- •Культура східних слов’ян дохристиянської доби.
- •Трипільська культура.
- •Мізинська культура.
- •Скіфська культура.
- •Сарматська культура.
- •Черняхівська культура.
- •Зарубинецька культура.
- •Етногенез українців
- •Хрещення Русі, його політичні та культурні наслідки.
- •Вплив візантійської християнської культури на культурну традицію Київської Русі.
- •Давньоруська культова архітектура.
- •Іконопис та монументальний живопис кр.
- •Освіта,літописання й літератури кр.
- •Культура Галицько-Волинської держави
- •Архітектура Ук. 14-16ст.
- •Живопис Ук. 14-16ст.
- •Скульптура Укр.14-16ст.Готичний і романський стилі.
- •Вплив європейського Відродження на культуру Укр. 14-16ст.
- •Культура укр.Земель напередодні барокової доби.
- •Книгодрукування в Укр.15-17ст.
- •Культурна роль укр. Православних братств.
- •Острозька і Києво-Могилянська академії. Їх роль.
- •Специфічні риси укр. (козацького) бароко
- •Архітектура укр бароко
- •Малярство в Укр. 15-18 ст.Іконопис.
- •Людина укр. Бароко
- •Козаччина як феномен укр. Культури
- •Мистецтво укр. Гравюри 17-18ст.Ювелірне мистецтво.
- •Образотворче мистецтво 19 ст.
- •Театральне мистецтво 19 ст.
- •Творчість т. Шевченка, і. Крамського, і. Рєпіна, м. Пимоненка.
- •Творчість а. Куїнджі, і. Айвазовського.
- •Життя і творчість Соломії Крушельницької.
- •Культура Укр.Початку 20 ст. (обр.Мист., скульптура, музика, наука, арх.)
- •Укр.Культ.20-х років 20 ст.
- •Література доби Розстріляного Відродження.
- •Образотворче мистецтво поч.20 ст. Скульптура.
- •У чому проявилось укр. Нац.-культ. Відродження у 20-ті рр.20ст?
- •Розкрийте сутність політики українізації і які її основні напрямки здійснення в урср?
- •Охар.Розв.Укр культ.В умовах тоталітаризму
- •Феномен шістдесятництва в укр. Культ.
- •Як «застій» суспільного життя позначився на розвитку укр. Культ.1960-80 рр?
- •Життя і творчість Марії Башкирцевої
- •Укр образ.Мист.20 ст
- •Життя і творчість к.Білокур та м.Приймаченко
- •Творчість Тетяни Яблонської
- •Укр муз.Культура 20ст.
- •Театральна укр. Культура та кіномистецтво 20 ст.
- •Досягнення укр. Культ.Останніх років. Постмодерна літератури.
- •Особливості розвитку сучасної музики.
- •Музичні спілки
- •Популярна музика
- •Видавнича справа
-
Феномен шістдесятництва в укр. Культ.
У 60—70-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, коли політику уряду стала відкрито критикувати невелика, але дедалі більша кількість людей, яких звичайно називали дисидентами й які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав.
Дисидентський рух плинув у СРСР трьома потоками, що часто зливалися. Завдяки легшому доступу до західних журналістів найбільш відомим був московський правозахисний, або демократичний, рух, що переважно складався з представників російської інтелігенції, серед провідників якої були такі світочі, як письменник Олександр Солженіцин та фізик-ядерник Андрій Сахаров. Іншою формою «антигромадської поведінки» був релігійний активізм. На Україні, як і в інших неросійських республіках, дисидентство викристалізовувалося у змаганнях за національні й громадянські права, а також за релігійну свободу.
Спочатку осередок українських дисидентів складали «шестидесятники» — нове плідне покоління письменників, що здобувало собі визнання. Це рух творчої молоді, яка сповідувала оригінальну тематику, нові думки, відмінні від офіційних, і стала центром духовної опозиції режиму в Україні. Важливим документом нової хвилі відродження стала праця І.Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація". З позицій „розширеного трактування соціалістичного реалізму" автор розглядав проблему права націй на самовизначення, доводив, що Ленін вкладав у поняття „націоналізм поневоленої нації" позитивний зміст. Саме цю працю Б.Антоненко-Давидович назвав референдумом покоління.
