Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Догляд за хворими Ковальова

.pdf
Скачиваний:
11105
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
16.78 Mб
Скачать

Тема 7. Застосування основних видів лікарських засобів

Запам’ятайте! Безпосередньо мазь із тюбиможна використовувати лише одному па­

тентові;

в) засипання порошка в очі

• На широкий кінець стерильної очної

. -сіяної палички взяти подрібнений стериль­ ній порошок.

•Ледь відтягти нижню повіку і струсити

орошок із палички.

 

• Прикласти стерильний

ватний таїмпон

. .і ока і попросити пацієнта

потримати його

някий час.

 

Закапування крапель у вуха

Попередня підготовка до виконання:

перевірити термін придатності крапель;

вушні краплі, які зберігалися в темному -^охолодному місці (але не в холодильнику),

■:ред застосуванням підігріти до температури ' —40 °С на водяній бані.

Мал. 32. Закапування крапель у вухо

Запам’ятайте! Холодні краплі можуть спричинити запаморочення, блювання;

•запропонувати пацієнтові зручно сісти, голову нахилити у бік здорового вуха. - хщо пацієнт лежить, то повернути його набік так, щоб вухо, у яке потрібно зака-

-.ги краплі, було зверху;

• за наявності сірки або гноєтечі перед закапуванням здійснити туалет слухового ду за допомогою теплого 3 % розчину водню пероксиду і турунди. За наявності -лю в слуховому ході вливання крапель у вухо буде неефективним;

• вимити руки з милом (бажано бактерицидним) під проточною водою, витерти :тим рушником.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ

1. Лівою рукою відтягти вушну раковину трохи назад і вгору для випрямлення

-нішнього слухового ходу.

2.Правою рукою за допомогою піпетки закапати 4—6 крапель теплого лі-

-.■’ського розчину.

3.Запропонувати пацієнтові утримати краплі 5—10 хв.

4.Здійснити туалет вушної раковини.

5.У слуховий хід увести стерильний ватний тампон (якшо пацієнтові потрібно

‘ти з приміщення) (мал. 32).

Закапування крапель у ніс

Попередня підготовка до виконання:

• перед процедурою запропонувати пацієнтові прочистити носові ходи від кіро-

■.і слизу;

• запропонувати пацієнтові сісти на стілець, відкинути голову трохи назад і по-

. \-:ути у бік, протилежний тому, у який носовий хід вводитимуть ліки;

101

Тема 7. Застосування основних видів лікарських засобів

Мал. 34. Аерозольтерапія з використанням

ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ

Під час нападу людина нерідко впадає в паніку і забуває про правила інгаляції. Інгаляція в такому разі буде неефективною і пацієнт робить невірний висновок: ліки не допомагають! Щоб цього не сталося, медична сестра має відпрацювати із пацієнтом автоматизм дій під час застосування аерозольного інгалятора:

• зняти з інгалятора захисний ковпачок (нерідко, коли пацієнт поспішає, він забуває це зробити);

•повернути інгалятор мундштуком донизу (деякі хворі тримають інгалятор мундштуком догори — це невірно);

інгалятор з аерозолем добре струснути;

тримати інгалятор біля рота.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ

1.Зробити глибокий спокійний видих через стулені губи (шоб бронхи підготу­ валися до вживання ліків).

2.Щільно затиснути мундштук інгалятора губами (шоб ліки не виходили в ат­ мосферу).

3.Трохи відкинути голову назад (шоб верхні дихальні шляхи розправилися і ліки легше проникли в бронхи).

4.Розпочати вдих і одночасно натиснути на дно балончика.

5.Продовжувати глибокий вдих стільки, скільки це можливо. У цей момент вдихається перша доза аерозолю.

6.На висоті вдиху затримати дихання на кілька секунд (щоб ліки осіли на бронхову стінку).

7.Вийняти мундштук із рота і повільно зробити видих в атмосферу через ніс.

8.Якщо глибокий вдих у зв’язку з тяжким станом пацієнта здійснити не мож- -:а, то перша доза аерозолю розпилюється в порожнині рота.

