Догляд за хворими Ковальова
.pdfЗмістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду... терапевтичного профілю
Мал. 52. Схема виконання непрямого масажу серця
а б
Мал. 53. Непрямий масаж серця (а,); у поєднанні зі штучним диханням (б,)
Ознаки правильного проведення реанімаційних заходів: звуження зіниць, поява ко ротких дихальних рухів, нормалізація забарвлення шкіри, відчуття під пальцями артеріальної пульсації, синхронної з масажем; іноді навіть можна визначити АТ. Часом може відновитися серцева діяльність. Ці заходи слід проводити до прибуття спеціалізованої лікарської бригади.
За відсутності ознак ефективності реанімаційних заходів через ЗО хв від початку їх застосування можна запідозрити наявність тяжких ушкоджень головного мозку. Проводити оживлення надалі недоцільно.
Клінічна смерть у стаціонарі
Найчастіші причини первинного зупинення серця:
•гостра серцева недостатність (ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, пору шення серцевого ритму, раптова серцева смерть);
•гостре перекриття магістральних судин (тромбоемболія легеневої артерії);
•гострий значний дефіцит об'єму циркулюючої крові (синдром масивних кро вовтрат, виражена гіпогідратація);
160
Тема 8. Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими та агонуючими
•раптове зниження тонусу судин (гостра недостатність надниркових залоз, ана філактичний шок. соматогенний колапс при гострих отруєннях, ортостатичний ме дикаментозний колапс).
Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
•перекриття дихальних шляхів (коренем язика, блювотними масами, чужорід ним тілом);
•пригнічення діяльності дихального центра (наркотичними анальгетиками, анестетиками);
•порушення біомеханіки дихання (судомні стани, міастенічний синдром, на пружений пневмогемоторакс);
•рестриктивні розлади (масивна пневмонія, синдром шокових легенів, гемопневмоторакс).
Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
•гострі судинні ушкодження головного мозку (субарахноїдальні крововиливи, геморагічний, ішемічний інсульт);
•синдром здавлювання мозку.
За хворими, у яких є загроза раптової смерті, в умовах стаціонару потрібно пос тійно спостерігати (моніторизація життєвих функцій). У разі порушення параметрів життєдіяльності таким хворим проводять коригувальну інтенсивну терапію. Тому клінічна смерть як несподіване ускладнення у лікарні має бути рідкісним явищем. Медичний персонал завжди повинен бути спроможним надати негайну реанімацій ну допомогу'.
Перелік апаратури, інструментарію та медикаментів, необхідних для реанімації.
Ручний портативний дихальний апарат, відсмоктувач із набором катетерів, електро кардіограф, дефібрилятор, роторозширювач, язикотримач, набір масок для обличчя та повітропроводів, ларингоскоп з інтубаиійними трубками, набір голок для пункції серця та конікотомії, розчини адреналіну гідрохлориду. атропіну сульфату, натрію гідрокарбонату, лідокаїну гідрохлориду. кортикостероїдів, гемодинамічних інфузійних препаратів, одноразові системи для вливань, шприци, внутрішньосудинні кате тери, централізоване подавання кисню.
Особливості надання реанімаційної допомоги у стаціонарі. У лікарні хворий по мирає найчастіше в ліжку. Для забезпечення твердої поверхні (лише в цьому разі масаж серця буде ефективним!) під спину хворого негайно підкладають спеціально виготовлений щит (бильце вш функціонального ліжка) або хворого зсовують на край ліжка, на раму або на підлогу. Тривалість першої стадії реанімації має бути мінімальною; уже через 5—7 хв потрібно надавати спеціалізовану медичну допомо гу. Це значною мірою визначає ефективність реанімації.
При первинному зупиненні кровообігу (фібриляції серця), діагностованій про тягом перших 20—30 с, доцільно здійснити "гірекардіальний удар" — енергійно вда рити кулаком посередині груднини. Часом цей удар відновлює синусовий ритм і діяльність серця. У разі перекриття верхніх дихальних шляхів (тотальний ларингосгіазм, ларингостеноз, стороннє тіло в голосовій щілині) для відновлення прохід ності дихальних шляхів іноді вдаються до конікотомії або трахеостомії.
