Догляд за хворими Ковальова

Змістовий модуль 2. Догляд за хірургічними хворими

Бинт закріплюють коловим туром на зап’ястковій ділянці (/), далі ведуть через тильну ділянку кисті до верхівки пальця (2), звідти, спіралеподібно огортаючи па­ лець (3), на тильну, а потім на долонну поверхню зап’ястка, потім знову до кінця пальця і т.д., піднімаючись до основи пальця і накладаючи всі тури, подібно до по­ передніх турів. Пов’язку закріплюють на зап’ястку.

Вісімкоподібна пов’язка на кисть (мал. 76)

Кисть бинтують зазвичай по типу вісімкоподібної пов’язки.

П ов’язку починають накладати коловим туром на зап’ястку (/). По тильній ді­ лянці кисті бинт накладають косо (2), далі переходять на долоню, закріплюють його коловим туром (3) і косо по тилу кисті повертаються на зап’ясток (4), перекриваю­ чи другий тур. Другий і четвертий тури повторюють (5 і 6). Закріплюють пов’язку на зап’ястку (7).

Поворотна пов’язка на кисть (мал. 77)

Кисть разом із пальцями бинтують поворотною пов’язкою.

Накладання пов’язки починають двома коловими турами в ділянці променевозап’ясткового суглоба (/), потім бинт спускають уздовж кисті (2) і пальців по долон­ ній поверхні, огинаючи кінці пальців, повертаються на тильну ділянку кисті (і, 4 і 5) і, повертаючи бинт (<5), накладають коловий тур навколо кисті (7). Знову повер­ таючи бинт, ведуть його по долонній поверхні кисті й пальців і, огинаючи кінці пальців, знову ведуть нагору й закріплюють коловим туром навколо кисті. Остаточ­ но пов’язку закріплюють навколо кисті коловим туром.

Пов’язка на передпліччя і лікоть (мал. 78)

П ов’язку на передпліччя накладають по типу спіральної зі згинами.

Накладати пов’язку на передпліччя починають із двох-трьох колових турів, а далі тури бинта накладають більш косо, ніж це потрібно для спіральної пов’язки.

1

5

2

$

	■5
Мал. 76. Вісімкоподібна пов’язка на	Мал. 77. Накладання поворотної
кисть	пов’язки на кисть

220

Тема 12. Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини, промежині, кінцівках.

Мал. 79. Пов’язка на лікоть типу черепашачої (тури 1 і 2 —

під пов’язкою)

Великим пальцем лівої руки притримують нижній край бинта, трохи розгортають його головку і загинають бинт до себе так, щоб верхній край став нижнім і навпаки. Загинати бинт потрібно на одному боці по одній лінії.

П ов’язку на ліктьовий суглоб накладають типу черепашачої. При ньому лікоть зігнутий під кутом (мал. 79).

Колосоподібна пов’язка на ділянку плечового суглоба (мал. 80)

Бинт ведуть через здорову пахвову ямку по передній ділянці грудної клітки (мат. 80) (/), далі на плече; пройшовши його передню, зовнішню і задню поверхні, уводять бинт у пахвову ямку позаду з боку спини, потім через передню й бічну по­ верхні плеча (2), де цей тур перетинається з попереднім.

Даті бинт ведуть по спині в напрямку пахвової ямки здорового боку. Звідси починають повторювати перший тур (і), трохи вище — другий (4) і т.д.

Мал. 80. Накладання колосоподібної пов’язки на ді­

лянку плечового суглоба

221

Змістовий модуль 2. Догляд за хірургічними хворими

Пов’язка на пахвову ділянку (мал. 81)

Поклавши перев'язувальний матеріал у пахвову ділянку, прикривають його ш а­ ром вати, причому вата переходить за її межі, і частково прикривають верхню ділян­ ку грудної стінки з боків і внутрішню поверхню плеча у верхньому відділі. Тільки закріпивши цей шар вати, пов’язку вдається зробити більш міцною. Накладати пов’язку починають у нижній третині плеча (1—2) двома коловими турами, потім роблять декілька турів колосоподібної пов’язки (3— 9) і ведуть косий тур по спині та грудях через надпліччя здорового боку у хвору пахвову ділянку (10 і 12). Потім на­ кладають коловий тур, шо охоплює грудну клітку та утримує вату ( I I ї 13). Останні два тури, накладені на грудній клітці, — косий і коловий — чергуються декілька разів. П ов’язку закріплюють декількома турами колосоподібної пов’язки плеча.

