	2392,77

Одержано приросту молодняку і приросту тварин на відгодівлі залежить від того, як виконуються намічені завдання щодо постановки і зняття тварин з відгодівлі та середньодобовий приріст вирощування молодняку представлено в таблиці 10.

Як видно з таблиці прирости живої маси тварин в зимовий період по групі телят до 6 місяців і в старшій від 6 до року.

Велике значення має організація відгодівлі.

Утримання тварин впливає на розмір продуктивності.

Аналіз росту молодняку, який закуплено у населення в порівнянні з приростами маси тварин, що вирощувалися по технології господарства показав, що худоба отримана зі сторони дає гірші прирости, затрачає більше поживних речовин і приводить до неодержання яловичини по 42 кг за період відгодівлі сільськогосподарських тварин.

Таблиця 10

Одержання приростів молодняку великої рогатої худоби в АТ “Перемога”

Показники	По групам		Від населення
	перша 90 гол.	друга 91 гол. населення
Поставлені на відгодівлю	90	90	82
Жива маса при постановці, кг	23396	23427	х
Жива маса при знятті з відгодівлі	28492	2669	х
Середня жива маса однієї голови , кг до постановки на відгодівлю	257,1	257,3	0,2
Середня жива маса однієї голови після зняття з відгодівлі , кг	413,1	371,0	48,1
Тривалість годівлі, днів	270	270	-
Середньодобовий приріст, г	577	421	- 153
Приріст однієї голови за період відгодівлі, кг	156,0	113,7
Втрати приросту живої маси на одну голову тварин, кг	х	42,3

У першому цеху вирощуємо тварин до живої маси 250 кг, що триває 180 днів. Забезпечуючи необхідну кількість енергії, перетравленого протеїну і мінеральних речовин, а також біологічну повноцінність раціонів, годівля в першому цеху розрахована на привчання тварин до поїдання все більшої кількості грубих і консервованих соковитих кормів із сховищ. Протягом місяця після переведення худоби у цей цех завершуємо поступовий перехід на багатокомпонентний однотипний раціон. Ось орієнтований раціон для бугайця середньої маси в першому цеху, кг: солома - 2,5; сінаж - 3; силос - 7; барда - 15; концентрована суміш з мікро-та макро добавками - 2,5.

У такому раціоні міститься 6,32 кг кормових одиниць і 720 г перетравного протеїну. Всі тварини одержують однакову суміш. Уніфікований раціон - необхідна умова для високого рівня механізації годівлі, а отже, висока продуктивність праці. Справа оператора простежити, щоб кормороздавач насипав у годівниці потрібну кількість корму, не допустити недогодовування але й не давати зайвого. В перший період відгодівлі в раціон вводимо карбамідний концентрат. Власне, ми могли б забезпечити необхідну кількість перетравного протеїну в кормах і без синтетичних замінників. Адже в господарстві налагоджено виробництво сухих кормових дріжджів, використовуємо й інші джерела збагачення кормів на білок.

Однак науковцями світового практичного ведення тваринництва на інтенсивній основі підтверджено високу економічну ефективність використання синтетичних азотовмісних сполук, особливо на виробництві яловичини. Починаємо уводити карбамідний концентрат малими дозами - з розрахунку не більше 25-30 г на одну тварину в день. Поступово дози збільшуємо і під кінець першого періоду вона уже становить 10 % концентратної кормової суміші. Середньодобові прирости живої маси тварин у цьому цеху становлять 650 г.

З першого цеху молодняк великої рогатої худоби, який досяг живої маси 250 кг, переводимо в другий або третій, звідки реалізували худобу на забій. Попередньо в приміщенні проводимо відповідну санітарну обробку. Проте ця робота, як згадувалося вище, досить складна і не така ефективна, як нам би хотілося. Справа в тому, що тварини з цеху в цех ми переміщуємо групами по 250-300 голів, а в кожному восьмирядному приміщенні перебуває 950 голів.

