21 Квітня 1907 р . Збори « Союзу Співацьких і Музичних Товариств » ухвалили змінити його назву на « Музичне Товариство імені Миколи Лисенка » .

Важким ударом для Інституту стала смерть у 1908 р . Анатоля Вахнянина . В тому ж році було встановлено його стипендію .

Курс гармонії і теорії перейняв Філарет Колесса і викладав , доки у цій роботі його не змінив С . Людкевич (1910). Невдовзі артистичним директором іменовано піаністку Олену Ясеницьку - Волошин .

У березні 1908 р . вона запрошує для викладання скрипки Євгена Перфецького (1882-1936), котрий запропонував оновити застарілі навчальні плани і доповнити їх творами сучасних композиторів , а також відкрити науку гри на віолончелі ( учителем став Арнольд Вольфсталь ) і початки гри на фортепіано як додатковий предмет для скрипалів (!!!).

Важливим досягненням директорства Людкевича було прийняття нової редакції статуту Товариства імені М . Лисенка , куди ввівся окремий розділ під назвою « Філії Товариства » . Було вперше поставлене питання про заснування філій Товариства , котрі б могли вести музичні школи на провінції . Перша філія була відкрита 1913 р . в Стрию .

* До речі , філія ВМІ існувала навіть у Торонто .

Зазнав змін і обсяг шкільних предметів . Було запроваджено навчання гри на альті та духових інструментах і через певний час вирішили сформувати повноцінний симфонічний оркестр .

С . Людкевич був австрійським підданим та з початком розгортанням війни був мобілізованим на російський фронт , де незабаром був взятий у полон . Інститут залишився без директора .

Замість нього 1915 р . директором ВМІ став Василь Барвінський , який цю посаду обіймав до кінця існування закладу .

Відділ композиції презентували – Ян Галль , Філарет Колесса , Станіслав Людкевич , Василь Барвінський .

ВМІ проіснував 36 років . Виникнення цього навчального закладу у Львові було історичною необхідністю . Цей Інститут носив виразно однонаціональний характер .

Заклад став справжнім центром української культури у Львові , та містах , в яких були філії .

Вищий Музичний Інститут імені М . Лисенка , який діяв під егідою Музичного товариства імені М . Лисенка , протягом свого існування здобув авторитет і визнання своєї діяльності не тільки в українському , але й польському середовищі Львова , Галичини , Польщі . Тому й став у 1939 р . однією із важливих складових частин організованої на підставі кількох музичних навчальних закладів Львівської Державної Консерваторії .

14 Современные тенденции развития музыкального образования

Сучасні тенденції розвитку музичної освіти

національній музичній освіті останніх років пріоритетними тенденціями розвитку стають :

·

гуманізація ( полягає в утвердженні людини як найвищої цінності , тобто особистісно орієнтоване навчання , стверджує створення нового зразка музичної освіти , орієнтованої на особистість учня );

·

фундаменталізація ( як пріоритет галузей і методів пізнання ; забезпечує багатопрофільність , вихід у суміжні сфери , сприйнятливість до інновацій , здатність до продуктивної переробки інформації і творчого пошуку );

·

гуманітаризація ( покликана формувати духовність особистості , планетарне мислення , художню картину світу ; самовизначення особистості в музичній культурі є стрижневою лінією гуманітаризації );

·

національна спрямованість ( полягає в органічному поєднанні музичної освіти з історією і традиціями українського народу , у збереженні і збагаченні національних цінностей );

·

перехід від інформативних форм до активних методів музичного навчання ( передбачає використання наукового пошуку , проблемного підходу , мультимедійних технологій , інноваційних моделей , які активізують інтелектуальну діяльність );

·

створення умов для творчої самореалізації учнів ( передбачає самоактуалізацію творчого підходу , дає можливість особистості пережити радість творчого досягнення );

·

безперервність музичної освіти ( дає змогу постійно поглиблювати підготовку , досягати цілісності і послідовності в музичному навчанні і вихованні );

·

органічне поєднання музичного навчання , виховання і розвитку ( сприяє формуванню цілісної , гармонійно розвиненої особистості );

·

открытость системы музыкальной образования .