9.Другу інгаляцію (тобто другу дозу) повторити через хвилину-другу.

10.Фахівці вважають, якщо бронхіальна астма перебуває під контролем — па­ цієнтові достатньо зробити 3—4 інгаляції беротеку або сальбутамолу (за умови, що процедура виконується правильно). Якщ о пацієнтові вдається зробити більшу кіль­ кість інгаляцій — лікування можна вважати неефективним, тобто пацієнтові слід

.вернутися до лікаря, який перегляне тактику терапії.

103

Тема 7. Застосування основних видів лікарських засобів

4.Зняти з голки ковпачок, перевірити її прохідність, випускаючи із шприца овітря.

5.Надіти ковпачок на голку, шприц з голкою покласти горизонтально на сте- ;ільний лоток.

6.Якшо медичній сестрі потрібно виконати ін’єкцію в палаті, шприц необхідно лповнити лікарським препаратом, на лоток покласти 3 стерильні ватні кульки, мочені у 70 % етиловому спирті. Лоток накрити стерильною серветкою, узятою із

\кса.

Б. Підготовка ампул і набирання ліків у шприц

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ

1.Лівою рукою взяти ампулу за широку частину.

2.Пальцями правої руки легенько постукати по вузькій частині ампули, щоб

.'зчин із вузької частини ампули перегнати в широку, нижню частину.

3.Спеціальною пилочкою надпиляти ампулу в місці її звуження.

4.Протерти шийку ампули стерильною ватною кулькою, змоченою у 96 % ети- ‘ВОМу спирті.

5.І і II пальцями правої руки, покладеними на 1 см вище від місця надпилю-

.:ння і від себе, обережно натиснути на шийку ампули і відломити її.

Запам’ятайте! Відламувати шийку ампули стерильним тампоном, зволоженим іртом, не можна, тому що, потрапивши в ампулу (особливо в ампулу ємністю 1—

- лл), спирт може спричинити негативну реакцію з препаратом.

Для відламування шийки ампули можна користуватися сухою стерильною ват- ж) кулькою.

6. Тримати ампулу біля дна II га III пальцями лівої руки, правою рукою ввести лку або конус шприца в просвіт ампули, не торкаючись зовнішніх її стінок. І та ■ пальцями лівої руки зафіксувати муфту голки і циліндр біля конуса. Нахиляючи пулу отвором донизу, заповнити шприц розчином, відтягуючи поршень донизу І

IIпальцями правої руки.

7.Якшо розчин набирався за допомогою голки більшого діаметра, то після завнення шприца її можна взяти за муфту правою рукою і покласти у лоток для

.чористаних предметів. На конус шприца за допомогою стерильного пінцета надістерильну голку відповідного діаметра для ін'єкції і закріпити її обертовими ру-

ми.

8. Випустити повітря із шприца, тримаючи його вертикально на рівні очей. 7 »старатися, щоб при цьому ліки не потрапили на зовнішню поверхню голки, що - 'ричинює різкий пекучий біль під час проколювання шкіри.

9. Заповнений ліками шприц із голкою багаторазового використання покласти - стерильний лоток у горизонтальному положенні, накрити стерильною серветкою чідо ін’єкцію потрібно виконувати в палаті).

10. Після заповнення одноразового шприца ліками на голку надіти стерильний нпачок. Ш приц покласти на стерильний лоток у горизонтальному положенні.

11.На цей же лоток покласти 3 стерильні ватні кульки, змочені у 70 % етиловоспирті. Лоток накрити стерильною серветкою.

12.Порожні ампули рекомендується зберігати протягом декількох годин, щоб за

.-дохідності можна було перевірити, що саме було введено пацієнтові.

