15 Исторический путь муз. Педагогики от авторитарной к гуманной модели

№ 15. Історичний шлях муз . педагогіки від авторитарної до гуманної моделі

Авторитаризм – влада ; повновладдя однієї особи . Гуманізм – озн . людяний .

Авторитарная педагог и ка

Гуманная педагогика

ученики НЕ уровне , одни могут научиться и достичь чего-то , а

другие - ни . Монолог учителя является основным способом союз -

вання . Формат лекції дає учням розуміння того , що вчити – означає розповідати , а вчитися - означає слухати .

все ученики - уровне , каждый может научиться , в каждой есть потен ц .

досягти результату . Діалог у групах , керовані дискусії , дають

змогу учням та вчителеві дійти істиного розуміння і нових пи -

тай , которые способствуют более глубокому усвоению информации .

принудительные методы , что используют страх , стыд , пог -

розу наказание и репрессивный контроле , приме ются

для того , чтобы ученики " хорошо вели себя и учились " .

спонукання до одержання знань , що передбачає добровільну співпрацю , самодісципліну , взаємообумовлені зобов ” язання ,

змиц ь ет желание и стремление детей учиться .

конфликты , ошибки , ложные взгляды рассматриваются как НЕ -

бил и часто приводят к осуждению ученика , плохой оценки и

немедленного наказания .

конфликты , ошибки , ложные мысли дают возможность ученикам учи

тися оцінювати свої мислення та дії , допомагають „ удоскона -

лить мастерство " . способствует признанию труда

Для авторитарного вчителя любити дитину означає : міцно тримати в руках , привчати до дисципліни , змушувати вчитися і вести себе морально , вимагати від нього суворо і все це в ім ' я його ж майбутніх благ .

Гуманна педагогіка , на противагу авторитарної , формує творчу особистість , котра має свою власну думку і здатність вирішувати проблеми .

Схож ость медицины и педагогики - НЕ навреди !

Книги :

· Бертрам Джеймс Глас . История розгами . Том 2 и 3. ( Преступление и наказание в мировой практике ):

- телесные наказания ;

- унижение ученика .

· Марк Фабий Квинтилиан « О воспитании оратора » ( Краткая хрестоматия по истории зарубежной и отечественной педагогической мысли : учебное пособие );

· Августин « Об обучении оглашаемых » . – це катехізація « новообращаемых » .

- не можна голови учнів забивати деталями , необхідно давати саме головне та саме цікаве ;

- подносить материал , чтобы заинтриговать .

· Иоанн Златоуст « Слова о воспитании детей » .

В середньовіччі – немає гуманної педагогіки . Ренесанс – до античного досвіду ; повернення до гуманної пед - ки .

· Жан - Жак Руссо " Эмиль или О воспитании " – педагогічний трактат в романі ( педагогічні ідеї епохи Просвітництва ).

16 Личностный аспект

Особистісний аспект виражає відношення певної особистості до цінностей культури , з якою вона взаємодіє . Особистісна сутність визначається спрямованістю особистості , її соціальною позицією , самосвідомістю , світоглядом .

« Якщо педагогіка хоче виховати людину різнобічно розвинену , то вона повинна спочатку пізнати її теж різнобічно » , зауважував К . Ушинський . Щоб правильно виховувати , необхідно знати , що являє собою людина , який рівень її розвитку .

Существует две концепции развития личности :

1) метафорична ( метафора ( грец . metaphora — перенесення ). У метафорі певні поняття розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю );

2) диалектическая ( диалектика ( греч . διαλεκτική - « мистецтво сперечатись » , « міркувати » ) — метод філософії , що досліджує категорії розвитку ).

Найвищий смисл музичної педагогіки у розвитку особистості , виходячи із сучасних наукових уявлень , полягає у тому , щоб через музичну інтонацію осягати навколишню дійсність , власний внутрішній світ . Таке розуміння сучасної музичної освіти утвердилось не без впливу філософії , накопиченого в ній досвіду осмислення сутності та ролі музики та мистецтва .

У педагогічній концепції О . Рудницької стверджується розуміння світогляду як центрального елементу духовного світу особистості . Світогляд є призмою духовності .