Пов’язка на всю руку (мал. 82)

Накладання пов’язки на всю руку починають у вигляді рукавички на пальці і продовжують спіратьною пов'язкою зі згинами до плеча, даті переходять на просту спіральну пов’язку і закінчують колосоподібною.

Пов ’язка на куксу верхньої кінцівки (мал. 83)

При ампутації плечової кістки пов’язку на куксу накладають по типу колосо­ подібної і на плечовий суглоб із поворотними турами бинта через куксу. Закріплю ­ ють пов’язку спіраіьними турами на плечі.

Мал. 82. Пов’язка на всю руку

Мал. 83. Накладання пов’язки на куксу плечової кістки (типу

колосоподібної) і передпліччя

222

Тема 12. Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини, промежині, кінцівках.

частину наколінка (/), потім почергово накладають подібні тури попереду нижче (2, 4, 6 і 8) і вище (3,5,7 і 9) попереднього і позаду, майже прикриваючи попередній тур. При розігнутому положенні коліна пов’язку накладають типу вісімкоподібної, викону­ ючи колові тури вище і нижче від колінного суглоба та косі з перетинанням у під­ колінній ямці. На гомілку пов’язку накладають типу звичайної спіральної зі згинами.

Пов ’язка на ділянку стегна

На ділянку стегна накладають спіральну пов’язку зі згинами, закріплюючи її у верхній третині до таза турами колосоподібної пов’язки.

Пов’язка на всю нижню кінцівку (мал. 90)

П ов’язка на всю нижню кінцівку складається з комбінації описаних вище пов’язок.

Пов ’язка на куксу нижньої кінцівки (мал. 91)

Пов'язку на куксу нижньої кінцівки накладають типу поворотної.

Для міцності її закріплюють вище від прилегло­ го суглоба. Наприклад, при ампутації стегна накла­ дають колосоподібну пов’язку, що захоплює пахову ділянку, при ампутації гомілки пов’язку фіксують вище від колінного суглоба і т. д.

Мал. 90. Пов’язка на всю нижню Мал. 91. Накладання пов’язок на куксу стегна типу поворотної

кінцівку

8 10-389

22 5

Змістовий модуль 2. Догляд за хірургічними хворими

Підготовка гіпсових бинтів, лонгет, накладання і знімання

Найпоширенішою формою пов'язок є гіпсова пов’язка, за допомогою якої вдається добре зафіксувати уламки кісток при переломах унаслідок швидкого за­ твердіння гіпсу.

Гіпс (С а 8 0 4х2Н20 ) є поширеним у природі мінералом. Для гіпсових пов’язок використовують прожарений гіпс (унаслідок прожарювання він втрачає частину кристалізаційної води). Після змочування гіпс вступає в реакцію з водою, утворю­ ючи хімічну сполуку, і протягом декількох хвилин перетворюється на тверду масу. Медичний гіпс — це білий порошок, без грудочок, м ’який на дотик. Якщо в ньому трапляються грудочки, його потрібно просіяти через решето. Зберігати гіпс потріб­ но в сухому місці, оскільки він легко всмоктує вологу. Якщо гіпс відсирів, його слід просушити — висипати на залізний листок нетовстим шаром і поставити в жарову шафу температури 120 °С на декілька хвилин.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ГІПСОВИХ ПОВ’ЯЗОК

•іммобілізація переломів;

•іммобілізація патологічно змінених кісток і суглобів;

•корекція деформацій;

•профілактика деформацій;

•невідкладне гіпсування;

• виготовлення форм і зліпків окремих частин тіла для протезування;

• іммобілізація як метод лікування опіків і розм’якш ення м ’яких тканин при відсутності переломів.

Перед накладанням гіпсової пов’язки потрібно перевірити якість гіпсу.

ПРОБИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ГІПСУ

1.Гіпс і воду у співвідношенні 1:1 змішують і формують кульку; через 7—10 хв вона має затвердіти і не розбиватися при падінні з висоти.

2.Готують гіпсову кашку із суміші гіпсу з водою консистенції рідинної сметани,

яку накладають на блюдечко тонким шаром — доброякісний гіпс твердіє через 5— 6 хв; у разі натиснення пальцем на застиглу масу вона не повинна роздавлюватися

іна її поверхні не повинна виступати волога.

3.На кисть чи передпліччя накладають лонгету, виготовлену із 2—3 шарів нагіпсованого і змоченого водою бинта — доброякісний гіпс твердіє через 5—7 хв, і при знятті з руки така шина не кришиться, зберігаючи надану їй форму.