Прогноз реанімації найсприятливіший — при первинному припиненні дихання, найнесприятливіший — при первинній мозковій смерті.
6 10-389 |
161 |
Т е м а 9
ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ ХВОРИХ
Основні принципи лікувального харчування
1. Раціональне харчування має на меті слугувати на користь поліпшення стану хворого та його одужання, впливати на причину захворювання і механізм розвитку хвороби (стан хворого на гіпертонічну хворобу може погіршити вживання великої кількості кухонної солі; хворого з тяжкою нирковою недостатністю — вживання
м’ясних бульйонів тощо).
2.Диференційоване харчування з виділенням групового харчування (призначення однієї із 15 офіційних дієт) та індивідуальні дієти (дієти, які призначає лікар, вихо дячи з характеру захворювання та специфіки стану хворого).
Основні принципи індивідуальної дієти
•П ринцип оберігання.
•Принцип коригування.
•Принцип заміщення.
Принцип оберігання хворої системи або органа пацієнта. Розрізняють фізичне оберігання — це дотримання температурного режиму страв: холодних — 10— 15 °С (небезпека кровотечі з органів травлення) або гарячих — 55—65 °С (хворим із гаряч кою); механічне оберігання — певне механічне подрібнення страв, певне кулінарне оброблення (загострення виразкової хвороби, запалення підшлункової залози, хво рим із атонією кишок показана більш груба, багата на клітковину їжа); хімічне обері гання: а) зменшення хімічного подразнення при запаленні слизової оболонки трав ного тракту або при ерозії та виразках; б) зменшення або збільшення секреторної функції травних залоз; в) зменшення або збільшення моторної функції шлунка чи кишок.
Запам’ятайте! Тривале оберігання може призвести до негативних наслідків: зни ження функції хворого органа, розвиток авітамінозу, виникнення звичайних закрепів тощо.
Тому спеціальну дієту потрібно призначати лише у період гострого захворюван ня або при загостренні хронічного, а переходити від спеціальної дієти до звичайної слід поступово (наприклад, 1а — 16 — 1).
Принцип коригування передбачає: а) збалансоване харчування, тобто потрібна кіль кість білків, жирів, вуглеводів, мінератьних солей, рідини; б) урахування енергетичної цінності харчового раціону затежно від виду захворювання, загального стану хворого
163
Тема 9. Організація лікувального харчування хворих
Дієта № 2
Показання: гострий гастрит зі зниженою кислотністю, хронічний гастрит зі зни женою кислотністю у фазі загострення, період реконвалесценції після ентериту, коліту.
Мета призначення: підвищення секреції шлунка, підвищення секреторної ак тивності інших травних залоз, поліпшення моторної функції шлунка та кишок.
Вилучають: бобові, гриби, жирні сорти м ’яса (гусятина, качатина, свинина, ба ранина), смажені страви.
Обмежують: свіже молоко, вершки, сметану, тваринний жир. Режим харчування: часте харчування — 5—6 разів на день.
Рекомендовані продукти харчування та страви: хліб білий учорашньої випічки, супи круп’яні (окрім пшона) на знежиреному м’ясному або рибному бульйоні, від варені м’ясо (яловичина, телятина, курятина) та риба нежирних сортів або парові котлети чи тефтелі з них, варені, тушковані овочі, овочеві пюре, варені яйця, печені яблука, кисломолочні продукти (кефір, ацидофільне молоко, ряжанка), компоти, відвар шипшини.
Дієта № З
Показання: хронічний коліт у період загострення та ремісії зі схильністю до за крепів.
Мета призначення: посилення перистальтики тонкої та товстої кишок, регулю вання процесу випорожнення кишок.
Вилучають: овочі, багаті на ефірні олії (часник, цибуля, редька, бобові), гриби. Обмежують: макаронні вироби, вироби з тіста, тістечка, жирні сири.
Режим харчування: часте харчування — 5—6 разів на день; основну кількість їжі споживають у першій половині дня, натше дають кефір. Спеціальної кулінарної обробки їжа не потребує. Слід вилучити смажені страви.