Факторы формирования и развития личности :

- биологические проявления природы человека

- общественные и нравственные отношения

- воспитание .

Рівні музичної освіти ( початковий , середній , вищий ) мають спільні критерії , які характеризують певні якості музичного розвитку особистості . За твердженням О . Рудницької , ці критерії визначаються в процесі діагностики художнього розвитку особистості в контексті проведення науково - педагогічних досліджень .

Ціннісні орієнтації , естетичні оцінки та самооцінки тісно пов ' язані між собою як цілісне функціональне утворення і у своїй сукупності визначають загальний рівень музично - естетичного розвитку особистості .

Станіславський : « Люби мистецтво у собі , а не себе у мистецтві » .

17 Типология индивидуальностей и их роль в формировании музыканта ВУЗа.

17. Типология индивидуальностей и их роль в формировании музыканта ВУЗа.

Правильный педагогический подход к ученику возможен только на основе глубокого анализа его особенностей, опираясь на знание психологии и особенностей психологических типов, творческих типов и темпераментов.

Существует несколько классификаций типов индивидуальности человека. Одна из них – классификация К. Юнга. По его концепции, существует 2 ясно выраженных типа характера, фундаментально отличающихся друг от друга. (с третьим, промежуточным): у одного типа тенденция к активности сильна, а тенденция к рефлексии слаба; у другого же склонность к рефлексии преобладает, тогда как влечение к деятельности оказывается более слабым. Речь идет об интровертах и экстравертах. Интровертный тип – мыслительный, замкнутый, менее подвижный. Такой ученик медленнее реагирует, но обладает большей самостоятельностью и усердием. Экстравертный – наоборот, подвижный, чувствующий, эмоциональный, открытый. Такой ученик моментально выполняет задание, но не настолько детально и тщательно. Между этими двумя крайностями существует бесчисленное множество ступеней. У промежуточного, 3-го типа, у способность к мыслительной деятельности и способность к действию находятся более или менее в равновесии.

Другая классификация – различает типы творческих личностей. К. А. Мартинсен заявил о том, что худож. достижения на инструменте возможны, когда физич. и психич. начала исполнителя находятся в психофизическом единстве. Если у исполнителя господствующим центром явл. звукотворческая воля, то ему ясна картина того, что он хочет слышать, а физической части аппарата остается только подчиниться. Но только на иррациональной основе (когда интеллект и логика – на второстепенном плане) звукотворческая воля найдет свою технику. Т. о., звукотв. воля - сознательная воля к худож. достижению, то,что музыкант ощущает в себе как первичную силу (она для него – нечто целое, неделимое).Мартинсен выделил 3 типа звукотворящей воли (он подразумевал пианистов-исполнителей, но в принципе типология подходит для исполнителей на различных инструментах): классическая (статическая, объективная: внутренний покой, взвешивание, отмеривание явл. сущностью души классич. склада, рисунок для него важнее краски), романтическая (экстатическая, субъективная: взрывание статич. законов мечтами, упоением, краска для это го типа – в центре внимания), экспансивная (экспрессионистская, устремленная от объекта и субъекта к законам Вселенной, мышление крупными плоскостями, уход от чувственной красоты). Каждый тип снабжен техникой, подходящей для его созидательной воли. Также Мартинсен выделяет 6 элементов зв. воли: звуковысотная воля, звукотембровая воля, линиеволя, ритмоволя, воля к форме (более муз.-формальная сторона) и формирующая воля (относ. к индивид. содержанию муз. исполнения, от нее зависит убедительная сила исполнения).

(В ЭТОТ ВОПРОС МОЖНО ДОБАВИТЬ И ТЕМПЕРАМЕНТЫ)

Работа педагога – почти всегда импровизация. Чтобы действительно научить, необходимо уметь чувствовать общее психологическое и душевное состояние ученика, распознать его психологический, творческий тип, суметь «раскрепостить» зажатого и инертного и «собрать» и направить невнимательного и подвижного. В ВУЗ ученик приходит уже сформированной личностью. Педагог не должен навязывать ему своих ощущений – он должен помочь избавиться от недостатков, обрести свободу и самостоятельность, сохраняя в ученике личность, способную на самовыражение.