- •Культура східних слов’ян дохристиянської доби.
- •Трипільська культура.
- •Мізинська культура.
- •Скіфська культура.
- •Сарматська культура.
- •Черняхівська культура.
- •Зарубинецька культура.
- •Етногенез українців
- •Хрещення Русі, його політичні та культурні наслідки.
- •Вплив візантійської християнської культури на культурну традицію Київської Русі.
- •Давньоруська культова архітектура.
- •Іконопис та монументальний живопис кр.
- •Освіта,літописання й літератури кр.
- •Культура Галицько-Волинської держави
- •Архітектура Ук. 14-16ст.
- •Живопис Ук. 14-16ст.
- •Скульптура Укр.14-16ст.Готичний і романський стилі.
- •Вплив європейського Відродження на культуру Укр. 14-16ст.
- •Культура укр.Земель напередодні барокової доби.
- •Книгодрукування в Укр.15-17ст.
- •Культурна роль укр. Православних братств.
- •Острозька і Києво-Могилянська академії. Їх роль.
- •Специфічні риси укр. (козацького) бароко
- •Архітектура укр бароко
- •Малярство в Укр. 15-18 ст.Іконопис.
- •Людина укр. Бароко
- •Козаччина як феномен укр. Культури
- •Мистецтво укр. Гравюри 17-18ст.Ювелірне мистецтво.
- •Образотворче мистецтво 19 ст.
- •Театральне мистецтво 19 ст.
- •Творчість т. Шевченка, і. Крамського, і. Рєпіна, м. Пимоненка.
- •Творчість а. Куїнджі, і. Айвазовського.
- •Життя і творчість Соломії Крушельницької.
- •Культура Укр.Початку 20 ст. (обр.Мист., скульптура, музика, наука, арх.)
- •Укр.Культ.20-х років 20 ст.
- •Література доби Розстріляного Відродження.
- •Образотворче мистецтво поч.20 ст. Скульптура.
- •У чому проявилось укр. Нац.-культ. Відродження у 20-ті рр.20ст?
- •Розкрийте сутність політики українізації і які її основні напрямки здійснення в урср?
- •Охар.Розв.Укр культ.В умовах тоталітаризму
- •Феномен шістдесятництва в укр. Культ.
- •Як «застій» суспільного життя позначився на розвитку укр. Культ.1960-80 рр?
- •Життя і творчість Марії Башкирцевої
- •Укр образ.Мист.20 ст
- •Життя і творчість к.Білокур та м.Приймаченко
- •Творчість Тетяни Яблонської
- •Укр муз.Культура 20ст.
- •Театральна укр. Культура та кіномистецтво 20 ст.
- •Досягнення укр. Культ.Останніх років. Постмодерна літератури.
- •Особливості розвитку сучасної музики.
- •Музичні спілки
- •Популярна музика
- •Видавнича справа
-
Архітектура Ук. 14-16ст.
В 13-14 ст. будівництво в Придніпров'ї припинилося, але продовжувалося на Волині, в Галичині, Закарпатті. Головним чином це були: 1)оборонні споруди - замки та фортеці (палац-фортеця у селі Меджибож Хмельницької обл.); 2)релігійні споруди - церкви та монастирі (Покровська церква-фортеця у селі Сутківці Хмельницької обл.; Троїцький монастир-фортеця, Рівненська обл.). У 16 ст. у Львові силами італійських майстрів будуються значні архітектурні споруди в стилі ренесанс. Цей стиль прийшов в Україну з Італії через Угорщину та Словаччину, а також з Німеччини через Краків. До ренесансових будівель цього часу, які збереглися у Львові, належать Чорна кам'яниця (1577). Башта Корнякти Успенської церкви (1578) висотою у 66 м., каплиця (рос. - часовня) Трьох Святих (16 ст.), вірменський кафедральний собор (14-17 ст.), Успенська церква (1591-1631) - на той час єдина українська церква в центрі Львова.