Рекомендовані продукти харчування та страви: овочі, багаті на рослинну клітко вину (капуста, буряк, морква), житній хліб учорашньої випічки, круп’яні супи на овочевому, м ’ясному або рибному бульйоні, нежирне м'ясо чи риба (варені, тушко вані, парові), розсипчасті каші (окрім пшоняної), велика кількість кисломолочних продуктів, компот із сухофруктів, свіжих фруктів та ягід, печені яблука.
Дієта № 4
Показання: гострий ентерит, гострий коліт, хронічний ентероколіт, що заго стрилися. дизентерія в гострий період, що супроводжується проносами.
Мета призначення: значне механічне, хімічне та термічне оберігання тонкої та товстої кишок.
Вилучають: продукти, що подразнюють кишки, посилюють їх перистальтику та бродильні процеси в них: свіже молоко, вершки, сметана, сухофрукти, ягоди, соки з них, овочі, багаті на рослинну клітковину (капуста, буряк, морква, щавель), мака ронні вироби.
Обмежують: цукор, варення, вершкове масло.
Режим харчування: часте харчування — 5—6 разів на день. Протипоказана хо лодна їжа. а також надто гаряча.
Рекомендовані продукти харчування та страви: сухарі з білого хліба, супи на знежиреному м'ясному або рибному бульйоні з додаванням слизистих відварів (ри сового, вівсяного), слизисті каші (рисова, вівсяна, гречана, манна), парові м'ясні та рибні тефтелі, котлети, варені яйця, киселі.
165
Тема 9. Організація лікувального харчування хворих
Мета призначення: за допомогою різкого обмеження вживання кухонної солі та збагачення дієти солями калію вплив на порушені функції серця, зменшення набря ків, поліпшення функції нирок.
Вилучають: кухонну сіль, а також ті продукти, що у дієті № 10. Обмеження: ті, що у дієті № 10.
Режим харчування: такий, як у дієті № 10.
Рекомендовані продукти харчування та страви: все у протертому вигляді, варені, парові, тушковані. Дотримуватися чергування дієти, подібної до дієти № 10, з роз вантажувальними днями (молочними, фруктово-ягідними).
Дієта № 106
Показання: атеросклероз із переважним ураженням судин серця, мозку, інфаркт міокарда у стадії рубцювання.
Мета призначення: запобігання подальшому розвитку атеросклеротичного про цесу, при поєднанні атеросклерозу з ожирінням — зменшення маси тіла.
Обмеження, вилучення та режим харчування: ті само, шо й у дієті № 10. Особ ливо обмежуються продукти харчування, багаті на холестерин: печінка, нирки, вим'я, жирні сорти риби, м ’яса, сало, шпроти, міцні бульйони.
Рекомендовані продукти харчування та страви: продукти, шо справляють ліпотропну дію, овочі, фрукти, ягоди, соки з них. продукти моря із багатим умістом йоду (морська капуста, трепанги), олія, вівсяна, гречана каші.
Дієта № 11
Показання: туберкульоз у стадії реконвалесценції (в умовах санаторію), висна ження організму після тяжких захворювань, у тому числі інфекційних, тяжка анемія, різні гнійні процеси.
Мета призначення: підвищення опірності організму до туберкульозної інфекції, підвищення імунної реактивності організму, загального стану організму, посилення живлення організму, поліпшення білкового та вітамінного балансу.
Вилучень та обмежень (окрім алкоголю, кави) немає.
Режим харчування: споживання їжі — 5—6 разів на день з рівномірним (окрім вечері) розподілом енергетичної цінності страв.
Рекомендовані продукти харчування та страви: збільшена загальна енергетична цінність їжі до 16 736 кДж (4000 ккал). Страви повинні містити велику кількість білків тваринного походження, вітамінів; м’ясо, риба — у будь-якому вигляді, овочі, фрукти, соки, яйця, різноманітні молочні продукти. Для збудження апетиту можна рекомендувати прянощі.
Дієта № 12
Показання: різні захворювання центральної та периферичної нервової системи. Мета призначення: не подразнювати нервову систему.
Загальна характеристика: дієта змішана, з обмеженням гострих страв, приправ, а також збудливих речовин (міцний чай, кава, шоколад, алкогольні напої).
Дієта № 13
Показання: тяжкі інфекційні захворювання, пневмонія в гострий гарячковий період, ангіна, гострий сепсис, післяопераційний стан.
169