Стрімко ввійшла в українську літературу в кінці 50-х рр. Ліна Костенко. Її перші збірки написані під час „відлиги", „Проміння землі", „Вітрила", „Мандрівки серця" засвідчили непересічний талант поетеси, її здатність глибоко, філософськи осмислювати дійсність, генерувати нові, оригінальні думки, подаючи їх у чудовій поетичній формі.
Глибоко патріотична, соціально загострена, публіцистично наснажена творчість поета В.Симоненка (1935 - 1963), збірки "Тиша і грім", "Земне тяжіння", "Поезії". Твори В.Симоненка чітко засвідчували його ідейно-естетичну позицію справжнього патріота, що вболіває долю своєї землі ("Ти знаєш, що ти - людина...", "Задивляюсь у твої зіниці", "Де зараз ви, кати мого народу ?..". Як гостра сатира на радянську дійсність сприймається один з кращих творів поета - "Казка про Дурила". Молодий поет, життя якого обірвалося так рано, залишив зразки пейзажної лірики ("Зимовий вечір", "Степ", "Вже день здається сивим і безсилим").
У 60-і рр. у літературний процес влився І.Драч (1936 р. н.) - поет, перекладач, кіносценарист, громадський діяч, лауреат Державної премії УРСР ім.. Т.Шевченка та Державної премії СРСР. Збіркам І.Драча "Соняшник", "Протуберанці серця", "Балади буднів", "Поезії", "До джерел", "Корінь і крона", "Київське небо", "Шабля і хустина", "Теліженці", "Храм сонця", "Духовний меч" властиві метафоричність, максималізм, символізація, тема відповідальності митця, призначення поета і поезії. У поемі "Чорнобильська мадонна" (1987)
Одним з визнаних майстрів поетичного слова України другої половини XX ст. є Б.Олійник (1935 р. н.), що розмірковує у своїх творах про проблеми поколінь, історичну пам'ять та місце людини в житті ("Урок"), поетизує простих трудівників ("Дядько Яків", "Формула", "Про хоробрість"). До образу матері звертається поет у циклі "Сиве сонце моє", що складається з дев'яти поезій.
Трагічно склалася доля Василя Стуса (1938-1985), який відверто і послідовно виступав проти радянської тоталітарної системи, був двічі засуджений за свої політичні переконання і помер в ув'язненні. За кордоном були опубліковані збірки його поезій: "Зимові дерева" (1970), "Свіча в свічаді" (1977), "Палімпсести" (1986). Уже після смерті поета побачила світ на Батьківщині збірка "Дорога болю" (1990).
Більш плідною й багатою в новій суспільно-культурній атмосфері була творчість композиторів як офіційного, традиційного, так і нетрадиційного напряму в музиці. Українське музичне мистецтво збагатилося творами Б.Лятошинського, Анатольського, С.Людкевича, братів Г. і П. Майбород, Ю.Меитуса, А.Штогаренката ін. Новаторством позначена була авангардна музика композиторів - „шістдесятників" Л.Грабовського, В.Годзяцького. В.Сильвестрова, В.Загоруєва.
Відбулися зміни в спрямованості образотворчого мистецтва. З рухом „шістдесятників" тісно пов'язане ім'я талановитої художниці, учениці Ф.Кричевського Т.Яблонської, яка на противагу „соціалістичному реалізму", що тяжів фактично, до натуралізму, демонструє нові рішення для образів, в яких яскраво вирізняється давня традиція українського народного живопису. Т.Яблонська разом з В.Зарецьким та іншими художниками - „шістдесятниками" стала основоположницею й фундатором фольклорного напряму в українському образотворчому мистецтві, що зберігся й розвивався, хоч і з труднощами, в наступні десятиріччя.