1. Система музыкального воспитания с . Кодая .

В основі цієї системи лежить принцип , запозичений ще з античної культури , за яким зайняття музикою мало займати центральне місце в виховання дитини . Зокрема це відображалось в тому , скільки часу пропонувалось виділяти на зайнятння музикою в загальноосвітній (!!) школі : 1-4 классы - одна час каждого дня , в более старших - 4 раза на и 2 часа для пения в хоре на неделю .

Характеристики музыкальной системы Кодая :

· Основним навчальним матеріалом , особливо на початкових етапах є фольклор ( для Кодаї – угорський , він випустив « Збірку пісень для школи » у 1943 році ), потім додаються твори епохи Відродження – Палестрина , Лассо , Монтеверді ), нарешті приєднуються і твори класиків

· Основными формами работы являются пение :

А ) релятивна сольмізація , взята Кодаєм і пристосована до петнатонічності угорського фольклору . Релятивна сольмізація – створення відповідності між ступенями ладу і певними , легко виголошуваними , складами + певними жестами ( задіяна кисть руки )

Б ) співочі вправи на розвиток внутрішнього слуху ( учень співає мелодію , потім по знаку вчителя продовжує її співати подумки , а потім знову продовжує її співати вголос ), на вироблення навику читки з листа

· Розвиток ладового почуття та звуковисотного слуху має наступну послідовність ( тенденція розширення ): трихорд – пентатоніка – мажорний та мінорний пентахорд та гексахорд – семиступенний мажор і мінор – ладові модуляції

· Розвиток почуття ритму будується на засвоєнні ритмічних фігур народних пісень , допомагає в цьому хода та плескання , порядок освоєння ( поступове ускладнення ): четвертні і восьмі – восьма пауза , дводольний розмір , половинна , чотиридольний розмір – тридольний розмір – синкопа і чверть з крапкою .

· Розвиток почуття форми за допомогою залучення учнів до імпровізації ритму чи мелодії

2. Система музыкального воспитания Карла Орфа

Вся суть системи Орфа викладено в 5 томах « Шульверку » , де детально розглядаються питання залучення дітей до активної творчої музичної діяльності . Орфівська система виховання серйозно зав ' язана на мові ( німецькій ).

Основные принципы системы :

· Опора на слово ( в широкому розумінні : сюди + рими , прислів ' я , приказки , лічилки , дражнили і т . п .), як елемент мови і поезії : на його метричну структуру , мелодико - інтонаційну вимову та характер звучання

· В більшій мірі опора на інструментальну музику і музично - ритмічний аспект

· Розробка спеціального інструментарію : ударні інструменти з визначеною висотою звучання – ксилофони , металофони , глокеншпілі , з невизначеною висотою звучання – литаври , подвійний барабан , маленькі тарілочки ; духові – народні сопілки , блок - флейти

· Следующая последовательность метро - ритмического воспитания :

1) Проплескування ритму дитячих віршів , імен – вивчення « ритмічних блоків »

2) Поєднання ритмічних блоків у прості музичні форми ( імпровізовано ): дво - тричастинні , рондо

3) Імпліментація « ритмічних блоків » в інструментальне виконавство

4) Використання ритмоблоків для супроводу різних мелодій , співу , декламацій

5) Импровизация на фоне остинатного фигур .

Послідовність ладово - мелодичного виховання : пентатоніка ( не менше року ) – семиступенний звукоряд ( використання паралельних секст і терцій ) – імпровізація на задану мелодію : створення підголоску чи варіювання початкової мелодії .

3. Система музыкального воспитания П " Пьера ван Хаува

П ' єр ван Хауве вивчивши дві попередні системи побачив в них спільні риси . Взявши краще він з ' єднав два методи + спробував з ' єднати креативний і перцептивний методи . Створив систему навчання , в якій співіснували просвітительська та любительська педагогіка . Спочатку , дітей дошкільного віку навчають максимально комплексно , в 7 років найбільш талановиті йдуть навчатись в спеціалізовані школи , інші продовжують навчатися комплексно і через кілька років такий поділ повторюється .

Некоторые черты системы :

- Вдале поєднання відносної і абсолютної сольмізації , читки нот з листа і спів по нотам

- Создание условий для коллективной работы преподавателя и ученика

- Значительная роль ипровизации