4.Гіпс насипають у металевий посуд і підігрівають на електричній печі. Над гіпсом тримають дзеркальце. Якщо дзеркальце запітніло — із гіпсу виділяється во­ дяна пара. Такий гіпс непридатний для використання, бо містить вологу.

5. Невелику кількість гіпсу змішати з водою і визначити його запах. Якщ о гіпс має запах тухлих яєць — він виділяє сірководень і для використання непридатний.

6. При стисканні гіпсового порошку в кулаці він має вільно проходити між пальцями, а при розтискуванні кулака на долоні має залишитися незначна кількість гіпсу. Такий гіпс вважається придатним до використання.

У разі намочування гіпсу гарячою водою він твердіє швидше, холодною — повільніше. Для змочування гіпсових бинтів зазвичай використовують воду темпе­ ратури 30—35 °С.

226

Тема 12. Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини, промежині, кінцівках.

Лонгету формують із 5— 12 шарів бинта, просякнутого гіпсом. Виготовлену заготов­ ку лонгети складають нещільно з кінців досередини. Беруть гіпсову заготовку з двох боків обома руками за кінці, занурюють її в таз з водою. Бинт тримають у воді доти, доки не припиниться виділення пухирців повітря. Після того, як бинт повністю просякне водою, його обома руками виймають із води і легким надавлюванням до­ середини відтискують. Відтиснутий гіпсовий бинт кладуть на робочу поверхню сто­ лу, розгортають головки і кілька разів розгладжують правою рукою, щоб утворилася гладенька, однакової товщини поверхня. Підготовлену гіпсову лонгету беруть за кінці, прикладають до іммобілізованої частини. Кінцівці надають фізіологічного по­ ложення. Розгладжують зовнішню поверхню гіпсової пов’язки. Краї загладжують, загинають назовні і роблять їх округлими. Гіпсову пов’язку прибинтовують марле­ вим бинтом.

НАКЛАДАННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ГІПСОВОЇ ПОВ’ЯЗКИ

Після виймання бинта з води вільний його кінець беруть лівою рукою, а голо­ вку — правою і починають бинтувати. Під час бинтування правою рукою розгорта­ ють бинт, а лівою — розгладжують його. Кожний наступний тур слід накладати на попередній на 2/3. У тих місцях, де утворюються випинання, їх підрізують ножиця­ ми, притискують до поверхні, яку бинтують, і пригладжують. Усі шари накладеного бинта мають утворити одне ціле, пов’язка має чітко відповідати конфігурації цієї поверхні. Під час бинтування кінцівки їй надають фізіологічного положення. На­ кладаючи циркулярну гіпсову пов’язку, кінчики пальців залишають відкритими, щоб спостерігати за станом кінцівки. Гіпсову пов’язку прибинтовують марлевим бинтом.

ЗНІМАННЯ ГІПСОВОЇ ПОВ'ЯЗКИ

Знімають гіпсову пов’язку спеціальним інструментарієм: ножиці для гіпсу, елек­ тропилка, кусачки Вольфа, розширювач. У процесі зняття гіпсової пов’язки іммо­ білізована частина тіла має запишатися нерухомою. Гіпс знімають поступово за до­ помогою самого хворого.

Особливості догляду за хворими з переломами

Хворі з тяжкими переломами, яким накладено великі гіпсові пов’язки, потребу­ ють спеціального догляду одразу ж після закінчення накладання пов’язки. Хворі з кокситною або гонітною пов’язкою неспроможні самостійно пересуватися. Після за­ кінчення гіпсових робіт хворого потрібно зняти зі столу, на каталці доставити до ліж­ ка. Перекладати такого хворого в ліжко потрібно за допомогою 3—4 осіб. Вони розта­ шовуються по один бік від хворого так, щоб одна утримувача голову і плечі, дві — ту­ луб і таз, одна — ноги. Піднімати і опускати хворого потрібно по команді одночасно, шоб уникнути ушкодження пов’язки. Ліжко для хворого має бути зазда­ легідь підготовленим. Під матрац кладуть дерев’яний щит, оскільки прогинання звичайного ліжка під масою тіла хворого в гіпсовій пов'язці може призвести до її ушкодження. Протягом перших 2—3 діб не рекомендується накривати пов'язку ков­ дрою, оскільки це перешкоджає швидкому висиханню гіпсу.

Середній і молодший медичний персонал під час догляду за хворими з гіпсови­ ми пов'язками має пам’ятати, шо хворого потрібно кілька разів на день перевертати

229