4.6 Прогресивна технологія виробництва високоякісної яловичини

Технологічний тип годівлі молодняку на комплексі - на основі повних раціонних силосно-сінажно-соломо-концентрованих, жомових, кормосумішей, збагачених синтетичними добавками азоту, преміксами. Доведемо, що стандартизація раціонів - основа формування та уніфікація кормороздавання, важлива умова зменшення затрат праці у тваринництві. Цим вимогам найбільш відповідають технології, що ґрунтуються на використанні повнораціонних кормосумішей. Згодовування таких сумішей забезпечує комплексне надходження в організм тварин усіх поживних і біологічно активних речовин, необхідних для одержання максимального приросту. Не менш важливо й те, що застосування такого типу годівлі дає змогу перевести на механізований чи автоматизований потік підготовки та роздавання худобі кормів. Завдяки цьому знижуються затрати праці на одержання продукції, забезпечується висока її якість.

Молодняк, закуплений у населення, менше пристосований до вирощування на комплексі. Ці тварини становлять незначну частину поголів’я. Молодняк розміщуємо в ізоляторах - це дворядний телятник на 100 голів. Щоб запобігти занесенню хвороб із закупленими тваринами, його розміщено за територією комплексу. Тут на ветеринарні обстеження, необхідні профілактичні й лікувальні обробки, на привчання молодняку до умов, передбачених технологією догляду й годівлі на комплексі відводиться місяць. Після цього тварин переводимо на загальний м’ясний конвеєр.

Весь цикл дорощування й відгодівлі на комплексі згідно з прийнятою технологією триває 420 днів.

Якщо врахувати час, затрачений на вирощування телят, виходить що основна маса худоби реалізується у віці 19-20 місяців.

Залежно від живої маси і віку тварин весь технологічний цикл ділиться на 3 періоди: перший триває 180 днів, за який тварини досягають живої маси 130-250 кг, другий - 140 днів і відповідно 250-350 кг, третій -100 днів і 350-400 кг.

Перший період - дорощування молодняку триває до 180 днів. Цей час тварин утримують в характерних приміщеннях і в першому цеху з трьох восьмирядних приміщень на 950 головомісць. Згідно з технологією кожен бугаєць щодоби прибавляє у масі не менше 650 г. Завдання тваринників цеху - підготувати тварин для інтенсивнішого нарощування маси в наступний період. При організації догляду й годівлі молодняку у цей час враховуємо його фізіологічні особливості, умови, в яких тварин утримували до того, як вони потрапили на комплекс, технологію вирощування їх у наступні періоди.

З шестимісячного віку тварин уже добре сформований передшлунок.

Відомо, що поки мікрофлора передшлунків бугайця адаптується до нового виду корму, великих приростів не буде.

Раціони необхідно насичувати об’ємистими кормами.

Влітку телят годують зеленою масою і концентрованими кормами, які дають їм у вигляді пійла. Перший тиждень годуємо так само, тільки пійло замінюємо сухими кормовими сумішами. За день згодовуємо 15 кг зеленої маси, особливо-злакових сумішок, 1,5 кг доброякісного сіна та 2 кг концентрованої кормової суміші. Телят годують три рази на день. Проте ми відразу переводимо їх на дворазову годівлю, розділивши корми на дві даванки.

Рано чи пізно стресу, викликаного цією зміною, не минути. То вже краще зробити відразу, не ускладнюючи традиційної організації праці колективу комплексу. Концентровані корми, які згодовуємо молодняку в перші дні, виготовляємо за таким рецептом, %: суміш борошна зернових - 70; сухі дріжджі - 10; премікси -1,5; білково-вітамінні добавки - 10; меляса - 5; кухонна сіль - 1,5; монокальційфосфат - 2. Взимку до цього корму, крім того, вводимо ще сіно.

На другий тиждень додаємо грубі корми. Солом’яну січку змішуємо у кормоцеху з зеленою масою, а сіно даємо окремо.

В цей час згодовуємо кожній тварині за день 10 кг зеленої маси, 2 - сіна, 1-1,5 - солом’яної січки та 2,5 кг концентрованої суміші.

Пізніше, поступово підготовляючи молодняк до переведення у перший цех, кількість зелених кормів у раціоні зменшуємо й уводимо в кормову суміш силос. Починаємо з 2 кг на день. Після переведення тварин з карантинного приміщення в перший цех деякий час продовжуємо згодовувати їм зелену масу, поступово зменшуючи її давану й замінюючи сіножомом і силосом. У першому цеху сіно з раціону виключаємо.

Пізніше зменшуємо у раціонах кількість коренеплодів, трав’яної січки, сіна, змішуючи їх силосом, сінажем і соломою.

Худобу, закуплену у населення, на передбачену технологією годівлю переводимо ще обережніше, ніж молодняк, завезений від партнерів від кооперації. Адаптація триває приблизно місяць. Складність роботи тваринників, які доглядають у цей період поголів’я, в тому, що в одному приміщенні доводиться розміщувати тварин різного віку і неоднакової маси (від 130 до 300 кг). До того ж усіх їх утримують в різних умовах, неоднаково годувати і доглядати.

Особливо великого значення надаємо правильному групуванню тварин, закуплених у населення. Доводиться враховувати не лише стать, вік і масу, а й корів кожної з них. Тільки з такої умови можна зменшити втрати від стресів. Але як не стараються наші оператори та спеціалісти, а забезпечити таку продуктивність худоби, закупленої в населення, як молодняку, завезеного не вдається. У перші дні значна частина цих тварин, поставлених в ізоляторі, не дає приросту, а деякі навіть худнуть. Та й у наступні періоди вони збільшують прирости повільніше, ніж завезені з господарств. Ось чому для нас так важливо забезпечити комплекс молодняком, одержаним на молочних фермах.

Після карантину тварин з чотирирядного приміщення переводимо у перший цех, а з дворядного залежно від віку і живої маси - у перший, другий або третій.