У цей період в архітектурі та образотворчому мистецтві формуються особливості українського стилю. Вони проявляються, насамперед, у КАМ'ЯНОМУ БУДІВНИЦТВІ Західної України, де ренесансний стиль гармонійно поєднувався з українським народним стилем, перенесеним з дерев'яного будівництва в кам'яні споруди церков, замків та великих міських будівель.
В українському церковному будівництві основним архітектурним типом були так звані ЗРУБНІ ХРАМИ. Найкращими пам'ятками українського архітектурного стплю є ТРИДІЛЬНІ, АБО ТРИБАННІ ТА П'ЯТИБАННІ ЦЕРКВИ. Такі церкви з XIV—XVI ст. на землях України майже не збереглися. Виняток становлять церква св. Духа в с. Потеличі Львів¬ської області (1555 р.) та церква св. Миколая в Чернівцях (1607 р.). Дерев'яна архітектура продовжувала традиції будівництва Київської Русі.
Переважна більшість архітектурних пам'яток мала оборонний характер, збудована у важкому фортечному стилі. Прикладом такого типу укріплень є вежі в Луцьку і Кременці, будівництво яких розпочалося в кінці XIII ст.
У даний період часу виникли дві архітектурно-будівельні школії: галицька і волинська. Для галицької школи характерна кам'яна кладка з міцними стінами і кількома вежами. В оборонних спорудах, створених представниками волинської архітектурно-будівельної школи, використовували велико¬форматну цеглу. Усі цегляні башти волинської школи ма¬ють вигляд могутніх циліндрів, які відігравали в системі укріплень особливо важливу роль.
У храмовому будівництві також з'явилися нові тенден¬ції: поряд зі спорудами старого типу зводилися культові споруди урочистого стилю. Наприклад, у Холмі були спо¬руджені вежоподібні церкви Івана Предтечі, Кузьми і Дем'яна, які за своєю оригінальністю не поступаються шедев¬рам мистецтва древніх. З кам'яних споруд цього періоду відомі також церква св. Онуфрія у Львові (XV ст.), в якій збереглися фрагменти фресок, церква в Зінькові на Поділ¬лі, св. Івана Предтечі і Петропавлівська (XVI ст.) в Ка-м'янці-Подільському. Серед кам'яних споруд слід зазначи¬ти також церкви-фортеці і монастирі: Угнівський, Дерманський, в Зимному і Межиріччі.
Церковне і світське будівництво в цей час зазнало силь¬них впливів ренесансного стилю. Передові позиції у цій галузі мистецтва належали Львову, ренесансні пам'ятки якого займають визначне місце не лише в історії україн¬ського, але й західноєвропейського мистецтва. Ідеї рене¬сансного мистецтва поширились на Україну з Венеції та італійської частини Швейцарії.
Найбільший розквіт Ренесансу у Львові припадає на 70—90-ті роки XVI ст. До найстаріших будівель «золотого віку» львівського Ренесансу належать будинки на Площі Ринок — «Чорна кам'яниця» (1588—1589 рр., архітектори П. Барбон, П. Римлянин, П. Красовський), будинок Бандінеллі — флорентійського різьбяра, який, до речі, у 1627 р. заснував у місті першу пошту.
Найбільшим досягненням українського Ренесансу у Львові є церковні споруди, зокрема, Успенська церква (1591—1629 рр., архіт. П. Римлянин, В. Капинос, А. При¬хильний), вежа Корнякта (1572—1578 рр., П. Барбон), каплиця Трьох Святителів (1578—1591 рр., П. Красов¬ський), які разом складають унікальний архітектурний ан¬самбль.
З епохою Відродження тісно пов'язаний і скульптурний портрет, що набув поширення у вигляді надгробних пам'ят-ників. У XVI ст. на Україні виробилася певна система мо-нумента — скульптурне зображення померлого на кам'я¬ному ложі або саркофазі, обрамленому складними архітек¬турними композиціями. Згодом композиція надгробного портрета ускладнилась й урізноманітнилась.