105

Тема 7. Застосування основних видів лікарських засобів

Мал. 35. Набирання ліків із флакона:

а — розкриття флакона; б — введення розчинника у флакон; в — розчинення порошкоподібного лікувального препарату збовтуванням флакона; г — на­ повнення шприца ліками з флакона

а) стерильна вода для ін'єкцій, яка може бути виготовлена в заводських умовах зходити в комплект разом із порошкоподібною речовиною, а також може бути ■готовлена в асептичних умовах аптек;

б) стерильний ізотонічний (0,9 %) розчин натрію хлориду, який випускається в

пулах по 5, 10 і 20 мл у герметично закупорених флаконах

по 250, 500 мл. Ізо-

■нічний розчин — розчин, у якого осмотичний тиск такий,

як осмотичний

тиск

р о в і

і внутрішньоктітинної рідини;

 

 

в)

0,25 %—0,5 % розчини новокаїну. Потрібно знати, шо у 2 % розчині

ново-

.-.їну антибіотик кристалізується і випадає в осад, а тому такий розчин не можна

• користовувати для розведення антибіотиків.

Запам’ятайте! Як розчинник бензилпеніциліну новокаїнової солі використовують

.■".ерильний ізотонічний розчин натрію хлориду або стерильну воду для ін ’єкцій. Особ­ овістю бензилпеніциліну новокаїнової солі є повільне всмоктування та пролонгована дія

107

Тема 7. Застосування основних видів лікарських засобів

Ґ. Розведення антибіотика д ля діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму д о препарату

Запам’ятайте! Як розчинник антибіотиків для постановки діагностичних проб на мдивідуальну чутливість використовують лише стерильний ізотонічний розчин натрію сюриду, 0,25— 0,5 % розчин новокаїну не можна використовувати, тому що він сам :датен спричинити алергійну реакцію. Воду для ін ’екцій у цьому разі теж не викорис­ товують, тому що утворений гіпотонічний розчин може дати помилкову реакцію і вірогідність проби буде сумнівною.

П опередня підготовка д о виконання:

•ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чистим ндивідуальним рушником. Обов'язково надіти стерильні гумові рукавички, тому

.по це забезпечує не тільки стерильність, а й профілактику професійного дерматиту на руках у разі постійної роботи з антибіотиками;

• підготувати одноразовий стерильний шприц та голку до маніпуляції.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ

1.Узяти флакон із порошкоподібним антибіотиком, уважно прочитати назву препарату, дозу і термін придатності.

2.Підготувати флакони до маніпуляції: один — із порошкоподібним антибіотичом, другий — із стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду.

3. Набрати у шприц відповідну кількість ізотонічного розчину натрію хлориду з розрахунку 1 мл розчинника на 100 000 ОД або на 0,1 г препарату. Так, якшо у плаконі 1 000 000 ОД, необхідно увести 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Це буде перше розведення.

4. Потім розчин антибіотика першого розведення розвести ще в 10 разів. Для :ього взяти шприц ємністю 1 мл, набрати в нього 0,1 мл розчину антибіотика першо- о розведення, додати у шприц 0,9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Це буде :руге розведення (тобто в 1 мл розчину міститься 10 000 ОД або 0,01 г препарату).

5. Якщо у відділенні протягом доби потрібно поставити пробу на індивідуальну чут­ ливість до цього антибіотика декільком пацієнтам, розведення можна виконати так:

а) якшо у флаконі міститься 1 000 000 ОД, тобто 1 г препарату, то у флакон за допомогою шприца ємністю 10 мл увести 10 мл ізотонічного розчину натрію хлорн­ ії (перше розведення);

б) із флакона першого розведення антибіотика за допомогою шприца набрати 1 мл 'озчину, увести його в стерильний порожній флакон, у якому був антибіотик, потім :-:шим шприцом ємністю 10 мл додати 9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

в) флакон слід оснастити додатковою етикеткою, де вказати “Для проби", дату свій підпис, поставити флакон у холодильник, і цей готовий розчин для постанов­ ці проб можна використовувати протягом доби.

Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції

Внутрішньошкірні ін’єкції застосовують для виконання алергійних проб (виявення різних природних та штучних алергенів), імунологічних проб на туберкульоз лроба Манту), бруцельоз (проба Бюрне), ехінококоз (проба Касоні), на приховані лбряки (проба М ак-Клю ра—Олдріча), для місцевого знеболювання, вакцинації.

109