10. Вплив візантійської християнської культури на культурну традицію Київської Русі.

Вплив візантійської культури. Візантійська культура безпосередньо справила великий вплив на культуру Київської Русі (прийняття християнства, розвиток писемності, літописання, красного письменства, законодавства, архітектури, музики, іконопису тощо).

-поява іконопису

-будівництво храмів

-обєднання сх.-слов. племен

-поява літописання

-розвиток ремесла

-зміцнення київської влади (князя)

-власна писемність

негативні риси:

1) відірваність від Заходу,

2) містицизм

3) аскетизм.

Вплив же Візантії на культуру Київської, а потім і Московської держави виявлявся в багатьох напрямах.

Ще в ІХ ст. поширюються активні контакти Київської Русі з Візантією по знаменитому шляху “з варягів у греки”.

Наступним кроком стає похід князя Аскольда на Царгород у 860 р., який фактично започаткував хрещення Русі. Потім, у середині Х ст., - поїздка княгині Ольги до імператора Константина Багрянородного, і як наслідок - посилення торговельно-економічних зв’язків між двома державами та поширення християнства на Русі.

А шлюб сестри візантійського імператора Василія ІІ - Анни - з київським князем Володимиром завершує перетворення християнства на державну релігію Київської Русі, хрещення якої відбулося, як відомо, в 988 р.

Київська Русь сприйняла не тільки церковну доктрину, але і християнську концепцію богообраності імператорської влади (пригадаємо порожній трон Христа біля трону візантійського василевса). Церква в Київській Русі також була залучена до коронації київських князів, символізуючи, як і у Візантії, божественне освячення їх влади.

Саме з Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети християнського культу, там же був запозичений церковний спів.

Не менш відомим був вплив Візантії на мистецтво Київської Русі:

-тринадцятикупольна Софія Київська була створена візантійськими зодчими;

-мозаїка і фрески Софії Київської відобразили й участь у їх створенні візантійських митців, і продовження візантійської традиції давньоруськими майстрами;

-у Володимирі під час розпису Дмитріївського собору місцеві майстри працювали над фресками вже на рівних з художниками, запрошеними з Константинополя.

11. Давньоруська культова архітектура.

Ще у 7-му - 5-му століттях до н.е. стародавні греки будували на берегах Північного Причорномор'я міста типу Tіри, Oльвії, Херсонесу та Пантикапеї, руїни яких існують і тепер в Україні. Ці міста мали геометрично точне планування. В архітектурі будинків були використані елементи класичної грецької архітектури.

З 6-го по 3 століття до н.е. численні міста на території сучасної України створювали скіфи, серед них столиця Скіфської держави Неаполь-Скіфський у Криму, неподалік від сучасного Сімферополя. В Криму збереглися також давньоримські інженерні споруди (типу фортеці Чара).

Візантійські пам'ятники архітектури збереглися в Херсонесі, Keрчі та інших містах Півдня України (залишки замків та фортифікаційних споруд 11-го - 14-го століть).

В 5-му - 7-му століттях місцеві жителі Криму збудували так звані печерні міста (Eski-Kermen, Chufut-Каle та інші. Останній належить до 5-6 ст., неподалік від Бахчисарая: оборонні стіни, брами, житло, господарські будівлі - наземні та печерні, мечеть, караїмські храми. З ростом Бахчисарая, який було засновано на початку 16 ст., прийшов в занепад і до середини 14 ст. запустів).

Протягом першого тисячоліття н.е. східні слов'яни збудували багато міст, укріплень з стінами земної роботи (руїни давнього міста на Пилипенковій горі поблизу Канева, монастир біля міста Ромни тощо).

Міста Київської Русі з'явилися в 9-му та 10-му століттях, і наприкінці 10-го, 11-го століть. Багато фортець і культурних будівель було створено в Kиєві, Чернігові та Переяславі.

Місто в Kиївській Русі складалося з трьох частин: 1)Укріплений центр (detinets); 2)Так зване оточуюче місто, оточене дерев'яною та земляною стіною; 3)Ремісничі та торгові передмістя, розташовані поза міськими стінами.

Зовнішні вихідні ворота іноді вбудовувалися у стіну (Золоті Ворота в Kиєві (1037); Ворота єпископа в Переяславі (1089). Головним будівельним матеріалом при будівництві міст було дерево, і тільки декілька палаців та замків були побудовані з каменю та цегли. Розчин, який використовувався у будівництві, складався з вапна та води, змішаної з потовченим каменем. Давньоруські зодчі зводили складні дерев'яні і кам'яні спорудження, що вражали своїми розмірами, пропорційністю і красою внутрішньої оздоби.

Канонічним типом христ.храму став ХРЕСТОВО_КУПОЛЬНИЙ тип храму на 4-х основних стовпах, що спирались на арки+барабан, який закінчувався сферичним куполом. Вхід знаходився із зх. сторони.

Символом розквіту Київської Русі стали ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА (989-996)бо Володимир виділяв десяту частину прибутків на її побудову.у 1240р.рухнула під час нападу монголів. , камінна церква СОФІЙСЬКИЙ СОБОР (1017-1037) 5-нефний, 13-купольний храм, збудований при Ярославі – Головна соборна церква Києва., ЗОЛОТІ ВОРОТА (1037, РЕКОНСТРУЙОВАНІ В 80-Х РР. 20 СТ.), УСПЕНСЬКИЙ СОБОР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ(1073-1078, ЗІРВАНИЙ У 1941 Р., ЗАРАЗ ВІДБУДОВУЄТЬСЯ), МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ СОБОР МИХАЙЛІВСЬКОГО МОНАСТИРЯ У КИЄВІ (1108-1113, ЗІРВАНИЙ У 1934-35 РР., ЗАРАЗ ВІДБУДОВУЄТЬСЯ). Собори святої Софії, подібні Собору святої Софії в Константинополі, були збудовані, крім Kиєва, в Новгороді та Полоцьку.

Пам'ятниками уміння давніх руських архітекторів є УСПЕНСЬКИЙ СОБОР ЄЛЕЦЬКОГО МОНАСТИРЯ (12 СТ.), СПАСЬКИЙ СОБОР (1036), БОРИСОГЛЕБСЬКИЙ СОБОР (1123), П'ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА (КІНЕЦЬ 12-ПОЧАТОК 13 СТ.) В ЧЕРНІГОВІ, КНЯЖИЙ ПАЛАЦ ТА ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКА ЦЕРКВА (1200) В ГАЛИЧІ, УСПЕНСЬКИЙ СОБОР (1160) ТА ЦЕРКВА СВ.ВАСИЛЯ (КІНЕЦЬ 13-ПОЧАТОК 14 СТ.) У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ РУЇНИ УСПЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ У С.КРИЛОСІ БІЛЯ ГАЛИЧА (12 СТ.) та ін. Значна будівельна робота продовжувалася у Переяславі наприкінці 11-го століття (церква святого Михайла та палац єпископа) .В 12-му ст., внаслідок розпаду Київської Русі на феодальні князівства, в Києві, Чернігові та Переяславі сформувалися місцеві архітектурні школи, кожна з власним стилем.

Будинки прикрашалися різьбленням по дереву і кості, настінною мозаїкою, фресками, різьбленими кам'яними деталями, іконами. Такі прикраси сьогодні можна побачити в Софійському соборі в Києві. Всередині храму стіни прикрашали фрески. Центральний купол і арки покривала мозаїка. У мозаїці Софійського собору використано біля 177 відтінків. Таким чином, розвиток архітектури дав поштовх поширенню живопису.