Другий період - дорощування і відгодівлі - триває 140 днів. Запрограмовані середньодобові прирости живої маси тут становлять 730-750 г. За цей період тварини повинні досягати живої маси 350 кг. У технологічному плані цей період розрахований на згодування значної кількості грубих і соковитих кормів при помірних даванках концентрованої суміші. Ось добовий раціон для бугайця середньої живої маси у цей період, кг: солома - 4 кг; сінаж - 2; силос - 15; барда - 20 ; концентрована суміш з мікро- та макродобаваками - 2,8 кг. За загальною поживністю це становить 7,58 кг кормових одиниць і 846 г перетравного протеїну.

У концентрованій суміші в цей період поступово зменшуємо частку сухих кормових дріжджів як балансуючого за перетравним протеїном корму і збільшуємо до 15 % загальної кількості.

У виробничому технологічному процесі важлива кожна ланка. І все ж таки від третього, завершального періоду, хоч він найкоротший і триває лише 100 днів, залежить дуже багато. За цей час кожна тварина повинна досягти запрограмованої здавальної живої маси - 440-450 кг. А це значить, що вона щодоби повинна мати не менше 900-950 г приросту. Ми прагнемо добитися високої якості яловичини, виробництво якої закінчується цим періодом. Тому тварин треба так доглядати й годувати, щоб прибавка маси відбувалася за рахунок переважного нарощування м’язової тканини й помірного відкладання жиру. Співвідношення в яловичині протеїну і жиру повинно становити 1,5-2:1. Забійний вихід м’яса має бути не меншим 50-52%, а вихід м’якоті в тушах 80-82 %.

Щоб забезпечити максимальні прирости живої маси тварини і одержання яловичини бажаної якості, раціони тварин у третій період зменшуємо, дещо збільшуючи частку концентрованих кормів. Склад суміші для бугайця середньої живої маси у цей період такий, кг: солома - 3; сінаж - 3, силос - 20; барда - 10, концентрована суміш - 4. Загальна поживність такого раціону становить 9.82 кг кормових одиниць і 1005 г перетравного протеїну.

В усіх цехах без винятку впроваджено дворазову годівлю: о 7-й і 18-й год. У першу даванку кормосуміш згодовуємо 60% добового раціону. Наші тваринники прагнуть так годувати і використовувати корми, щоб одержувати максимальну кількість продукції.

Зупинимось на складанні раціонів. Нашим технологам у цьому велику допомогу надає лабораторія. Визначаючи склад кормової суміші, яка мала б забезпечити запропоновані прирости живої маси, спеціалісти господарства користуються максимально допустимою інформацією про фактичний вміст поживних речовин у кожному компоненті. І це разом з іншими факторами дає змогу операторам рік у рік одержувати передбачені технологією прирости живої маси тварин. Найбільше нас хвилює, як правильно збалансувати цукро-протеїнове співвідношення. Ми робимо багато для того, щоб у раціонах була потрібна кількість цукрів. Застосовуємо технологією, яка дає змогу якнайбільше зберегти їх у силосі та сінажі, використовуємо як один із складників концентрованої суміші сухий жом, уводимо до її складу мелясу, збільшуємо частку злакових у сіні, сінажі. Проте цілеспрямованою ця робота стане лише тоді, коли ми матимемо змогу лабораторними аналізами визначати вміст цукрів у кожному кормі. Це дасть можливість різко зменшити витрати кормів на виробництво продукції. І не тільки в нашому, а й у інших господарствах.

Майже третина поголів’я, яке вирощуємо і відгодовуємо на м’ясо - телиці. Це ставить свої вимоги до групування тварин. І справа тут не тільки в тому, що бугайці, якщо їх розміщувати разом з телицями, непокояться й погано ростуть. Як відомо, теличка на тих же кормах дає значно менші прирости, ніж бугаєць. Отже, виділивши телиць в окремі групи, ми маємо змогу згодувати їм ту кількість корму, яку вони раціонально, засвоюють, тобто необхідну на приростів. Особливо помітна різниця в інтенсивності росту й розвитку телиць і бугайців, починаючи з другого періоду. Щоб не витрачати кормів на одиницю приросту, а значить, щоб забезпечити якнайшвидшу їх окупність, ми даємо телицям у другому і третьому періодах на 25% менше кормів. Особливо концентрованих, ніж бугайцям однакової живої маси.